Рішення

від 09.08.2022 по справі 640/18861/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року м. Київ № 640/18861/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві щодо зупинення поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» податкової накладної від 05.04.2021 №6, поданої на реєстрацію 27.04.2021 о 12:29:48 і прийнятої за №9101259058 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 11.05.2021 №2640428/21892451 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» від 05.04.2021 №6, подану на реєстрацію 27.04.2021 о 12:29:48 і прийняту за №9101259058, датою її фактичного надходження на реєстрацію від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер».

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв`язку із постачанням товару для ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД», ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» складено податкову накладну від 05.04.2021 №6 на загальну суму 55 722 грн, у тому числі ПДВ 9 287 грн, яку направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2021 №2640428/21892451 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Позивач зазначає, що під час зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 відповідачем не визначено чіткого переліку документів, достатніх для реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, у ньому не зазначено які саме порушення закону допущені, відповідач не врахував подані позивачем документи, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 позовну заяву ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представник Головного управління ДПС у місті Києві подав до суду відзив на позовну заяву у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірне рішення прийняте в порядку та строки, визначені законодавством, з огляду на неподання позивачем достатніх пояснень та документів для реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6.

ДПС України не подано відзиву на позовну заяву ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер».

Керуючись нормою частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі пальним. Матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність у ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» реальної можливості здійснювати таку діяльність, зокрема, позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним №990614201901249 строком дії з 08.07.2019 по 01.07.2021, уклав з ТОВ «Агропетротрейд» договір від 01.07.2019 №01/07/19 зберігання пального на нафтобазі ТОВ «Агропетротрейд», орендує у ОСОБА_1 7 транспортних засобів для перевезення пального згідно договору від 26.02.2020 №155.

На умовах договору поставки нафтопродуктів від 19.09.2018 №20180919-02 ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» придбало у ТОВ «АРСТАК» 24,26 тон дизельного пального Євро 5 на загальну суму 627 600,1 грн з ПДВ. Факт придбання вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах справи документами, у тому числі, складеною за такою поставкою податковою накладною від 19.03.2021 №780, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.01.2020 між ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» та ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД» укладено договір купівлі-продажу №13/01-03 за яким позивач зобов`язався поставляти нафтопродукти за замовленням ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД».

За замовленням ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД» на поставку дизельного пального, ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» виставлено рахунок на оплату від 05.04.2021 №88 про сплату 55 722 грн за 2510 л дизельного палива Євро 5.

ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД» у повному обсязі оплатив рахунок від 05.04.2021 №88 шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» 55722 грн згідно платіжного доручення від 09.04.2021 №779, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача.

Поставка 2510 л дизельного палива Євро 5 для ТОВ «ЦВЕТМЕТ ЛТД» здійснена ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» за видатковою накладною від 05.04.2021 №83, перевезення товару здійснювалось засобами позивача за товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 05.04.2021 №83.

ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» складено та зареєстровано акцизну накладну від 05.04.2021 №4 за вказаною поставкою.

За правилом першої події у зв`язку із поставкою товару, ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» складено податкову накладну від 05.04.2021 №6 на загальну суму 55 722 грн, у тому числі ПДВ 9 287 грн, яку 27.04.2021 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, реєстрація податкової накладної від 05.04.2021 №6 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

30.04.2021 ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.05.2021 ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» подано Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації пояснення та копії підтверджуючих документів для виключення ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» з переліку ризикових платників податку.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2021 №2640428/21892451 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.06.2021 №232315 ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» виключене з переліку ризикових платників податку.

Позивач оскаржив рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451 в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Комісії ДПС з питань розгляду скарг. Однак, рішенням Комісії ДПС з питань розгляду скарг від 03.06.2021 №24926/21892451/2 скаргу ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» залишено без задоволення, а рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451 - без змін, з підстав на ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських к документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451, вважає таке рішення та дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6 протиправними, а тому звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246), визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 2 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Встановлено, що підставою для зупинення реєстрації від 05.04.2021 №6 слугувало те, що на думку відповідача позивач відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 "Критерії ризиковості платника податку на додану вартість" критерієм ризиковості, який визначено відповідачем, як підстава зупинення реєстрації податкових накладних, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Необхідно зазначити, що пункт 8 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, оскільки не містить чітко визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а вживання слів - «наявна податкова інформація» є неконкретизованим та незрозумілим. Посилання відповідачем у квитанції на пункт 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.

Разом з цим, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.

Посилання відповідачем у квитанціях на пункт 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.

Згідно пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.06.2021 №232315 ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» виключене з переліку ризикових платників податку.

При цьому, посилання на рішення, яким ТОВ «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» включено до переліку ризикових платників податку відсутнє у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6.

Суд зауважує, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 висловлено правову позицію згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Встановлено, що підставою для прийняття рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451 слугував висновок Комісії про те, що позивачем не надано копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, згідно оскаржуваного рішення, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про неподання таких первинних документів.

У вказаному рішенні чітко не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також мотивів неврахування поданих позивачем пояснень та копій документів.

При цьому, наявні у матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують факт здійснення господарських операцій за якими складено податкову накладну від 05.04.2021 №6.

В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6.

Таким чином, спірне рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішення від 11.05.2021 №2640428/21892451.

Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.04.2021 №6, датою її фактичного надходження - 27.04.2021.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6, суд зазначає, що такі дії відповідача, у контексті наявності юридичного значення для позивача, відобразились у спірному рішення відповідача, після прийняття якого оскаржувані дії відповідача втратили вплив на права та обов`язки позивача. Тому, суд дійшов висновку про те, що задоволення таких позовних вимог жодним чином не вплине на права позивача, а відтак у задоволенні позову у цій частині необхідно відмовити.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 05.04.2021 №6 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір у загальному розмірі 4 540 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 2 270 грн.

При цьому, суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДПС України як похідною.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При цьому має бути наявним причино-наслідковий зв`язок між порушеним судовим провадженням та понесеними витратами.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наведеного вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн до позовної заяви надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.06.2021 №316/21 та додаток до нього (т. 1 а.с. 68-72), акту прийому-передачі послуг від 05.07.2021 №1 (т. 1 а.с. 99), платіжних доручень від 28.06.2021 №1474, від 01.07.2021 №1476 №1489 (т. 1 а.с. 100-101) на загальну суму 118 000 грн. Також надано копії ордеру серії КС №877442 від 29.06.2021 (т. 1 а.с. 74), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 73).

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг (гонорар) та порядок їх оплати визначені у додатку до договору.

Відповідно до пункту 12 додатку до договору підготовка позову до суду щодо зупинення реєстрації ПН від 05.04.2021 №6 з ТОВ «Цветмет ЛТД» коштує 8 000 грн (загальна сума надання послуг складає 118 000 грн). При цьому, у додатку визначено, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення виконавцем позитивного результату, якого бажає замовник.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на зміст частини 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в додатку до договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 (адміністративне провадження №К/9901/27657/20).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги твердження представників відповідачів (т. 1 а.с. 107-108, 112-113) щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу.

Таким чином, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджені документально.

Враховуючи наведене, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі - 8 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2021 №2640428/21892451 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.04.2021 №6.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» від 05.04.2021 №6, датою її фактичного надходження - 27.04.2021.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень та зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» (місцезнаходження юридичної особи: 04107, місто Київ, вулиця Нагірна, будинок 25-27, кімната 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 21892451).

Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак