Вирок

від 05.09.2022 по справі 161/1614/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1614/21

Провадження № 1-кп/161/206/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 вересня 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів

судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019140000001379 від 06.12.2019, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в м.Мінськ республіки білорусь, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працює, пенсіонер, є особою з інвалідністю ІІ групи, неодружена, несудима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, як старший державний інспектор ВМО №1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися Конституції України, законів України, актів Верховної Ради України, Президента України й Кабінету Міністрів України, наказів й розпоряджень Державної фіскальної служби України, Волинської митниці ДФС, Положення про митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС, посадової інструкції старшого державного інспектора ВМО №1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС, здійснюючи функції представника влади, і будучи, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язаною діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, грубо порушуючи статті 54, 55, 69, 318, 337, 338, 361 Митного кодексу України, пункт 14 розділу І «Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, п.п. 2.1, 2.2.1 - 2.2.4, 2.2.8, 2.2.11, 2.4, 2.6, 2.8, 2.8.7, 2.11.1, 2.17, 2.17.1 - 2.17.3, пункти 3.2, 3.4 - 3.6 посадової інструкції старшого державного інспектора ВМО №1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС, щодо проведення митного оформлення товару, про яке митному інспектору було достовірно відомо, не виконала вимоги вказаного законодавства, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, всупереч інтересам служби вчинила зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам за наступних обставин.

Так, 20.09.2019 директор ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» (юридична адреса: місто Луцьк, вулиця Карпенка Карого, 10) ОСОБА_8 у відповідності до договору купівлі продажу №48/1-2019 придбав у підприємства «ADF Polska S.C. D.Krupa J.Pelc», розташованого за адресою: ul. Olesnicka, 12e Dabrowa Tarnowska Poland, колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в, марки VOLVO FL 280 номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску.

В подальшому, 16.10.2019 ОСОБА_8 , відповідно до електронної митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/119332, на митну територію України митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС, подано товар - «колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в, марки VOLVO FL 280 номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску», при цьому, в електронній митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA205090/2019/119332 класифіковано товар за кодом УКТ ЗЕД 8705908090, замість 8704229900 («моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (загального та спеціального призначення), що не відносяться до автомобілів самоскидів, призначених для використання на бездоріжжі, не призначені спеціально для транспортування високорадіоактивних речовин, та обладнанні двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), мають повну масу понад 5 тон, але не більш як 20 тон, які були у використанні)».

Після цього, 16.10.2019 в період часу з 12 год. 15 хв. до 14 год. 35 хв. старший державний інспектор ВМО № 1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем роботи в приміщенні митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС, що розташований за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вулиця Рівненська, 4, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, знехтувала вимогами вищевказаного законодавства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, виявивши під час митного оформлення колісного транспортного засобу марки «VOLVO FL 280» номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, порушення правил класифікації товару, а саме те, що вказаний товар класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704229900 («моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (загального та спеціального призначення), що не відносяться до автомобілів самоскидів, призначених для використання на бездоріжжі, не призначені спеціально для транспортування високорадіоактивних речовин, та обладнанні двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), мають повну масу понад 5 тон, але не більш як 20 тон, які були у використанні)», як транспортний засіб для перевезення вантажів, що використовувався понад 8 років (ставка мита 10%, ставка акцизного податку 1,3 Євро за 1 см.куб), а не за заявленим декларантом кодом товару за УКТ ЗЕД 8705908090 (ставка мита 5%), діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», не здійснила оцінку ризиків, в тому числі які спрацювали та були згенеровані Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, під час аналізу поданих до митного контролю і митного оформлення товаросупровідних і товаротранспортних документів, не обрала додаткові форми та обсяги митного контролю, необхідні для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи, та самостійно не класифікувавши товар, прийняла його до митного оформлення із кодом товару за УКТ ЗЕД 8705908090 (ставка мита 5%), заявленим у попередній митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA205090/2019/119332 від 16.10.2019, та здійснила пропуск даного товару у вільний обіг.

Як наслідок, за результатами здійснення ОСОБА_4 митних формальностей за ЕМД № UA205090/2019/119332 та протиправної класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 8705908090 були сплачені митні платежі в сумі 147855,38 грн, а не в сумі 488403,73 грн за правильною класифікацією товару за кодом УКТ ЗЕД 8704229900.

У зв`язку з чим, внаслідок зловживання старшим державним інспектором ВМО № 1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», що виразилося у незаконному здійсненні митного оформлення та пропуску на митну територію України товару - «колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в, марки «VOLVO FL 280» номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державним інтересам спричинено тяжкі наслідки, у вигляді недотримання державою податків та зборів у сумі 340548,35 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є різницею між сплаченими платежами та платежами, які необхідно було сплатити у разі декларування вищезазначеного товару за кодом 8704229900, згідно УКТ ЗЕД.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

У статті 62 Конституції України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (п. 146 справи «Барбера, Мессегуз і Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998).

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Положеннями статті 25 КПК України передбачено обов`язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до статті 9 КПК України.

За правилами статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, не визнала та пояснила, що 16 жовтня 2019 року, виконуючи свої службові обов`язки, «витягла» з бази першу декларацію, яка була в черзі, це була декларація на сміттєвоз ТОВ «Спецкомунтех». Вказаний транспортний засіб вона оформила згідно вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про транспорт», за кодом «8705…..», при цьому провела самоперевірку, документів для прийняття рішення їй було достатньо, помилок в документах не було. Це був дійсно складний випадок, про що вона усно повідомляла начальника митного поста, оскільки не передбачено письмового повідомлення, зідзвонювалася з брокером, але останній сказав, що нічого перероблювати не буде. Згодом їй стало відомо з рішень судів, що подібний транспортний засіб розмитнювали за кодом «8704….». Також вказала про те, що можливо і допустила помилку через стан здоров`я. Окрім того, обвинувачена показала, що з декларантом вона не знайомилася, ТОВ «Спецкомунтех» вона не пам`ятає, брокерів вона не бачить при оформленні документів, та й самих документів вона до витягу з бази також не може бачити, до неї ніхто за допомогою не звертався, будь-яких умисних дій в інтересах ТОВ «Спецкомунтех» вона не вчиняла. Цивільний позов митниці повністю заперечила.

Як на підтвердження вини ОСОБА_4 у скоєнні нею кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , експерта ОСОБА_15 , а також на зібрані в ході досудового розслідування та безпосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази.

За клопотанням прокурора судом були досліджені в судовому засіданні наступні письмові докази сторони обвинувачення, які, на його думку, підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 .

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що 06.12.2019 за №62019140000001379 до нього внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

На підставі рапорту старшого о/у в ОВС 4 сектору відділу БКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_16 від 18.12.2019, до ЄРДР 20.12.2019 за №62019140000001415 внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Постановою заступника начальника першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_5 від 24.12.2019 матеріали досудових розслідувань №62019140000001415 від 20.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України, та досудового розслідування №62019140000001379 від 06.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України, об`єднані в одне провадження за №62019140000001379.

Відповідно до наказу №392-о від 17.07.2018 Державної фіскальної служби Волинської митниці ДФС, ОСОБА_4 призначена на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Луцьк» Волинської митниці ДФС.

Матеріалами перевірки на митному посту «Луцьк» щодо законності митного оформлення товару «Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в марка «Volvo», модель FL 280, календарний рік виготовлення 2008, модельний рік виготовлення 2008, №кузова НОМЕР_1 встановлено, що зазначений транспортний засіб оформлено за ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 за кодом 8705908090 згідно УКТЗЕД (ставка мита 5%) та сплачено митні платежі в сумі 147855,38 грн., в тому числі мито 28433,73 грн. ПДВ 119421,65 грн. Імпортером та декларантом товару є ТзОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» (Волинська область, м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, буд.10, код ЄДРПОУ 41898871). Враховуючи технічні характеристики та призначення товару, останній класифікується за кодом 8704229900 згідно з УКТЗЕД як транспортний засіб для перевезення вантажів, що використовувався понад 8 років (ставка мита 10%, ставка акцизного податку 1,3 євро за 1 см.куб). Митні платежі у разі декларування вищезазначеного товару за ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 за кодом 8704229900 згідно УКТЗЕД становитимуть 488403,73 грн., в тому числі мито 56867,45 грн., акцизний податок 255356,57 грн., ПДВ 176179,71 грн. Різниця між заявленим декларантом кодом товару 8705908090 згідно УКТЗЕД та правильним кодом товару 8704229900 становить 340548,35 грн. Митний контроль та митне оформлення даного транспортного засобу (товару) за ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 здійснювала старший державний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» ОСОБА_4 .

З копії доповідної записки голови комісії по проведенню перевірки заступника начальника управління - начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС ОСОБА_17 , яка адресована керівнику Волинської митниці ДФС, та документів щодо результатів перевірки, проведеної відповідно до наказу Волинської митниці ДФС від 25.10.2019 №353, зокрема, доповідних записок працівників Волинської митниці ДФС вбачається, що з 25.10.2019 по 11.11.2019 проводилася перевірка, ОСОБА_4 в той час перебувала у відпустці та пояснення щодо результатів перевірки не надавала, а також в зазначеній доповідній записці міститься висновок комісії про те, що в діях ОСОБА_4 містяться ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України від 10.12.2015 №888-VIII «Про державну службу», а саме: неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих в межах їхніх повноважень.

З вищевказаного документу також вбачаються пропозиції, згідно яких ОСОБА_4 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, а матеріали перевірки направлено до ГУ ДФС у Волинській області для проведення контрольно-перевірочних заходів відносно суб`єкта ЗЕД ТОВ «СПЕЦКОМУНТРАНС».

Копією переліку митних формальностей по ВМД № UA205090/2019/119332, вбачається, що «невідповідностей/порушень не виявлено», «код і опис товару підтверджено на підставі поданих документів».

Відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 (справа №140/1717/19), встановлено, що визнання протиправним та скасування рішення картки відмови, стосується визначення коду товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме автомобіля марки VOLVO модель FM 9.300.

Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі №857/9442/19 вбачається, що ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» зверталося до суду з оскарженням рішення про визначення коду на автомобіль марки VOLVO модель FM 9.300, 2007 року випуску.

Постановою про визнання речей та предметів речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 13.12.2019, транспортний засіб марки VOLVO модель FL 280, р.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та на який, згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 19.12.2019, накладено арешт.

Протоколом обшуку від 20.12.2019, що був проведений на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 18.12.2019 встановлено, що в ході проведення обшуку будинків, підсобних приміщень, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 добровільно видав речі та документи, що зазначені в ухвалі слідчого судді.

З вантажно-митної декларації вбачається, що транспортний засіб є колісним транспортним засобом спеціального призначення.

Згідно п.2.1. договору купівлі продажу №48/1-2019 від 20.09.2019 вбачається характеристика транспортного засобу «автомобіль специального назначения мусоровоз марки Volvo FL 280 s/n НОМЕР_1 , (2008 г.в)».

Відповідно до експертної довідки №14010/19 від 15.10.2019 встановлено, що тип транспортного засобу «колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення, розвантаження твердих побутових відходів, та пересування».

Згідно висновку експерта №39 від 06.07.2020 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що автомобіль сміттєвоз NORBA RL 200H заводський номер НОМЕР_3 , на шасі VOLVO FL 280 ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , р.н.з НОМЕР_2 (з 18.10.2019) був оформлений за митною декларацією (ЕМД) від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 та розмитнений за кодом (товарною підкатегорією) УКТЗЕД 8705908090, який відповідає моторним транспортним засобам спеціального призначення (для виконання визначених спеціальних нетранспортних робочих функцій), що не відносяться до автокранів, автобурових, пожежних, автобетономішалок, не оснащені бетононасосом і не призначені для пересувних телевізійних звукових станцій. Автомобіль сміттєвоз NORBA RL 200H заводський номер НОМЕР_3 , на шасі VOLVO FL 280 ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , р.н.з НОМЕР_2 (з 18.10.2019), за своєю конструкцією та обладнанням є автомобілем спеціального призначення для збирання й транспортування-перевезення твердих побутових відходів, обладнаний пристроями самозавантаження, трамбування-ущільнення в процесі завантаження та самовивантаження ТПВ, і відповідає характеристикам коду (товарної підкатегорії) УКТЗЕД 8704229900, який включає моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (загального та спеціалізованого призначення), що не відносяться до автомобілів-самоскидів, призначених для використання на бездоріжжі, не призначені спеціально для транспортування високорадіоактивних речових та обладнані двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), мають повну масу понад 5 тон, але не більше як 20 тон, які були у використанні. Питання 3 виходить за межі компетенції судової автотоварознавчої експертизи і не вирішується.

З постанови у справі про порушення митних правил від 05.02.2020 встановлено, що директор ТзОВ «СПЕЦКОМУНТРАНС» ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, однак рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 16.03.2020 вищезазначена постанова визнана протиправною та скасована (рішення набрало законної сили).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №415 від 25.05.2020 встановлено, що згідно призначення і особливостей конструкцій транспортний засіб марки VOLVO - FL 280, 2008 р.в., VIN НОМЕР_1 , належить до «колісних транспортних засобів спеціального призначення». Характеристики колісного транспортного засобу марки VOLVO - FL 280, 2008 р.в., VIN НОМЕР_1 , з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД.

Відповідно до розрахунку різниці митних платежів між тими, що були сплачені за ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 та які необхідно сплатити із врахуванням висновку судової товарознавчої експертизи митні платежі у разі декларування вищезазначеного товару за кодом 8704229900 згідно УКТЗЕД становитимуть 488403,73 грн., в тому числі мито 56867,45 грн., акцизний податок 255356,57 грн., ПДВ 176179,71 грн. Різниця між заявленим декларантом кодом товару 8705908090 згідно УКТЗЕД та правильним кодом товару 8704229900 становить 340548,35 грн.

Згідно висновку експерта №1075/20-22 від 15.09.2020 встановлено, що в результаті дослідження представлених документів висновки щодо розрахунку митних платежів, зазначених в листі Волинської митниці ДФС №1105/11/03-70-20-04 від 26.11.2019 та розрахунку митних платежів, який є додатком до листа Волинської митниці Держмитслужби №6503-7.3-15 від 17.07.2020, а саме різниця в митних платежах, сплачених за ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 та в митних платежах, які підлягали сплаті за даний товар на день оформлення ЕМД від 16.10.2019 №UA205090/2019/119332 за кодом УКТ ЗЕД 8704229900, що складає 340548,35 грн, в тому числі ввізне мито 56867,45 грн., акцизний податок 255356,57 грн., ПДВ 176179,71 грн, станом на 16.10.2019 відносно транспортного засобу марки «VOLVO», модель FL 280, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_1 документально та нормативно підтверджуються.

Згідно висновку експерта №16/2/981 від 21.10.2020 товар, автомобіль сміттєвоз «NORBA RL 200H», заводський номер НОМЕР_3 , на шасі «VOLVO FL 280» ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , розмитнений по митній декларації №UA205090/2019/119332 від 16.10.2019, відповідає характеристикам товарної підкатегорії (коду) УКТЗЕД 8704229900. Представлений на дослідження автомобіль сміттєвоз «NORBA RL 200H», заводський номер НОМЕР_3 , на шасі «VOLVO FL 280» ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , відповідає характеристикам товарної підкатегорії (коду) УКТЗЕД 8704229900. Запитання щодо коду УКТЗЕД згідно якого мало проводитися митне оформлення товару «VOLVO FL 280» ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , не вирішувалося.

Відповідно до відповіді голови комісії з реорганізації Волинської митниці Держмитслужби ОСОБА_18 від 03.11.2020 встановлено, що Волинська митниця Держмитслужби не має можливості встановити чи відбувались 16.10.2019 перебої в роботі бази даних АСМО «Інспектор» митного поста «Луцьк», так як доступ до серверу АСМО «Інспектор» митного поста «Луцьк» Поліської митниці Держмитслужби відсутній. Згідно АІС «Управління документами» керівництво митного поста «Луцьк» жодного документу, що підтверджував би перебої 16.10.2019 в роботі АСМО «Інспектор 2006» митного поста «Луцьк» не направляло. При переведенні МД у статус «оформлена» відбуваються наступні процеси: інспектор з клавіатури або кнопкою мишки підтверджує номер ОНП; формується електронна копія МД, накладається на неї ЕЦП та відбувається її надсилання декларанту; в базу даних АСМО «Інспектор 2006» вноситься інформація про номер ОНП інспектора та дату і час завершення митного оформлення. У випадку збоїв в роботі АСМО «Інспектор», митне оформлення МД без жодних дій інспектора є неможливими.

Відповідно до відповіді начальника Поліської митниці Державної митної служби України від 11.11.2020 ОСОБА_19 встановлено, що митне оформлення транспортного засобу товару колісного транспортного засобу спеціального призначення б/в, марки «VOLVO FL 280» ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 , за митною декларацією №UA205090/2019/119332 від 16.10.2019 здійснено старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного посту «Луцьк» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 . Під час митного оформлення згаданого транспортного засобу несанкціонованих втручань (змін, збоїв, несправностей) в роботу АСМО «Інспектор» не було. Звернення ОСОБА_4 з приводу збоїв, несправностей в роботі АСМО «Інспектор» відсутні.

Відповідно до акту від 17.12.2020 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення якого проведено за митною декларацією №UA205090/2019/119332, встановлено порушення ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» вимог Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 р. (застосування Правила 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) при класифікації товару, ч.1 п.5 ч.8 ст.257 Митного кодексу України в частині невірної класифікації товару згідно УКТ ЗЕД при їх декларуванні, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 28433,72 грн.; вимог п. 187.8 ст.187, п.190.1 ст.190, ст.213, п.218.1 ст.218, п.п. 215.3.5-3 п. 215.3 ст.215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 - занижено податкові зобов`язання, які підлягають перерахуванню до Держбюджету України в розмірі: - акцизного податку на ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), транспортних засобів (крім мотоциклів і велосипедів) в розмірі 255356,57 грн.; - податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 56758,06 грн.

Згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №140/6191/20 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по зазначеній справі від 26.10.2020, позов ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» задоволено в повному обсязі та визнано протиправними і скасовано рішення Волинської митниці ДФС про визначення коду товару. Вказане рішення стосується класифікації товару автомобіля марки MERCEDES-BENZ, який згідно технічних характеристик призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів за кодом 8704239900.

Окрім того, в судовому засіданні були допитані ряд свідків сторони обвинувачення та експерт.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні показав, що він обіймає посаду директора ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», при цьому повідомив, що подавали документи на митний пост «Луцьк» на оформлення сміттєвоза в електронному форматі за кодом 8705, який є правильним, оскільки є декілька рішень, де виграли справи по такому коду. ОСОБА_8 також пояснив, що вважає, що сміттєвоз є спеціалізованим транспортним засобом, так само вважають і в МРЕО. Відмови в оформленні не було. Хто проводив оформлення не знає. Пізніше був складений протокол про порушення митних правил, який був оскаржений в суді та скасований. Бачив, що була проведена податкова перевірка, результати якої були також оскаржені до суду, позов було задоволено, податковий борг не сплачували. ОСОБА_4 не знає, будь-яких дій з метою вигоди для товариства вона не вчиняла та товариство не отримувало. Йому невідомо чи спрацьовували ризики по цьому випадку. Замовляли сертифікат про експертне дослідження, оскільки без неї не можна поставити автомобіль на облік.

Свідок ОСОБА_14 , будучи безпосередньо допитаною в судовому засіданні повідомила, що на той час вона обіймала посаду начальника митного поста «Луцьк», митне оформлення для ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» було здійснено ОСОБА_4 , яка в той день прийшла на роботу після відвідування лікаря, не була членом комісії по проведенню перевірки, зверталася з доповідною запискою для проведення митного аудиту ГУ ДФС, оскільки нею був виявлений факт, що автомобіль був оформлений як спеціалізований транспортний засіб, а митницею було прийнято рішення, що автомобіль є вантажним. Повідомила, що у разі необхідності інспектор може витребовувати додаткові документи. Якщо лист Всесвітньої організації був доведений до працівників, то ним потрібно керуватися в роботі. Оцінка спеціаліста-оцінювача носить додатковий характер. Відповідальних осіб ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» не знає. Охарактеризувала ОСОБА_4 як відповідального працівника.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює на митниці і була членом комісії по перевірці митного оформлення транспортного засобу, комісія збиралася і прийняла відповідне колегіальне рішення, однак не може пояснити, чому ж саме було таке рішення, а не інше. Також повідомила, що про ТОВ «Спецкомунтех» їй нічого не відомо, а ОСОБА_4 допустила помилку можливо через стан здоров`я.

Свідок ОСОБА_12 , будучи безпосередньо допитаним в судовому засіданні повідомив, що працює на митниці, був членом комісії по проведенню внутрішньої перевірки митного оформлення транспортного засобу для ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», яке було здійснено ОСОБА_4 . Перевірка проводилася у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 нібито оформила транспортний засіб сміттєвоз не за тим кодом. Код встановлює спеціалізований підрозділ митної вартості. Під час проведення перевірки кожен робив свою роботу, не відомо, що робили інші члени комісії, що стосується ризиків, класифікації сказати не може, оскільки члени комісії з різних відділів, рішення приймалося комісією, за результатами перевірки був складений протокол про порушення митних правил, який оскаржувався в суді і за рішенням суду провадження було закрите. Під час проведення перевірки ОСОБА_4 присутня не була, пояснення в неї не відбиралися. Кожен член комісії ознайомився із актом перевірки, поставив свій підпис. Голова комісії прийняв рішення про направлення матеріалів перевірки у ДБР м.Львів.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що працює інспектором митного посту «Луцьк». Був членом комісії по проведенню перевірки щодо здійснення митного оформлення товару транспортного засобу, який оформлювала ОСОБА_4 . Надавав допомогу голові комісії, який приймав рішення, затверджував сам акт перевірки начальник митниці. Питання виникло щодо класифікації товару. ОСОБА_4 оформила транспортний засіб за іншим кодом. Підставою проведення перевірки стала службова записка. Під час проведення перевірки кожен робив свою роботу. Безпосередньо він складав акт перевірки згідно матеріалів. Зауважень до акту не було. За результатами перевірки був складений протокол про порушення митних правил. Під час проведення перевірки ОСОБА_4 присутня не була, пояснення в неї не відбиралися.

Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаним в судовому засіданні показала, що працює на Волинській митниці. Була членом комісії про проведення перевірки щодо проведення митного оформлення товару транспортного засобу, який оформлювала ОСОБА_4 . Питання виникло щодо класифікації товару. ОСОБА_4 оформила транспортний засіб за іншим кодом. Підставою проведення перевірки стала служба записка. Повідомила, що код визначає декларант, а інспектор визначає чи правильний код, якщо складний випадок, то інспектор робить запит. Якщо ризики наявні, то інспектор має зробити запит.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що в 2019 році він працював на Волинській митниці, оскільки проводилася перевірка щодо митного оформлення транспортного засобу, а саме з приводу недобору митних платежів, була створена комісія до складу якої входили різні працівники. Він особисто робив загальний контроль за результатами перевірки, узагальнював матеріали для прийняття кінцевого рішення, яке приймалося колегіально. ОСОБА_4 не надавала пояснень щодо розслідуваного випадку, акт перевірки їй не надавали для ознайомлення, хоча про такий акт мали б повідомити обвинувачену.

Експерт ОСОБА_15 повідомив, що проводив експертизу за № 16/2/981 щодо транспортного засобу сміттєвозу на підставі постанови слідчого ДБР, а також яким чином прийшов до висновку. Повідомив, що транспортний «Norba» є сміттєвозом, а «Volvo» це рама, кузов. Спеціалізовані транспортні засоби - це транспортні засоби, які безпосередньо призначені для перевезення, а спеціалізований транспортний засіб виконує певні функції, в тому числі під час руху. На підставі національного стандарту не визначається код УКТЗЕД.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на допиті свідка ОСОБА_20 .

Відповідно до ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Однак, під час судового провадження стороною обвинувачення не було забезпечено явку в судове засідання свідка ОСОБА_20 .

При цьому суд за клопотанням прокурора неодноразово відкладав судові засідання для виклику вказаного свідка, прокурору надавалися судові повістки для вручення свідку, роз`яснюючи прокурору про те, що забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання покладено на сторону обвинувачення.

Про те, у судові засідання свідок ОСОБА_20 не з`являлась, клопотань про здійснення приводу вказаного свідка прокурор не заявляв.

Отже, судом першої інстанції вжито всіх необхідних заходів для повідомлення свідка та забезпечення явки її до суду, однак через її неодноразову неявку, суд позбавлений можливості провести її допит.

Окрім того, судом досліджені в судовому засіданні докази сторони захисту, які були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст.290 КПК України, про що вказують подані суду заява та протокол надання доступу до матеріалів від 10.06.2022.

Так згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 (справа №140/5114/21) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Поліської митниці Дермитслужби від 31 грудня 2020 року №00000771319, №00000781319 та №00000791319, оскільки транспортний засіб марки VOLVO; модель FL280, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення. Характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД.

Вказане рішення оскаржувалося Поліською митницею Держмитслужби, однак апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Окрім того, була подана скарга Волинською обласною прокуратурою, при цьому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Салов проти України" від 06.09.2005 р. (заява № 65518/01) зазначив, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що, коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду. Подібну позицію викладено й у рішенні "Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 25.07.2002 р. (заява № 48553/99).

