Рішення

від 07.07.2022 по справі 910/14164/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2022Справа № 910/14164/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Зобова Сергія Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальності "Ареон Консалдінг"

про стягнення заборгованості у розмірі 258 457,07 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року Фізична особа-підприємець Зобов Сергій Володимирович (далі - позивач, Виконавець) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареон Консалдінг" (далі - відповідач, Товариство, Замовник) про стягнення заборгованості у розмірі 258 457,07 грн, а саме 228 090,58 грн- основного боргу, 23 835,41 грн - інфляційні втрати, 6 592,74 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором підряду №А - 215 від 01.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

21.09.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2021 позивачем до суду подана відповідь на відзив.

01.11.2021 відповідачем до суду були подані письмові пояснення.

Інших заяв та клопотань до суду сторонами подано не було.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 між Фізичною особою-підприємцем Зобовим Сергієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареон Консалтинг" був укладений договір підряду № А-215 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з розробки програмного забезпечення та інші послуги у сфері інформаційних технологій.

У пункті 1.2 договору узгоджено, що детальний опис послуг викладається у додатках до цього договору, або у Актах наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1 договору остаточна вартість наданих послуг за відповідний період (квартал) визначається відповідним Актом наданих послуг.

Згідно з положеннями пункту 2.2 договору оплата наданих послуг за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування на банківський рахунок або готівкою з каси підприємства протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня двостороннього підписання відповідного акту наданих послуг.

Оплата наданих послуг має бути виконана замовником не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем надання послуг (пункту 2.3 договору).

У розділі 4 договору сторони встановили порядок приймання-передачі робіт, зокрема:

- передача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг за відповідний період (пункт 4.1);

- по завершенню робіт виконавець складає акт наданих послуг та надає його замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту знайомиться з переданою виконавцем роботою та направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (пункт 4.2);

- у випадку мотивованої відмови замовника від підписання акту наданих послуг, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Доопрацювання, які виникли з вини виконавця та визначені актом, виконуються виконавцем за власний рахунок (пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору договір набуває юридичної сили з дати його двостороннього підписання та діє 365 календарних днів. Цей договір продовжує свою дію на кожен наступний календарний термін, якщо жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про припинення договору за два тижні до закінчення терміну його дії.

Позивач зауважує, що 27.08.2020 на електронну пошту відповідача (учасників Товариства) скерував акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Водночас, 01.09.2020 позивач супровідним листом від 28.08.2020 надіслав на адресу відповідача для підписання акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 38 від 14.08.2020 на суму 152 658,58 грн та № 39 від 27.08.2020 на суму 75 432,00 грн за договором № А-215 від 01.08.2019, на підтвердження чого надана копія опису вкладення в цінний лист, фіскального чеку № 020950795329.

Матеріалами справи встановлено, що претензією від 03.09.2020 позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату коштів по актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) №№ 38, 39 за договором № А-215 від 01.08.2019, докази надсилання вказаних вимог відповідачу долучені до справи.

Оскільки вимоги претензії з боку відповідача не виконані, Виконавець звернувся із даним позовом до суду, в межах якого крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 23 835,41 грн інфляційних втрат та 6 530,91 грн три проценти річних.

Відповідач позов не визнає з підстав непідписання актів та не доведення наявності замовлень на виконані роботи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № А-215 від 01.08.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та, за відсутності доказів розірвання, визнання його недійсним, є належною підставою виникнення між ними взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 38 від 14.08.2020, № 39 від 27.08.2020 по договору № А-215 від 01.08.2019 позивачем надано послуги по розробці, модифікації, тестуванню програмного забезпечення та його технічній підтримці, всього на суму 228 090,58 грн.

Судом враховано, що вказані акти підписані позивачем, водночас підпису відповідача не містять.

За умовами пунктів 4.2.-4.3 договору сторонами узгоджено, що на виконавця покладено обов`язок по завершенню робіт скласти акти наданих послуг та надати їх замовнику, в свою чергу, замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту знайомиться з переданою робою та направляє виконавцю підписаний акт або вмотивовану відмову від прийняття робіт, за наявності якої сторони складають акт необхідних доопрацювань з терміном їх виконання.

Матеріалами справи встановлено, що супровідним листом від 28.08.2020 (поштове відправлення № 020950795329) позивачем були направлені відповідачу 01.09.2020 для підписання Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 38 від 14.08.2020 на суму 152 658,58 грн, № 39 від 27.08.2020 на суму 75 432,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем та отримання позивачем вмотивованої відмови від підписання спірних Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) у визначений договором строк, у тому числі з підстав наявності у відповідача будь-яких претензії щодо обсягу, переліку, найменування робіт, відповідності поставленим завданням, заявкам або ж щодо оформлення актів.

Таким чином, виконання позивачем робіт/надання послуг за договором, за відсутності мотивованої відмови Товариства від підписання актів надання послуг у встановлений договором термін, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені.

Враховуючи ненадання відповідачем заперечень щодо підписання актів у визначений строк, надані позивачем акти № 38 від 14.08.2020, № 39 від 27.08.2020 на загальну суму 228 090,58 грн приймаються судом як належні докази у справі та підстава для виникнення зобов`язання відповідача оплатити вартість послуг.

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи приписи пункту 2.3 договору, зі змісту спірних правовідносин вбачається, що строк виконання зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) за актом № 38 від 14.08.2020 є таким, що настав 31.08.2020 (включно) та за актом № 39 від 27.08.2020 є таким, що настав 30.09.2020.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторін. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідачем не доведено належними засобами доказування наявність обставин та обґрунтованість доводів, викладених у запереченнях на позов, а також підстав звільнення від обов`язку оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 128 842,00 грн, твердження позивача не спростовано.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу в розмірі 228 090,58 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, за умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок заявлених Виконавцем до стягнення компенсаційних виплат наступним чином: за актом № 38 від 14.08.2020 за період з 01.09.2020 по 18.08.2021, за актом № 39 від 27.08.2020 за період з 01.10.2020 по 18.08.2021, та дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог, а саме щодо стягнення 6 407,25 грн трьох процентів річних та 22 918,73 грн інфляційних втрат.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

За таких обставин вимоги ФОП Зобова С. В. підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

Керуючись статтями 86, 123-126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Зобова Сергія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальності "Ареон Консалдінг" про стягнення заборгованості у розмірі 258 457,07 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Ареон Консалдінг" (04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, 20; ідентифікаційний код 36538200) на користь Фізичної особи-підприємця Зобова Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 228 090,58 грн (двісті двадцять вісім тисяч дев`яносто гривень 58 копійок) боргу, 6 407,25 грн (шість тисяч чотириста сім гривень 25 копійок) три проценти річних, 22 918,73 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень 73 копійки) інфляційних втрат та 3 517,47 грн (три тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 47 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. У іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