Постанова

від 25.09.2007 по справі 9/511ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

25.09.07                                                                                

Справа № 9/511ад.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за

позовом

Державної податкової інспекції у Жовтневому р-ні м. Луганська

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

м. Луганськ

про

стягнення 1950 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від

позивача -Комарова Г.О., гол.держ.под.інсп., дов. № 11799/10 від 16.07.07,

від

відповідача -не прибув.

          Суть спору: позивачем

заявлена вимога про стягнення з відповідача, СПД ОСОБА_1, заборгованості податкового

боргу  у розмірі 1950,0 грн.

Відповідач письмові заперечення на позовну заяву не надав, у

попереднє судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду справи

був повідомлений належним чином.

В обгрунтування позову позивач виклав таке.

Відповідач зареєстрований в якості суб'єкта господарювання

виконкомом Жовтневої райради м. Луганська 16.01.02р. за № НОМЕР_1 та перебуває

як платник податків в Жовтневій ДПІ.

Податковим органом 25.05.06р. здійснено планову документальну

перевірку відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства за

період з 01.01.05р. по 31.12.05р., за результатами якої складено акт від

25.05.06р. № 00152/1710/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.4 ст. 7 Закону України

«Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі -Закон про

ПДВ), в результаті чого відповідачем занижено ПДВ за грудень 2005 року на

1300,0 грн.

На підставі акту перевірки позивач прийняв спірне податкове

повідомлення-рішення № 0002421710/0 від 06.06.06р., яким відповідачу визначено

суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1950,0 грн.

Відповідач не сплатив податковий борг, тому позивач звернувся з

цим позовом до суду.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про

обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову

службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової

служби  наділені функціями з контролю за

додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до

бюджету.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі -Закон 2181) платник податків

зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти

календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником

податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що перевіркою, за результатами якої

було складено акт від 25.05.06р., податковим органом було виявлено порушення з

боку відповідача пп. 7.4.4 ст. 7 Закону про ПДВ, в результаті чого відбулося

заниження ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 1300,0 грн. Зміст

порушення викладено на стор. 7, 8 акту перевірки: до податкового кредиту грудня

2005 року включено ПДВ по дизайнерським послугам з оформлення помешкання

піцерії в сумі 466,67 грн., податкова накладна від 12.12.05р. № 12/12-р-01 на

загальну суму 2800,0 грн. від ПП «Л-Форті»та ПДВ з розробки, монтажу та

встановлення вентиляторної системи в сумі 833,33 грн., податкова накладна від

14.12.05р. № 2 на загальну суму 5000,0 грн. від ПП «Армаді-оптіма». 

Податківцями було з'ясовано, що господарська діяльність

відповідача була припинена у жовтні 2005 року, приміщення піцерії не

використовувалось у здійсненні підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.4 ст. 7 Закону про ПДВ якщо платник податку

придбаває матеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх

використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку,

сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового

кредиту.

На підставі акту перевірки позивачем було прийняте спірне

податкове повідомлення-рішення від 06.06.06р., яким відповідачу визначено суму

податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1950,0 грн., у т.ч. основний

платіж -1300,0 грн., штрафна (фінансова) санкція -650 грн. Це рішення

відповідачем не оскаржене, воно є чинним, проте це рішення не виконане на час

розгляду справи.

Факт наявності несплаченого боргу з ПДВ у розмірі 1950,0 грн.

у відповідача підтверджується матеріалами справи, тому заявлена сума підлягає

стягненню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у

судовому засіданні, в  якому закінчився

розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та

повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде

виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158

- 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, СПД ОСОБА_1, іден. код НОМЕР_2,

АДРЕСА_1, суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 1950,0 грн. в

доход державного бюджету.

Постанова  набирає законної

сили після  закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, 

встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку

заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.09.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення 

суду  першої  інстанції спочатку  подається 

заява.  Обґрунтування  мотивів 

оскарження  і вимоги до суду

апеляційної інстанції  викладаються  в 

апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  та  апеляційна 

скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної 

інстанції  через суд  першої 

інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення,  а в

разі   складення   постанови 

у  повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу -  з  дня 

складення  в  повному 

обсязі. Апеляційна  скарга  на 

постанову  суду першої інстанції

подається протягом  двадцяти  днів 

після  подання  заяви  

про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може 

бути  подана  без 

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                                

                              А.Г.Ворожцов