Таким чином, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 (справа №140/5114/21), яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення для суду, а тому, на думку суду, подані стороною захисту докази є допустимими. Звертає при цьому суд увагу на те, що сторона обвинувачення не ставила питання про недопустимість таких доказів сторони захисту.

Заслухавши в судовому засіданні показання обвинуваченої, свідків, пояснення експерта, дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши оцінку всім доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов таких висновків.

Що стосується посилань сторони захисту про недопустимість ряду доказів, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою визначити старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Статтею 40 КПК України визначені повноваження слідчого органу досудового розслідування, при цьому в ч.3 вказаної статті передбачено, що рішення слідчого… приймається у формі постанови.

За приписами статей 39, 110, ч.1 ст.214 КПК України рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.

Такий висновок неодноразово був констатований Верховним Судом, зокрема і в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 (справа №724/86/20).

Як зазначила Об`єднана Палата, системне тлумачення пунктів 1, 2 ч.2 ст.39, ч.1 ст.214 КПК України свідчить про те, що законодавець у своїй термінографічній практиці застосовує словосполучення «визначати слідчого» та «призначати слідчого» як синонімічного змісту терміни, що мають тотожне семантичне значення стосовно визначення обсягу, форми та змісту дій, які вони характеризують.

Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова приймається у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова, випливає із тлумачення положень ч.2 ст.39, ч.1 ст.214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст.110 цього Кодексу.

Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст.110 КПК України. При цьому з огляду на вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Отже, процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

В аспекті застосування приписів ч.2 ст.39, ч.1 ст.214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст.110 цього Кодексу недотримання належної правової процедури спричиняє порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості до ЄРДР внесені 06.12.2019, в той же час постанова про створення слідчої групи датована 06.11.2020.

Сторона захисту як під час судового розгляду, так і в дебатах, повідомляла про відсутність постанови про створення слідчої групи на початковій стадії досудового розслідування, при цьому прокурор не спростовував такі доводи, відповідної постанови суду не надав.

У відповідності до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова про визнання речей та предметів речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 13.12.2019; протокол обшуку, проведений 20.12.2019 слідчим Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_21 та ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 19.12.2019, яка є похідною від протоколу обшуку; постанова про проведення товарознавчої експертизи від 24.12.2019 та висновок експерта №39; постанова про призначення судово-економічної експертизи від 18.08.2020 та висновок експерта № 1075/20-22 від 15.09.2020; постанова про проведення комісійної судової товарознавчої експертизи від 12.10.2020 та висновок експерта №16/2/981 від 21.10.2020, які були здобуті до 06.11.2020 є недопустимими доказами по справі, оскільки зібрані неуповноваженою на те особою.

При цьому,суд звертаєувагу нате,що витягз ЄРДРне єпроцесуальним рішенням,а томуне породжуєправових наслідківщодо визначеннягрупи слідчих,які здійснюватимутьдосудове розслідування,оскільки вінне єкримінально-процесуальнимрішенням, витяг не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, яке має бути оформлено постановою.

Підстав для визнання недопустимими інших доказів, які подані стороною обвинувачення, суд не вбачає, оскільки такі докази зібрані та отримані в порядку, передбаченому КПК України, будь-яких істотних порушень прав та свобод людини при цьому не виявлено.

Згідно з ст.94 КПК України суд, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі поданих стороною обвинувачення письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно працювала на посаді старшого державного інспектора ВМО №1 МП «Луцьк» Волинської митниці ДФС, тобто була особою, яка постійно здійснює функції представника влади, та відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України була службовою особою. Така обставина не заперечується і стороною захисту.

З показань свідків, які були допитані безпосередньо в судовому засіданні, встановлено, що їм дійсно був відомий факт того, що ОСОБА_4 під час митного оформлення колісного транспортного засобу марки «VOLVO FL 280» номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, класифікувала товар за кодом УКТ ЗЕД 8705908090.

При цьому жоден з свідків не підтвердив те, що обвинувачена умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. Більше того, ряд свідків охарактеризували ОСОБА_4 виключно з позитивної сторони як висококваліфікованого працівника. Окрім того, свідок ОСОБА_8 показав, що він обвинувачену ніколи не знав і не знає.

Показання свідків та обвинуваченої є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити всі обставини інкримінованого правопорушення, які були до, на момент та після його вчинення. Немає в суду обґрунтованих підстав вважати, що свідки оговорюють чи виправдовують обвинувачену, оскільки в суді не було встановлено таких об`єктивних причин, а їхні показання повністю узгоджуються між собою та відповідають й іншим доказам у справі.

З письмових доказів, які подані стороною обвинувачення, які містять переважно одні і ті самі копії документів в декількох екземплярах щодо транспортного засобу та доповідних записок, на що сторона захисту об`єктивно звернула увагу суду, вбачається, що обвинувачена під час митного оформлення колісного транспортного засобу марки «VOLVO FL 280» номер кузова № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, прийнявши рішення при класифікації товару, не здійснила оцінку ризиків, в тому числі які спрацювали та були згенеровані Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, під час аналізу поданих до митного контролю і митного оформлення товаросупровідних і товаротранспортних документів, не обрала додаткові форми та обсяги митного контролю, необхідні для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи, прийняла його до митного оформлення із кодом товару за УКТ ЗЕД 8705908090 (ставка мита 5%), заявленим у попередній митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/119332 від 16.10.2019, та здійснила пропуск даного товару у вільний обіг, при цьому самостійно не класифікувала товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704229900 (ставка мита 10%, ставка акцизного податку 1,3 Євро за 1 см.куб).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі №688/788/15-к від 04.07.2018, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Передбачений ч.2 ст.364 КК України склад кримінального правопорушення, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.

Об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення включає в себе такі обов`язкові ознаки - діяння, наслідки та причинний зв`язок між ними.

Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і необережності. У цілому злочин визнається умисним. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони службового зловживання є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.

Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди. Інші особисті інтереси виявляються у прагненні шляхом використання службового становища здобути різноманітні вигоди нематеріального характеру (просунутися за службою, одержати нагороду, уникнути відповідальності за недоліки в роботі тощо). Особисті інтереси можуть бути обумовлені такими спонуканнями, як кар`єризм, протекціонізм, помста, заздрість, пихатість тощо. Інтереси третіх осіб можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний характер і полягають, наприклад, у прагненні догодити начальству, надати переваги, пільги та привілеї або звільнити від обов`язків родичів, членів сім`ї, знайомих та інших осіб. Третіми особами, в інтересах яких особа зловживає своїм службовим становищем, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

При кваліфікації діяння за ст.364 КК України достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів. Можливе і поєднання різних мотивів при вчиненні цього злочину. Відсутність зазначених мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст.364 КК України і свідчить лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках - службової недбалості.

Таким чином, жодних доказів про те, що ОСОБА_4 зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди ТОВ «Спецкомунтех», використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у матеріалах кримінального провадження немає та судом не встановлено.

Всі інші докази, надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, цього не спростовують, та не доводять винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому їй обвинуваченні.

Більше того, про відсутність тяжких наслідків вказують і подані стороною захисту докази, які судом визнані належними і допустимими в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України.

Звертає суд увагу на те, що самі по собі письмові докази, які прокурор просив дослідити в суді і які були досліджені, лише підтверджують встановлені органами досудового розслідування обставини, які і не заперечувалися стороною захисту, а не стверджують про наявність складу інкримінованого правопорушення.

У відповідності до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Згідно з ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

Відповідно до положень ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, що є підставою для прийняття рішення про визнання ОСОБА_4 невинуватою у пред`явленому обвинуваченні через відсутність в її діянні складу кримінального правопорушення та її виправдуванні.

Волинська митниця Держмитслужби звернулася з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 340548,35 гривень.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому, ч.3 ст.129 КПК України констатовано, що у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

За таких обставин, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, цивільний позов Волинської митниці Держмитслужби суд залишає без розгляду.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування необхідно прийняти за рахунок держави, з огляду на положення ч.2 ст.124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій у виді особистого зобовязання підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.364 КК України та на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдати в зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання скасувати.

Цивільний позов Волинської митниці Держмитслужби до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Судові витрати за проведення експертиз в загальні сумі 24189 гривень 28 копійок прийняти за рахунок держави.

Речові докази: транспортний засіб марки VOLVO модель FL280, р.н.з. НОМЕР_2 , арешт на який скасований ухвалою Луцького міськрайонного суду від 10.02.2022, залишити за належністю ТОВ «Спецкомунтех».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий