ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2022 року м. Київ № 640/20701/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Констракшн до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Констракшн" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 10.06.2020 №1627388/43536757 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, згідно з яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7;
- зобов`язати Державну податкову служби України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30.04.2020 №7 датою подачі її на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: 14.05.2020.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв`язку із виконанням робіт для ТОВ «БК «Девенстрой», ТОВ «Техно Констракшн» складено податкову накладну від 30.04.2020 №7 на загальну суму 210 920 грн, у тому числі ПДВ 35 153,33 грн, яку направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
ТОВ "Техно Констракшн" зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.06.2020 №1627388/43536757 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.
Позивач зазначає, що під час зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 відповідачем не визначено чіткого переліку документів, достатніх для реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, у ньому не зазначено які саме порушення закону допущені, відповідач не врахував подані позивачем документи, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 позовну заяву ТОВ «Техно Констракшн» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подав до суду відзив на позовну заяву у якому вказано на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірне рішення прийняте в порядку та строки, визначені законодавством, з огляду на неподання позивачем достатніх пояснень та документів для реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7. Також вказано на необґрунтованість вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, безпідставне завищення розміру таких витрат.
Представником позивача подано відповідь на відзив.
ДПС України не подано до суду відзиву на позовну заяву.
Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
Між ТОВ "Техно Констракшн" та ТОВ «БК «Девенстрой» укладено договір субпідряду від 03.04.2020 №І-03/04/2020-ГП81.1, на умовах якого ТОВ "Техно Констракшн" зобов`язується за завданням ТОВ «БК «Девенстрой» на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати відповідно до затвердженої документації та передати їх результати у встановлений цим договором строк роботи з монтажу та налагодження інженерних мереж ГП№81.1: комплексна система безпеки; автоматизована система моніторингу і управління на об`єкті «Будівництво житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгами на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва, черга 2.3.3, а ТОВ «БК «Девенстрой» зобов`язується надати ТОВ "Техно Констракшн" фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних робіт та проводити оплату робіт.
Загальну вартість робіт визначено на рівні 4 278 494,98 грн, в тому числі ПДВ 713 082,50 грн. Розрахунки за виконані субпідрядником роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього щомісячно з урахуванням фактично виконаних субпідрядником обсягів робіт на підставі актів виконаних робіт. Кінцевий строк виконання всіх видів робіт за договором - 31.12.2020.
Відповідно до пункту 5.3 договору субпідряду від 03.04.2020 №І-03/04/2020-ГП81.1 приймання виконаних Субпідрядником Робіт проводиться щомісяця Генпідрядником у відповідності до умов цього Договору шляхом розгляду наданих Субпідрядником документів про виконання Договору та з врахуванням Фактичного обсягу виконання Робіт на об`єкті будівництва. Генпідрядник приймає виконані Субпідрядником належним чином Роботи шляхом підписання Акта приймання - виконання Робіт та довідок Ф №КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані Роботи.
Умовами договору передбачено, що роботи позивач повинен розпочати протягом 3-х днів з моменту підписання договору за умови проведення авансування ТОВ «БК «Девенстрой» та передачі відповідної документації, будівельного майданчику. Водночас, зважаючи на передачу позивачу від ТОВ «БК «Девенстрой» обладнання та матеріалів для виконання робіт на об`єкті відповідно до акту №5 приймання-передачі матеріалів та обладнання, авансування не проведено, що підтверджується листом ТОВ «БК «Девенстрой» від 06.04.2020 №1/07.04.20.
Матеріали справи містять докази: наявності у позивача матеріальної бази для здійснення господарської діяльності; залучення до виконання робіт за договором субпідряду від 03.04.2020 №І-03/04/2020-ГП81.1 Приватного підприємства «Скай Кепітал Груп» на умовах договору підряду від 03.04.2020 №1-03/04/2020-ГП81.1-П; виконання ПП «Скай Кепітал Груп» робіт для ТОВ "Техно Констракшн" на умовах договору підряду від 03.04.2020 №1-03/04/2020-ГП81.1-П.
ТОВ «БК «Девенстрой» прийняв у ТОВ "Техно Констракшн" фактично виконані роботи за квітень 2020 року в обсязі та вартістю, що зафіксовані в актах приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року №1 на суму 49 114,00 грн та №2 на суму 161 806,00 грн, всього на загальну суму 210 920,00 грн.
Вартість вказаних робіт визначена у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2020 року.
05.06.2020 ТОВ «БК «Девенстрой» перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Техно Констракшн" 210 920,00 грн за фактично виконані роботи у квітні 2020 року, що підтверджується банківською випискою.
За фактами підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року №1 та №2, ТОВ "Техно Констракшн" складено податкову накладну від 30.04.2020 №7 на загальну суму на загальну суму 210 920 грн, у тому числі ПДВ 35 153,33 грн, яку 14.05.2020 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація податкової накладної від 30.04.2020 №7 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
02.06.2020 ТОВ "Техно Констракшн" виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.06.2020 №1627388/43536757 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Комісії ДПС з питань розгляду скарг. Однак, рішенням Комісії ДПС з питань розгляду скарг від 23.06.2020 №28004/43536757/2 скаргу ТОВ "Техно Констракшн" залишено без задоволення, а рішення від 10.06.2020 №1627388/ 43536757 - без змін, з підстав на ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських к документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.
Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження рішення від 10.06.2020 №1627388/ 43536757, вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, Ґаші проти Хорватії, Трґо проти Хорватії).
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246), визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 2 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
В пункті 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Встановлено, що підставою для зупинення реєстрації від 30.04.2020 №7 слугувало те, що на думку відповідача позивач відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість критерієм ризиковості, який визначено відповідачем, як підстава зупинення реєстрації податкових накладних, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Необхідно зазначити, що пункт 8 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, оскільки не містить чітко визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а вживання слів - "наявна податкова інформація" є неконкретизованим та незрозумілим. Посилання відповідачем у квитанції на пункт 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.
Разом з цим, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.
Посилання відповідачем у квитанціях на пункт 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.
Згідно пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що ТОВ "Техно Констракшн" визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріям ризиковості платника податків згідно рішення від 14.05.2020 №57306.
При цьому, посилання на рішення від 14.05.2020 №57306 відсутнє у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7.
Після подання ТОВ "Техно Констракшн" контролюючому органу підтверджуючих документів, відповідачем прийнято рішення від 04.06.2020 №62265 згідно якого ТОВ "Техно Констракшн" не відповідає критеріям ризиковості платника податку станом на 04.06.2020.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7.
При цьому, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.
Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 висловлено правову позицію згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, встановлена судом незаконність зупинення реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 свідчить про протиправність спірного рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757.
Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Встановлено, що підставою для прийняття рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757 слугував висновок Комісії про те, що позивачем не надано копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.
Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.
Однак, згідно оскаржуваного рішення, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про неподання таких первинних документів.
У вказаному рішенні чітко не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також мотивів неврахування поданих позивачем пояснень та копій документів.
При цьому, наявні у матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують факт здійснення господарських операцій за якими складено податкову накладну від 30.04.2020 №7.
В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7 в ЄРПН.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не подані розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, суд зауважує, що 05.06.2020 ТОВ «БК «Девенстрой» перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Техно Констракшн" 210 920 грн за фактично виконані роботи у квітні 2020 року, що підтверджується банківською випискою.
Таким чином, спірне рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757 не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості, реєстрацію податкової накладної від 30.04.2020 №7 зупинено незаконно, що у сукупності безумовно свідчить про протиправність та необхідність скасування рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757.
Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.
Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2020 №7, датою її фактичного надходження 14.05.2020.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 30.04.2020 №7 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом частин 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно частини 7 статті 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За положеннями статті 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З наведеного вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів:
- договору про надання юридичної допомоги від 30.06.2020 №428 (т. 1 а.с. 127-134);
- рахунку на оплату від 03.07.2020 №218 (т. 1 а.с. 135) на суму 36 000 грн;
- платіжного доручення від 03.07.2020 №119 (т. 1 а.с. 136) про сплату ТОВ «Техно Констракшн» 36 000 грн за юридичні послуги за рахунком на оплату від 03.07.2020 №218;
- білінгового звіту від 26.11.2022 (т. 1 а.с. 199).
Згідно з пунктом 4.2 вказаного договору вартість юридичної допомоги, вказаної в розділі 2 даного договору, розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами та/або помічниками адвокатів адвокатської компанії за надання юридичної допомоги, на середню вартість однієї години роботи адвоката та/або помічників адвокатів адвокатської компанії, що становить 2 000 грн без ПДВ, з урахуванням що: (підпункт 4.2.5) вартість юридичної допомоги щодо оскарження рішення від 10.06.2020 №1627388/43536757 в будь-якому випадку не має перевищувати 12 000 грн без ПДВ.
Відповідно до білінгового звіту:
в межах завдання «Аналіз документів щодо зупинення реєстрації податкових накладних» надано наступну послугу «перелік документів, які наявні у Клієнта для виконання копій у необхідній кількості» 1 год;
в межах завдання «Підготовка позовної заяви щодо податкової накладної №7» надано наступні послуги:
- формування по змісту позовної заяви переліку документів, формування переліку додатків, ошук серед всього об`єму документів, що стосуються ПН №7, перевірка 3 пакетів документів на відповідність переліку, зазначеному в позові 1 год;
- написання позовної заяви 1 год;
- спілкування з помічником судді Чудак щодо наявності в матеріалах справи поданих податковою документів (на виконання ухвали судді) 10 хв;
в межах завдання «Підготовка відповіді на відзив» надано наступну послугу: аналіз відзиву, пошук практики, щодо відшкодування витрат, написання відповіді на відзив 1,30 год;
в межах завдання «Спілкування з помічником судді щодо наявності в матеріалах справи відзиву на позовну заяву» надано таку послугу: спілкування з помічником судді щодо можливості направлення скан-копії відзиву на електронну адресу адвоката 10 хв;
в межах завдання «відповідь на відзив щодо податкової накладної №7» надано наступні послуги:
- аналіз матеріалів, відповідь на відзив з урахуванням додаткових доказів 20 хв;
- заперечення проти надання ГУ ДПС у м. Києві додаткового часу на подачу доказів 50 хв.
Загалом витрачено 6 год, що з розрахунку 2 000 грн за 1 год становить 12 000 грн.
Отже, позивач просить стягнути 12 000 грн витрат на правову допомогу, що обумовлено предметом спору (одним рішенням) згідно з пунктом 4.2.5.
Водночас, ГУ ДПС у місті Києві заперечує (т. 1 а.с. 152-154) щодо обґрунтованості та розміру вказаних витрат, вказує на їх неспівмірність.
Варто зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Проаналізувавши вказані докази та доводи сторін, суд, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку спрощеного (письмового) провадження;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання (є типовою).
Отже, оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 5 000 грн.
За приписами частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 визначений у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Отже, фактично позов ТОВ «Техно Констракшн» містить одну вимог немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 2 102 грн.
Згідно наявного у справі платіжного доручення від 07.08.2020 №333 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 4 204 грн.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 2102 грн. Решта коштів, сплачених позивачем є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДПС України як похідною.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Констракшн» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.06.2020 №1627388/43536757 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2020 №7.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Констракшн» від 30.04.2020 №7, датою її фактичного надходження 14.05.2020.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Констракшн» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Констракшн" (місцезнаходження юридичної особи: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок 21 А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43536757).
Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Суддя О.М. Чудак
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2022 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 106039608 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Чудак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні