Рішення

від 17.08.2022 по справі 183/199/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/199/20

№ 2/183/319/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

14 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 23 листопада 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис № 811. Від даного шлюбу дітей немає.

23 серпня 2016 року в період шлюбу за договором купівлі-продажу вона та відповідач придбали житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1719.

Право власності на будинок зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , який за договором купівлі-продажу виступав покупцем нерухомого майна.

Станом на час подання даного позову, в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 183/7516/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, 23 серпня 2016 року в період шлюбу за договором купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 придбали земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1721.

Право власності на земельну ділянку зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , який за договором купівлі-продажу виступав покупцем нерухомого майна.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві посилалася на те, що у відповідності до вимог ст.ст.60,69,70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Оскільки взаємної згоди щодо майна між ними не досягнуто, позивач просить поділити спільне майно подружжя, виходячи з принципу рівності часток.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати земельну ділянкуплощею 0,25га.,кадастровий номер№ 1223283300:04:001:0123,цільове призначенняякої для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ;

- провести поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ;

- виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилалася на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просила суд позов задовольнити в повному обсязі, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. В подальшому звернулася з заявою про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони 23 листопада 2012 року зареєстрували шлюб у Індустріальному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 811.

У відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано, рішення суду набрало законної сили 03 травня 2018 року.

Встановлено, що в період шлюбу з позивачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., зареєстрований у реєстрі за № 1719, ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок АДРЕСА_2 ; вбиральні В; літньої кухні Г; гаражу Д; сараїв (тимчасових) Ж,И; навісу З; огорожі - №1-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 281236322 від 26 жовтня 2021 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року у справі № 183/7516/18, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволені. Визнано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Проведений поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: жилого будинку літ. А-1 житловою площею 40,0 кв.м., загальною площею 70,8 кв.м.; сараїв літ. Б, Е; вбиральні літ. В; літньої кухні літ. Г; гаражу літ. Д; сараїв (тимчасових) літ. Ж, И.; навісу літ. З; огорожі - № 1-5, який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123. Виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: жилого будинку літ. А-1 житловою площею 40,0 кв.м., загальною площею 70,8 кв.м.; сараїв літ. Б, Е; вбиральні літ. В; літньої кухні літ. Г; гаражу літ. Д; сараїв (тимчасових) літ. Ж, И.; навісу літ. З; огорожі - № 1-5, який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123. Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 25 лютого 2020 року та сторонами не оскаржувалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., зареєстрований у реєстрі за № 1721, відповідач ОСОБА_2 набув у власність площею 0,2500 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дата внесення запису про прийняття рішення про державну реєстраціюправ та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер: 31065335 від 23 серпня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1007663912232, номер запису про право власності: 16044362. Зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 281236322 від 26 жовтня 2021 року.

Пунктом 5 Договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., зареєстрований у реєстрі за № 1721 встановлено згідно Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного ТОВ «Науковий центр незалежних експертиз» від 23 серпня 2016 року, ринкова вартість земельної ділянки становить 14 850,00 грн.

В той же час, пунктом 6 цього Договору передбачено, що сторони вчинили продаж-купівлю земельної ділянки за 15 000,00 грн.

Судом також встановлено, що згідно до пункту 8 абзацу другого Договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 серпня 2016 року, купівля-продажу спірної земельної ділянки проводилась за згодою дружини покупця ОСОБА_1 , справжність підпису якої на заяві засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О. від 23 серпня 2016 року за реєстровим номером № 1718.

Відповідно до положеньст. 60 СК України- майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентуєтьсястаттею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Устатті 68 СК Українизакріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

згідност. 70 СК України,є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини(дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно,витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Норми законодавства свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

У відповідності до положеньст. 57 Сімейного кодексу України, не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Відповідно дост. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: час набуття такого майна, кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Судом встановлено, що на час придбання спірної земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сторони перебували в шлюбі, вели спільне господарство, займались спільним побутом та вклали спільні кошти.

Суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не надано суду жодного доказу, які б свідчили про придбання ним спірного майна за особисті кошті та є його особистою власністю згідност. 57 СК України.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно зіст. 71 СК Українимайно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Пленумом Верховного Суду України надані роз`яснення, встановлені у п. 25Постанови № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", щовирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення законодавства щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі, коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального розподілу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Зокрема, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", передбачено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин 2, 3ст. 325 ЦК Україниможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Сторонами не представлено суду доказів витрат особистих коштівна придбання спірної земельної ділянки,які б давали підстави для висновку, що його частка у майні подружжя є більшою ніж1/2 частини.

Враховуючи те, що земельна ділянка була набута сторонами під час перебування в шлюбі та за спільні кошти, суд вважає за доцільне провести розподіл належного подружжю нерухомого майна та виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, - задовольнити.

Визнати земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Провести поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер № 1223283300:04:001:0123, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 18 серпня 2022 року.

Суддя Д.І. Городецький