Ухвала

від 25.08.2022 по справі 757/22030/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22030/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000302 від 22.06.2022,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000302 від 22.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме на олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» (код ЄДРПОУ 44401723) та знаходиться в цистернах (бочках) на терміналі рослинних олій за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З клопотання вбачається, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000302 від 22.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 209 КК України. Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» (код ЄДРПОУ 44401723), в період з 01.06.2022 до митних органів подано періодичні митні декларації з метою здійснення зовнішньоекономічних операцій по вивезенню (експорту) шроту соняшникового, олії соняшника нерафінованої на загальну суму 65 516 000,00 дол. США.

Виходячи з матеріалів клопотання, Державною податковою службою України листом від 22.06.222 вих. № 4464/5/99-00-08-01-03-05 повідомлено, ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» знаходиться на обліку в ГУ ДПС в Миколаївській області, дата державної реєстрації - 25.06.2021, стан платника - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, згідно відомості про об`єкти оподаткування офіс, не зареєстровано платником ПДВ.

Станом на 22.06.2022 ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» подано податкові Декларації платника єдиного податку третьої групи за 2021 рік та за 1 кв 2022 з нульовими показниками, відсутня інформація про подання підприємством фінансової/статистичної звітності, в зв`язку з чим неможливо встановити наявність у підприємства власного капіталу, джерел кредитування, необоротних активів, виробничих потужностей, транспортних засобів, земельних ресурсів, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності.

Керівник ТОВ "ЕКСПОДІРЕКТ" - ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) ) є посадовою особою, а саме: засновником у 2 СГД, керівником у 2 СГД та головним бухгалтером у З СГД одночасно.

Відповідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» (ПН 44401723) в період з 01.06.2022 по 21.06.2022 здійснювало зовнішньоекономічні операції по вивезенню (експорту) олії соняшникової та шроту соняшникового на загальну фактурну вартість 1 186 056 643,22 грн. Країни призначення: Туреччина, США.

Крім того, ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» в період з 02.06.2022 по 21.06.2022 подано чотири періодичних митних декларацій з метою проведення зовнішньоекономічних операцій з вивезенню (експорту) олії соняшникової та шроту соняшникового на загальну фактурну вартість 812 876 651,40 грн. Країна призначення: США.

В ході аналізу інформації ІС «Податковий блок» неможливо встановити законне походження експортованої сільгосппродукції, не прослідковується ланцюг постачання товару від виробника до експортера (відсутня реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Виходячи з наведеного прокурором в клопотанні, ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» має ознаки ризиковості та ймовірно здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

За результатами аналізу вищевказаних операцій, на думку слідства, існує ймовірність, що сільськогосподарська продукція купується у підприємств, що здійснюють ризикову діяльність за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському та податковому обліках, після чого здійснюється митне оформлення товарів в режимі «експорт».

Таким чином, як вбачається з клопотання, при реалізації сільгосппродукції (шроту та олії) на території України на 1 186 056 643,22 грн., підприємства, які займаються вирощування сільськогосподарської продукції повинні були сплатити до бюджету ПДВ у сумі 237,2 млн грн.

Прокурор в клопотанні також зазначив, що на даний час в цистернах (бочках) на терміналі рослинних олій, будинок АДРЕСА_1 , знаходиться 6600 т. олії соняшникової нерафінованої, фактурна вартість 5 940 000,00 дол. США, яка належить ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» і в подальшому буде експортована. Згідно документів отриманих в ході досудового розслідування, покупцем олії соняшникової нерафінованої являється компанія «SEVEN V TRADE LLC». Також, ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» для експорту олії соняшникової нерафінованої подали рахунок проформа № 19 від 17 серпня 2022 року, специфікацію № 5 до Контракту № Е_2303/22 від 23.03.2022, довідку про порядок виготовлення товару № 19 від 02.09.2021.

Постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 від 25.08.2022 вказане майно відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на олію соняшникову нерафіновану в кількості 6600 т., яка належить ТОВ «ЕКСПОДІРЕКТ» (код ЄДРПОУ 44401723) та знаходиться в цистернах (бочках) на терміналі рослинних олій за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1