Рішення

від 10.08.2022 по справі 320/17208/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2022 року м. Київ№ 320/17208/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарник К.Ю., за участю секретаря судового засідання Дураєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг»

доГоловного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників учасників справи:

від позивача Крупки Б.Г.

від відповідача Скрибки І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (далі по тексту позивач), адреса: 04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25, офіс 5 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00681720704 від 10 вересня 2021 року форми «В4», винесене Головним управління ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00681730704 від 10 вересня 2021 року форми «Р», винесене Головним управління ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесених рішеннь, оскільки викладені в акті перевірки висновки про заниження податкових зобов`язань супересать вимога законодавства України, а обгрунтування в цій частині не відповідають фактичним обставинам здійснення господарських операцій.

Також зауважено, що при проведенні податкової перевірки відповідачем порушено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, в порядку статті 44 Податкового кодексу України, а також підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 81 Податкового кодексу України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн за травень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17 червня 2021 року №9162666444.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт від 06 серпня 2021 року № 62568/26-15-07-04- 03/43184232 та встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2021 року: №00681720704 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 212 573 грн, у зв`язку з непідтвердженням фактів надання контрагентами - постачальниками робіт в адресу позивача та №00681730704 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 436107 грн, за штрафними санкціями в сумі 359 027 грн, у зв`язку з непідтвердженням фактів надання контрагентами - постачальниками робіт в адресу позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року адміністративну справу №320/17208/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2022 року для розгляду адміністративної справи №320/17208/21 визначено суддю Гарника К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 11 серпня 2022 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити, підтримавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані ними документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19 липня 2021 року № 5890-п, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, (надалі по тексту ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (податковий номер 43184232) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за травень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17 червня 2021 року № 9162666444 за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю « Таймбілдінг» № 62568/26-15-07-04-03/43184232 від 06 серпня 2021 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1) вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 2 403 121 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за травень 2021 року на 212 573 гривень;

2) вимог пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з за травень 2021 року на загальну суму 9 783 716 грн, в тому числі ПДВ 1 630 619 гривень (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

3) вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України, із змінами та доповненнями, пунктів 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» від 09 грудня 2011 року № 1588 не повідомлено про об`єкти оподаткування контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України).

19 серпня 2021 року позивачем було подано заперечення до Акту документальної позапланової виїної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року.

За результатами розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (код 43184232) висновки акта викладено в наступній редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення ТОВ «Таймбілдінг» (код 43184232):

1) вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 1 436 107 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за травень 2021 року на 212 573 гривень.

2) вимог пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованого в иіністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за травень 2021 року на загальну суму 4 102 584 грн, в тому числі ПДВ 683 764 гривень (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України)».

10 вересня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 62568/26-15-07-04-03/43184232 від 06 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення Форми «В4» № 00681720704, згідно з яким, на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 58.1 статті 58 ПК України, ким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 212 573 грн;

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 00681730704, згідно з яким, на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 58.1 статті 58 ПК України, пункту 57.3 статті 57, пуктом 123.2 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) на загальну суму 1 795 134,00 грн з них: за податковими зобов`язаннями - 1 436 107 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 359 027,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу від № 29124/6 від 01 жовтня 2021 року до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 24 листопада 2021 року №26625/6/99-00-06-01-03-06, яким податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2021 року № 00681720704, № 00681730704 залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

Вважаючи вказане податкові повідомлення-рішення протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Згідно із пунктом 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

В пункті 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Буквальне тлумачення пункту 78.1.8 статті 78 ПК України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ; другий - подання декларації з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18 та від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17.

З матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення перевірки на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» засобами поштового зв`язку за номером поштового відпралення 0305809248173 направлено запит Головного управління ДПС у м. Києві від 20 липня 2021 року № 19509/1/26-15-07-04-03-13 «Про доступ до обстеження територій, приміщень».

Головне управління ДПС у м. Києві у запиті від 20 липня 2021 року № 19509/1/26-15-07-04-03-13 на підставі підпункту 20.1.13 пункту 20.1 статті 20 ПК України просило надати співробітникам Головного управління ДПС у м. Києві, які здійснюють перевірку, доступ до обстеження територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг», зокрема: офісів, складських приміщень тощо, які перебувають у власності товариства, оренді, коригуванні тощо та повідомити про час та місце проведення обстеження.

Вищезазначений запит Головного управління ДПС у м. Києві повернувся до відправника.

Доказів на підтвердження відповідних обставин матеріали справи не містять.

Водночас директору Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» Данилову Д.Ю. вручено запити від 19 липня 2021 року № 1 «Про надання інформації, первинних документів та їх копій для перевірки» та від 19 липня 2021 року № 2 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» під підпис 19 липня 2021 року з значенням терміну надання 21 липня 2021 року.

Станом на 21 липня 2021 року на зазначені запити не надано пояснень та їх документального підтвердження про, що складено акт від 21 липня 2021 року № № 3580/26-15-07-04-03-16.

Відповідні обставини не заперечуються сторонами.

Зі змісту акту податкової перевірки вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві з метою вручення запитів від 20 липня 2021 року № 3 «Про надання інформації, первинних документів та їх копій для перевірки», від 20 липня 2021 року № 19509/1/26-15-07-04-03-13 «Про доступ до обстеження територій, приміщень» здійснено вихід на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг»: м. Київ, вул. Дегтярна, буд. 5, кв/офіс 11, а саме:

- 21 липня 2021 року та встановлено що посадові особи або законні (уповноважені) представники за даною адресою відсутні про, що складено акт від 21.07.2021 № 3581/26-15- 07-04-03-16;

- 22 липня 2021 року та встановлено що посадові особи або законні (уповноважені) представники за даною адресою відсутні про, що складено акт від 22.07.2021 № 3620/26-15- 07-04-03-16.

Суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження зазначених обставин податковим органом до суду не додано.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2021 року позивачем засобами поштового зв`язку було надіслано лист № 481 від 21 липня 2021 року з повідомленням про неможливість виконання запитів Головного управління ДПС у м. Києві № 1 та № 2 від 19 липня 2021 року в обмежений строк до 12:00 21 липня 2021 року у зв`язку із значним обсягом запитуваних документів, що потребують виготовлення копій та те, що на підставі заяви від 12 липня 2021 року головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» Наталії Сошинській було надано щорічну оплачувану відпустку терміном до 30 липня 2021 року та має повернутися до роботи з 02 серпня 2021 року. Водночас позивачем було висловлено прохання щодо продовження строку для падання запитуваних документів та інформації щонайменше до 10 серпня 2021 року.

На зазначений лист Головним управлінням ДПС у м. Києві надано відповідь листом від 26 липня 2021 року № 20156/1/26-15-07-04-03-13 «Про надання інформації», який направлено засобами поштового зв`язку за номером поштового відпралення 0216014677359 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» зі змісту якого відповідачем зауважено на відсутність підстав для продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» до 10 серпня 2021 року.

Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

Крім того, зі змісту акта податкової перевірки вбачається, що на адресу ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» засобами поштового зв`язку за номером поштового відпралення 0305809248173 направлено запит Головного управління ДПС у м. Києві від 20 липня 2021 року № 19509/1/26-15-07-04-03-13 «Про доступ до обстеження територій, приміщень». Зазначене поштове відправлення повернулось до відправника.

Також, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві з метою вручення запиту від 23 липня 2021 року № 20053/1/26-15-07-04-03-16 «Про надання інформації» 23 липня 2021 року здійснено вихід на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг»: м. Київ, вул. Дегтярна, буд. 5, кв/офіс 11 та встановлено що посадові особи або законні (уповноважені) представники за даною адресою відсутні про, що складено акт від 23 липня 2021 року № 3657/26-15-07-04-03-16.

Вищезазначений запит Головного управління ДПС у м. Києві від 23 липня 2021 року № 20053/1/26-15-07-04-03-16 «Про надання інформації» направлено засобами поштового зв`язку за номером поштового відпралення 0216014677367 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг». Зазначене поштове відправлення повернулось до відправника.

На підтвердження зазначених обставин податковим органом жодного доказу до суду не подано.

29 липня 2021 року позивач звернувся засобами поштового зв`язку листом від 29 липня 2021 року № 495 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 29 липня 2021 № 82521/6) зі змісту якого позивач зобов`язується забезпечити документальну позапланову виїзну перевірку в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 3, оскільки у приміщенні за адресою: м. Києві, вул. Дегтярна, 5, офіс 11 проводяться ремонтні роботи.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 3 та встановлено що посадові особи або законні (уповноважені) представники за даною адресою відсутні про, що складено акт від 30 липня 2021 року № 3818/26-15-07-04-03-16 в присутності заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» Качур В.В.

Також, скаледно акт про ненадання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку від 30 липня 2021 року № 3819/26-15-07-04-03-16 в присутності заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» Качур В.В.

Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зауважується, що ним надано можливість посадовим особам перевірки оригіналів документів і зробити виписки з них, які відображають інформацію про загальну господарську діяльність.

Крім того, матеріалами справи підтверджується подання позивачем 30 липня 2021 року документів, що підтверджується підписами посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві ГДРІ Олександра Мельника та ГДРІ Зарицького Юрія.

Враховуючи вище викладене, суд звертає увагу, що податковим органом, при зазначенні в акті податкової перевірки № 62568/26-15-07-04-03/43184232 від 06 серпня 2021 року про складання актів від 22 липня 2021 року № 3613/26-15-07-04-03-16, 23 липня 2021 року № 3656/26-15-07-04-03-16, від 26 липня 2021 року № 3693/26-15-07-04-03-16, від 27 липня 2021 року № 3699/26-15-07-04-03-16, від 28 липня 2021 року № 3755/26-15-07-04-03-16 від 29 липня 2021 року № 3791/26-15-07-04-03-16, від 30 липня 2021 року № 3821/26-15-07-04-03-16 про ненадання документів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» не наведено жодного належного, допустимого, та/або достатнього доказу їх складання, не долучено до матеріалів справи копій відповідних актів, а внаслідку і доведення обставин щодо ненадання позивачем первинної бухгалтерської звітності та інших документів необхідних для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг».

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» листом від 30 липня 2021 року № 496 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 02 серпня 2021 року № 83364/6) надано копії первинних документів до проведення перевірки на 454 аркушах.

19 серпня 2021 року листом № 529 позивачем було подано заперечення до Акта документальної позапланової виїної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року та долучено Реєстр № 1 яким долучено документи первинної бухгалтерської звітності на 575 арк.

02 серпня 2021 року листом № 548 позивачем було подано доповнення до заперечення до Акта документальної позапланової виїної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року та долучено Реєстр № 1 яким долучено документи первинної бухгалтерської звітності на 117 арк

03 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві листом № 24783/І/26-15-07-04-03-13 розглянуто зазначене заперечення до Акта документальної позапланової виїної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року

За результатами розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (код 43184232) від 19 серпня 2021 року № 529 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 19 серпня 2021 року № 89488/6) на акт перевірки від 06 серпня 2021 року № 62568/26-15-07-04-03/43184232 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Таймбілдінг» (податковий номер 43184232) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року» висновки акта викласти в наступній редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (код 43184232):

1) вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 1 436 107 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за травень 2021 року на 212 573 гривень.

2) вимог пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованого в иіністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за травень 2021 року на загальну суму 4 102 584 грн, в тому числі ПДВ 683 764 гривень (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України)».

Таким чином, наявні матеріали справи та встановлені обставини справи дають підстави дійти до висновку про виконання платником податків вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Згідно пункту 192.3 статті 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (надалі по тексту - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для віднесення відповідних сум до складу ПДВ. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 20 «Виробничі запаси» за травень 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» списано будівельних матеріалів (арматури, бетону, дроту, дюбелів, клею, кругів, кутників, перехідників, плит термоізоляційних, прокату арматурного/сталевого, профілю, сітки, труб тощо) за травень 2021 року у сумі 8 153 096,84 гривень.

В акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» до перевірки не надано даних бухгалтерського обліку по рахунку 23 «Виробництво», загальної оборотно-сальдової відомості в розрізі субрахунків за травень 2021 року, де відображено в т.ч. показники рахунків 23 «Виробництво», 20 «Виробничі запаси».

У зв`язку з ненаданням до перевірки бухгалтерського обліку в повному обсязі, не можливо встановити яким чином списання зазначених матеріалів відображено в бухгалтерському обліку підприємства. Отже, перевіркою неможливо встановити де саме були використані списані матеріали: для власних потреб підприємства або на об`єктах замовника.

До перевірки також не надано первинних документів на списання будівельних матеріалів (арматури, бетону, дроту, дюбелів, клею, кругів, кутників, перехідників, плит термоізоляційних, прокату арматурного/сталевого, профілю, сітки, труб тощо), які передбачені діючим законодавством.

Перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» занижено податкові зобов`язання (рядок 9 декларації) за травень 2021 року у сумі 1 630 619,00 грн по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, а також не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за травень 2021 року на загальну суму 9 783 716,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 630 619,00 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» листом від 19 серпня 2021 року №529 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 19 серпня 2021 року №89488/6) до заперечення надано акти списання будівельних матеріалів на об`єктах будівництва, перелік яких детально зазначений у відповіді на заперечення.

Надані первинні документи відображають списання будівельних матеріалів по рахунку бухгалтерського обліку 20 «Виробничі запаси» за травень 2021 року у сумі 4 734 275,50 гривень.

В свою чергу, відповідно актів приймання виконаних будівельних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (Замовник) передано наступним підрядникам: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» будівельних матеріалів для виконання робіт Замовнику за травень 2021 року у сумі 3 418 821,34 гривень.

Перевіркою зроблено висновки що Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» в порушення пункту 187.1 статті 187, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, із змінами та доповненнями, занижено податкові зобов`язання (рядок 9 декларації) за травень 2021 року у сумі 683 764,00 грн по, операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за травень 2021 року на загальну суму 4 102 585,00 грн, в т.ч. ПДВ 683 764,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних за травень 2021 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» виписано та зареєстровано контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС» податкові накладні з номенклатурою: фасадні і монтажні роботи.

В результаті податкової перевірки податковим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС» одночасно за травень 2021 року без достатньої кількості трудового ресурсу та основних засобів в адресу ще 23 контрагентів-покупців реєструвало податкові накладні в значних обсягах за номенклатурою товарів (розчин будівельний монтажний, суміш для кладки лицевої цегли, мурувальна суміш, пісок, щебінь, бетон, люк каналізаційний, портландцемент, поребрик, зливо приймач, розчин готовий кладковий важкий цементний, труби тощо) та послуг (транспортне перевезення, монтаж системи контролю доступу в КНУБА/ТРЦ «Район», роботи по улаштуванню систем кондиціонування та вентиляції, надання технічної допомоги при виконанні вишукувальних бурових робот, монтаж системи відеоспостереження ГЦ «Даринок»/«Івар», виїзд на місце та нанесення дорожньої розмітки, ремонтні роботи по влаштуванню гідроізоляції балконів, роботи з монтажу газової котельні, реставрація (ремонт/ відновлення) рекламо носіїв, оренда бурової установки, монтажні послуги з технічної підтримки заходів, оренда бурової установки, влаштування підготовчих робіт під розмітку, влаштування полімерного покриття, розроблення/виконання схеми організації дорожнього руху по різних об`єктах м. Києва та Київської області).

Податковий кредит за травень 2021 року сформовано за рахунок придбання товарів (портландцементу, дизельного палива, бензину, автозапчастин, меблів, клею, цементної штукатурки, труб, розчинника, конструкції полівінілхлорідної, блоків газобетоних, асфальтобетонної суміші, фурнітури для меблів, жалюзі, виробів побутових тощо) та послуг (послуги з використання електронного майданчика, автотранспортних послуг, послуг самоскида, доставки автоміксером).

Таким чином, податковим органом було встановлено неможливість фактичного (фізичного) здійснення цим суб`єктом господарювання операцій за травень 2021 року у зв`язку з відсутністю достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів, які економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської діяльності, а в наслідок ТОВ «Таймбілдінг» не підтверджено факт формування рядка 10.1 декларації (придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою) по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС» у сумі 54 400,00 гривень.

Водночас, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за травень 2021 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» виписано та зареєстровано ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ-44» податкові накладні з номенклатурою: бетоні, сантехнічні та фасадні роботи.

В результаті податкової перевірки податковим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (Замовник) укладено з ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ-44» (Підрядник) договори підряду, предметом яких є виконання робіт по влаштуванню залізобетонних фундаментів та залізобетонних монолітних конструкцій каркасу житлового будинку, будівельно-монтажних робіт по улаштуванню підземного паркінгу, оздоблювальні роботи на фасаду, монтажних та пусконалагоджувальних робіт на влаштування побутової каналізації на різних об`єктах (детально наведено в акті перевірки).

На виконання умов даних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімбілдінг» складено документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року, акти виконаних робіт приймання виконаних будівельних робіт, акт виконаних об`ємів, акти приймання-передачі (детально наведено в акті перевірки).

До перевірки не надано документальних підтверджень щодо пропуску працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» на об`єкти для виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг». Також, не надано інформації із зазначенням ПІБ працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44», які виконували роботи для ТОВ «Таймбілдінг», про що складено акт від 30 липня 2021 року № 3821/26- 15-07-04-03-16 про ненадання пояснень та їх документальних підтверджень до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг».

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних податковим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» одночасно за травень 2021 року без достатньої кількості трудового ресурсу та основних засобів в адресу ще 22 конграгентів-покупців реєструвало податкові накладні в значних обсягах за номенклатурою послуг (пальові роботи, послуги з механічної обробки металу; послуги з пакування металу, допоміжні роботи по ремонту козлового крану, послуги із виконання інженерно-геодезичних вишукувань, послуги щодо складування та різноманітний комплекс будівельно-монтажних робіт по різним регіонах України).

Податковий кредит за травень 2021 року сформовано за рахунок придбання: газобетоних блоків, грунтовки, клею, каменю керамічного, OSB-3 плит, портландцементу, підвіконня, металочерепиці, гладких листів, металопластикових виробів, перфораторів, шуруповертів, шліфувальних машин, будівельних пилососів, мийки високого тиску, воріт секційних підйомних, жалюзі-ролетів, портландцементу, профілю, гіпсокартоних плит, елементів стовпця тощо.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» задекларовано у звіті за формою № 4ДФ трудовий ресурс у кількості 12 працівників, які в свою чергу виконували комплекс робіт для Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» по різних об`єктах будівництва по м. Києву, що підтверджено складеними актами виконаних робіт приймання виконаних будівельних робіт у кількості 7 шт та одночасно виконували комплекс робіт ще 22 контрагентам-покупцям по різних регіонах України, без залучення стороннього трудового ресурсу.

Таким чином, податковим органом було встановлено неможливість фактичного (фізичного) здійснення цим суб`єктом господарювання операцій для Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» у зв`язку з відсутністю достатньої кількості основних засобів, виробничих потужностей та трудових ресурсів для здійснення одночасно операцій у значних обсягах та у різних регіонах України, а в наслідок ТОВ «Таймбілдінг» не підтверджено факт формування рядка 10.1 декларації (придбання товарів/послуг та необоротних активів на хитній території України з основною ставкою) по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» у сумі 400 225,00 гривень.

Надаючи оцінку спірних правовідносин в контексті норм чинного законодавства та встановлених обставин суд констатує, що податковим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Матеріали справи не містять й доказів, що свідчили б про факт реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС» податкових накланих по 23 контрагентам-покупцям, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44» податкових накланих по 22 контрагентам-покупцям за травень 2021 року.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, суд відхиляє оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни, правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійсненої поставки товару (надання послуг), платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Таким чином, враховуючи вищевикладені приписи законодавства з урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом висновку про непідтвердження факту формування рядка 10.1 декларації (придбання товарів/послуг та необоротних активів на митні території України з основною ставкою) по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙІНВЕСТ-44».

Щодо недоведеності позивачем формування рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року у розмірі 510 291,00 гривня, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від`ємне значення у сумі 510 291,00 грн виникло у квітні 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом зауважено про ненадання до перевірки первинних документів та пояснень щодо формування показника рядка 16 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року.

При цьому, суд зазначає, що позивачем 09 серпня 2022 року через канцелярію суду були надані такі первинні документи.

Між тим, слід наголосити, що позивачем не спростовано та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що документи, які надані позивачем до суду 09 серпня 2022 року, під час перевірки контролюючому органу не надавались.

При цьому, матеріали справи також не містять доказів, що податковий орган відмовився прийняти первинні документи до врахування у зв`язку з проведенням перевірки (пункт 44.7 статті 44 ПК України). Не надано також доказів подання вказаних документів після завершення перевірки, що передбачено положеннями пункту 44.7 статті 44 ПК України. Крім того, відсутні докази вилучення у позивача первинних документів в рамках КПК України.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 21 жовтня 2021 року у справі №802/1464/17-а, для відсутпу від якої в даному випадку у суду не має жодних правових підстав.

Так, здійснюючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення Форми «Р» № 00681730704 в цій частині, суд зазначає таке.

Стосовно застосування відповідачем вимог пункту 123.1 статті 123 ПК України при нарахуванні позивачу штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі по тексту - Закон № 466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом № 466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Слід відмитити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених ПК України, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пункту 123.2 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.3 статті 123 ПК України відповідно статті передбачає, що діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац другий пункту 109.1 статті 109 ПК України).

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125.1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (абзац другий пункт 109.3 статті 109 ПК України).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (пункт 112.7 статті 112 ПК України).

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення настає лише у разі коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Виходячи з аналізу положень пунктів 123.2-123.3 статті 123 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є обов`язок доведення контролюючим органом скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме умисного вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу

Суд відмічає, відповідно до Розрахунку суми грошового зобов`язання (суми податкового зобов`язання, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконання якого покладено на контролюючі органи) до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Таймбілдінг» наявного в матералах справи, до позивача, відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, було застосовано розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 25%, а загальна сума збільшення податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням на загальну суму 359 027 грн, що розрахована податковим органом з виявленого податковим органом заниження податкового зобов`язання за звітнім податковим періодом на загальну суму 1 436 107 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 5 грудня 2006 року у справі № 21-527во06 та в постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року по справі № 200/12442/18-а

Враховуючи часткову протиправність податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 00681730704 від 10 вересня 2021 року в частині нарахування податкового зобов`язання по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства за травень 2021, а також непідтвердження факту формування рядка 10.1 декларації (придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою) по взаємовідносинах з ТОВ «Інженерно-будівельна компанція «Будальянс» та ТОВ «Стройінвест-44» у загальному розмірі 925 816 грн, то сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу), що підлягає скасуванню становить відповідно становить 231 455 грн.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 22700,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 7211,95 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 вересня 2021 року Форми «В4» № 00681720704.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 вересня 2021 року Форми «Р» № 00681730704 в частині нарахування податкового зобов`язання по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства за травень 2021 року, та в частині непідтвердження факту формування рядка 10.1 декларації (придбання товарів/послуг та необоротних активів на митні території України з основною ставкою) по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Будальянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройінвест-44» у загальному розмірі 925 816,00 грн грн, а також в частині застосування суми штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 231 455,00 грн.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймбілдінг» (04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25, офіс 5, код ЄДРПОУ 43184232) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7211,00 грн (сім тисяч двісті одинадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст рішення суду виготовлений 12 серпня 2022 року.