Ухвала
від 01.09.2022 по справі 320/7751/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2022 року Київ № 320/7751/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Стармедсервіс" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ТОВ "Стармедсервіс" звернулось до суду з вимогами до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.06.2022 №0053240705 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 4345220,00 грн. та зобов`язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення вищевказаної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Дослідивши позовну заяву на предмет додержання положень ст.ст.160,161КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачеві десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання суду: копії статуту товариства, квитанції про сплату судового збору у сумі 27291,00 грн. з урахуванням сплаченої суми; копії документів, долучених до позову на анлійський мові у перекладі із нотаріальним засвідченням перекладу;платіжного доручення №18 від 02.12.2021 на суму 565000,00 грн, вказаного в додатках до позовної заяви (том №1 п.15); копії вантажно-митної декларації (морського коносаменту) №232530066 у придатному для читання вигляді; всіх документів, доданих до позовної заяви в належним чином засвідчених копіях, згідно ч.5 ст.94 КАСУ та п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:

згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем документу про сплату судового збору до позовної заяви не додано, як і не зазначено підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання дадміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2022 року становить 2481,00 грн.

Суд зауважує, що окремі рішення суб`єкта владних повноважень можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, вимоги про скасування ППР є вимогами майнового характеру, оскільки ними фактично змінено майновий стан позивача. Таким чином, заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача-суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року по справі № 826/17147/18 адміністративне провадження №К/9901/5139/19.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» встановлено, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням у його майнові права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАСУ).

Так, Європейський суд з прав людини дотримується правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративною вимогою майнового характеру є вимога про визнання протиправними та скасування ППР, якими визначені грошові зобов`язання позивача.

Отже, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.06.2022 №0053240705 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 4345220,00 грн. є вимогою майнового характеру та за подання якої належить до сплати судовий збір в сумі 24810,00 грн. (сума судового збору не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Крім того, в прохальній частині позову заявлено вимогу про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ інформацію про відшкодування позивачу відповідної суми ПДВ.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві об`єднано 2 позовні вимоги - майнового та немайнового характеру, судовий збір за подання яких становить 27291,00 грн. (24810,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру + 2481,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру).

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі лише 3790,00 грн., у зв`язку з чим заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 23501,00 грн.

Поміж іншого, відповідно до частин 4, 5 статті 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів «прошито та пронумеровано», оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом «прошито та пронумеровано» та на звороті, такого напису, ставиться печатка «Згідно з оригіналом" із вказівкою - найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано скріплений (прошитий) пакет документів, який не містить належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме: слів «Згідно з оригіналом».

Крім того, статтею 161 КАСУ встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 4 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАСУ зазначається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Однак, додана до позову копія вантажно-митної декларації (морського коносаменту) №232530066 надана у непридатному для читання вигляді (розмиті фрагменти тексту документу), що виключає можливість для суду встановити її зміст.

При цьому, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач в додатках до позовної заяви посилається, зокрема, на копію платіжного доручення №18 від 02.12.2021 на суму 565000,00 грн., (том №1 п.15), однак вказаний документ ні в оригіналі, ні в належним чином засвідченій копії до додатків позовної заяви не надає, що підтверджується актом про відсутність вкладень складеним відділом документального забезпечення і контролю суду КОАС від 02.09.2022.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені неналежним чином, чого вимагає КАСУ, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху та, керуючись ст.ст.123,160-161, 169, 171, 243, 248 КАСУ, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Стармедсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.09.2022
Оприлюднено05.09.2022
Номер документу106039339
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Судовий реєстр по справі —320/7751/22

Ухвала від 24.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 15.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Рішення від 05.09.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 24.01.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 13.12.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 03.10.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

Ухвала від 01.09.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні