Рішення

від 14.08.2022 по справі 640/37908/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2022 року м. Київ № 640/37908/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доМіністерства охорони здоров`я Українипровизнання протиправним та нечинним п. 3 наказу Міністерства охорони здоров`я України № 2153 від 04.10.2021 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства охорони України про визнання протиправним (незаконним) та скасування пункт 3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 (в частині обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабміном для працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності) з моменту його прийняття.

Позов обґрунтовано тим, що позивач згідно наказу від 31.08.2021 року № 43-к, є вчителем математики за сумісництвом Сопошинського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів.

04.10.2021 року Міністерством охорони України прийнято наказ № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням".

В подальшому, як зазначає позивач, його повідомили про те, що для продовження роботи на вказаній посаді він повинен надати документ про наявність обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а у випадку ненадання такого її буде відсторонено від роботи.

Наказом Сопошинського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 58-к від 08 листопада 2021 року її відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати на підставі наказу від 04.10.2021 № 2153.

Позивач вважає оскаржуваний пункт наказу таким, що суперечить акту вищою юридичної сили - закону та є таким, що не може продовжувати бути чинним і застосовуючи положення ч. 9 ст. 264 КАС України, повинен бути визнаний протиправним та нечинним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

24 січня 2022 року представник Міністерства охорони здоров`я України подав до суд відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що Наказом МОЗ України від 25.02.2020 № 521 «COVID-19» було внесено до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, як особливо небезпечну інфекційну хворобу.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та запроваджено карантин на всій території України з наступним його посиленням.

Слід зазначити, що до Постанови № 211 вносились зміни, які були покликані змінами епідемічної ситуації на території України протягом дії карантину.

Як зазначає відповідач, станом на час подання позивачем позову, в України діють обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 07.10.2021 за № 1306/36928.

При цьому, представник відповідача звертає увагу, що вказаний наказ № 2153 не містить норм щодо відсторонення працівників, а лише визначає перелік категорій працівників, що підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 416 постанови № 1236 контроль за проведенням обов`язкових щеплень проти COVID-19, а також відсторонення від роботи працівників та державних службовців належить до компетенції керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій.

Водночас, представник відповідача зазначив, що тимчасове відсторонення працівника від виконання ним його трудових обов`язків у порядку відсторонення від роботи з підстав, визначених законодавством (пункт 416 постанови № 1236) є особливим запобіжним заходом, спрямованим на попередження поширенню та розповсюдженню особливо небезпечної хвороби COVID-19.

А тому, на думку відповідача, наказ МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", в тому числі і в частині, що оскаржується позивачем, прийнято у межах повноважень відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та статті 10 Основ законодавства України про охорону здоров`я.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що враховуючи мету впровадження вакцинації (припинення поширення особливо небезпечної хвороби COVID-19) та цілі (збереження життя та здоров`я населення), а також правомірність прийняття наказу № 2153, твердження позивача про порушення прав працівників, на яких поширюється вказаний наказ, є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погоджувався з доводами позивача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

26 травня 2021 року судом закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

21 липня 2022 року у зв`язку з поданням учасниками справи заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 року Міністерством охорони України прийнято наказ № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Наказом Міністерством охорони України від 01.11.2021 року № 2393 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» доповнено Перелік новими пунктами 4 - 6 такого змісту:

"4. Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5. Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 83.".

Наказом Міністерством охорони України від 30.11.2021 року № 2664 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» доповнено Перелік новими пунктами 7 - 9 такого змісту:

"7. Органів місцевого самоврядування;

8. Закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності;

9. Комунальних підприємств, установ та організацій.".

Незгода позивача з п. 3 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 в частині обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабміном для працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності) внесенням до особливо небезпечних інфекційних хвороби, такої хвороби, як "COVID-19", обумовило на звернення до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З наведеного вбачається, що право оскаржити має право особа, щодо якої певний нормативно-правовий акт безпосередньо застосований або буде застосований, а не лише із власного розуміння особи щодо незгоди з положеннями певного нормативно-правовий акт.

При цьому, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає , що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 року у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3222а15.

Судом встановлено, що згідно наказу Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 31 серпня 2021 року № 43-к ОСОБА_1 призначена за сумісництвом на посаду вчителя математики Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з тижневим навантаженням 6 годин з 01.09.2021 року до кінця навчального 2021-2022 року.

З копії повідомлення Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 № 01-12/103 від 01.11.2021 року вбачається, що 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що з 08 листопада 2021 р. на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу.

Зокрема, вказано, що на підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 р. № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 просять ОСОБА_1 до 05 листопада 2021 р. надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19. Одночасно також зазначено, що також позивач можете надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 р. № 595. При цьому, у разі, що якщо до 05 листопада 2021 р. позивач не надасть одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 р. його відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ. Інформовано також, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме за позивача страховий внесок. Період відсторонення без збереження зарплати не увійде й до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

В подальшому, наказом Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Таким чином, обґрунтовуючи протиправність наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 в частині обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабміном для працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності) внесенням до особливо небезпечних інфекційних хвороби, такої хвороби, як "COVID-19", позивач по суті незгоден з його відстороненням від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Вказані обставини порушення прав позивача також були підтвердженні останнім в судовому засіданні під час розгляду вказаної адміністративної справи.

Отже, судом встановлено, що порушене право позивача у спірних правовідносинах, яке він хоче поновити - це його право на працю (доступ до професії).

Суд звертає увагу, що у випадку визнання протиправним (незаконним) та скасування пункт 3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 (в частині обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабміном для працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності) таке рішення суду у спірних правовідносинах не буде мати на меті поновлення прав позивача, які він вважає порушеними.

Зокрема, за змістом ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, а не з моменту його прийняття.

Отже, поновлення права позивача на працю внаслідок визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту, буде можливим лише в майбутньому, тобто з дати набрання законної сили відповідного судового рішення.

При цьому, чинне законодавство не передбачає можливості визнання нечинним нормативно-правового акту з дати його прийняття, а відтак всі дії вчинені суб`єктом владних повноважень на його виконання є правомірними.

На переконання суду належним способом захисту прав, які вважає порушеними позивач, є оскарження рішення до Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про відсторонення від роботи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Жовківський районний суд Львівської області від 10 грудня 2021 року по справі № 444/3344/21 позовні вимоги задовольнити частково. Скасовано наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Стягнуто з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. В.Стуса, 4, ЄДРПОУ 22356654) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року до дня ухвалення даного рішення суду в розмірі 11205 (одинадцять тисяч двісті п`ять) гривень 81 копійка. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року скаргу Сопошинського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів задоволено. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10грудня 2021року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Згідно даних вебсайту ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано з Жовківського районного суду Львівської області цивільну справу № 444/3344/21 за позовом ОСОБА_1 до Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи.

Поряд з цим, судом встановлено, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 року № 380 зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928, до завершення воєнного стану в Україні.

04 березня 2022 року Національне агентство України з питань державної служби надало роз`яснення № 148 р/з, згідно якого всі працівники, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які були відсторонені від посад через відсутність вакцинації від COVID-19, мають бути допущені до роботи.

Зокрема, згідно вказаного роз`яснення, відсторонені особи допускаються до виконання своїх функціональних обов`язків за посадою, а всі накази роботодавців про відсторонення працівників, які відмовилися від вакцинації, слід вважати такими, що втратили чинність.

Під час розгляду даної справи, позивач зазначив, що його допущено до роботи.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, а також враховуючи те, що на час розгляду та вирішення справи позивачем у спірних правовідносинах обрано неналежний спосіб судового захисту, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного ОСОБА_1 .

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко