Ухвала

від 10.08.2022 по справі 640/9515/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 серпня 2022 року м. Київ № 640/9515/22

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовомПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2до Міністерства юстиції Українитретя особа:Державне підприємство «Національні інформаційні системи»провизнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України у не відновленні доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 та його помічнику ОСОБА_1 у період з 11.04.2022 по 24.06.2022;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії з відновлення такого доступу у порядку, передбаченому наказом Міністерства юстиції України № 1310/5 «Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиною реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану» у редакції, що діяла станом на 00.04.2022 (зазначити день подачі звернення про відновлення доступу до АСВП).

Ухвалою від 12.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При відкритті провадження у справі встановлено, що дана справа не належить до категорій справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження, а також не визначена у категорії справ, зазначених у ч. 4 ст. 12 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

Відтак, враховуючи також положення ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, беручи до уваги положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

26.07.2022 канцелярією суду зареєстрований відзив на позовну заяву, в якому заявник, крім іншого, просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Перш за все, суд роз`яснює представнику Міністерства юстиції України, що виходячи з положень ст. 162 КАС України, клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження не є складовою відзиву на позов.

В обґрунтування зазначеного клопотання, яке продубльовано також окремо, представник відповідача наводить масив норм процесуального закону та чомусь вважає, що предметом позову є наказ від 24.05.2022 № 2068/5, який є нормативно-правовим актом.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу представника Міністерства юстиції України, що при уважному вивченні позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі з`ясується, що вказаний наказ не є предметом оскарження у даній справі, що вказує на те, що представник навіть поверхово не ознайомився з матеріалами справи.

Крім того, відповідач зазначає про «значення справи для сторін», зазначаючи, що справа вимагає проведення засідання, оскільки у сторін «різна правова позиція». У звязку з чим, суд звертає увагу представника Міністерства юстиції України, що у кожній справі у сторін різна правова позиція, що і зумовлює звернення до суду, що, однак, не свідчить про необхідність розгляду справи в порядку загального провадження.

МЮ України звертає увагу, що однією із засад судочинства є забезпечення змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач зазначає, що це його невід`ємне право.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що відповідач у повній мірі може використовувати це право, що у свою чергу жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 КАС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановлення обставин у справі. Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Вказана теза вочевидь не свідчить про необхідність розгляду справи в порядку загального провадження.

Відповідач також зазначає про «значний суспільний інтерес». Зазначає, що практика з розгляду таких справ відсутня, що розгляд справи у спрощеному провадженні обмежує можливість касаційного оскарження. Між тим, наведені тези самі по собі не свідчать про таку ступінь складності справи, яка зумовлює розгляд справи у загальному провадженні.

Відповідачем, між тим, не надано доказів «значного суспільного інтересу».

Суд знову звертає увагу відповідача, що формат провадження визначений відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України ("інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження"), чим і керувався суд у даній справі.

Суд роз`яснює представнику Міністерства юстиції України, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Між тим, як вже зазначалося, дана категорій спорів не належить до категорій, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також дані спори не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, що і реалізовано судом у даному випадку через постановлення зазначеної ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У даному випадку, відповідач дійсно не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

Зокрема, як зазначалося, відповідач не надав доказів значного суспільного інтересу відносно справи.

По суті клопотання містить посилання навіть не на обставини, як то вважає заявник, а містить набір фраз та міркувань на загальні теми, які на його думку свідчать про складність справи, що однак, і це є очевидним, не свідчить саме про складність справи.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України, ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, предмет доказування у даній справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Слід повторитися, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 КАС України.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає як очевидно необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви відповідача (без номеру та дати; вх. від 26.07.2022) про розгляд справи за правилами загального провадження.

2. Звернути увагу Міністерства юстиції України, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності бездіяльності покладається на відповідача. У даному випадку це стосується доведення перед судом правомірності бездіяльності відповідача щодо не відновлення позивачу доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

3. Звернути увагу Міністерства юстиції України, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України). У даному випадку відзив не містить у додатках жодних доказів.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін