Постанова
від 31.08.2022 по справі 569/17108/20
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/17108/20

Провадження № 22-ц/4815/822/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Строй Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Груп Плюс», державний реєстратор Комунального підприємства «реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко Володимир Іванович,

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року, ухвалене в складі судді Харечка С.П., повний текст якого складено 18 лютого 2022 року у справі № 569/17108/20,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Строй Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Груп Плюс», державного реєстратора Комунального підприємства «реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко Володимира Івановича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що вона є законним власником об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 524,4 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , яке всупереч вимогам Закону України «Про іпотеку» було зареєстроване за ОСОБА_2 та в подальшому відчужене відповідачам.

16 лютого 2018 року державним реєстратором Власенко В.І. Комунального підприємства «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області прийнято рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 524.4 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , на підставі застереження у Іпотечному договорі №03Кл-07/і від 18.01.2007р. Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 є: договір відступлення права вимоги за іпотечним договором та додатковий договір про внесення змін до Іпотечного договору №03Кл-07/і.

Позивач вважає, що така реєстрацій права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 відбулася із грубим порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказує, що на час реєстрації заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності, за результатом яких було прийнято оскаржуване рішення у базі даних заяв були зареєстровані раніше подані заяви (ухвала суду про накладення арешту на майно та заборону його відчуження) на одне і те ж саме майно.

За наведеного, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Строй Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Груп Плюс», державного реєстратора Комунального підприємства «реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко Володимира Івановича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задоволити повністю.

Вказує, що заборона вчинення реєстраційних дій існувала на момент прийняття державним реєстратором Власенко В.І. Комунального підприємства «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області оскаржуваного рішення.

Зазначає, що спірні об`єкти нерухомого майна вибули без відповідного рішення ОСОБА_1 , тобто за відсутності підстав для їх відчуження.

У відзиві на апеляційну ТОВ «Вест Строй Груп», ТОВ «Норд Груп Плюс» заперечують доводи останньої просять рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Установлено, що 18 січня 2007 року між Акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (надалі АТ «Брокбізнесбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03КЛ-07, за яким позичальник отримала кредит в сумі 150 800,00 доларів США зі строком погашення кредиту до 17 січня 2010 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитом 18 січня 2007 року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 03Кл-07/і за яким іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 524 кв. м, яке розташоване на АДРЕСА_1 .

15 листопада 2017 року ПАТ «Брокбізнесбанк» відступив ОСОБА_2 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і борг на час відступлення становив 502 542,12 грн. Належними та допустимими доказами позивач не спростувала порушення нею зобов`язань за кредитним договором та відсутність заборгованості.

16 лютого 2018 року о 14:04:37 год. державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко В.І. внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , загальною площею 524.4 кв.м. за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.02.2018 року.

16.02.2018 року о 16:33:00 год. Державним реєстратором Власенко Володимиром Івановичем право власності на нежиле приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 524.4 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 погашено внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна.

В результаті поділу утворилось два об`єкти нерухомого майна, які в подальшому були відчужені на користь відповідачів:

Нежитлові приміщення 1-го поверху, загальна площа 329.4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488121756101, актуальний номер запису про право власності 24894813) дата та час реєстрації за ОСОБА_2 16.02.2018 о 16:33:00 год.

Нежитлові приміщення, загальна площа 195 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488117956101, актуальний номер запису про право власності 24895275), дата та час реєстрації за ОСОБА_2 16.02.2018 о 16:17:06 год.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля іпотекодержателя та вчинення ним дій, передбачених законом.

Зазначені висновки містить постанова Великої палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 520/6819/14-ц.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлено позов, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 128/2526/16-ц вказав, що, розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно п. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовом кожна особа має вчиняти кожну дію виважено та розсудливо, оцінюючи власні правові перспективи, виходячи з реалізації таких принципів цивільного судочинства як принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, надавши суду усі необхідні та достатні докази на обґрунтування власної правової позиції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 року зазначено, що 16 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав реєстратору заяву про скасування обтяження та про реєстрацію права власності. Відповідно реєстратор здійснював реєстрацію в порядку надходження заяв. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. В реєстраційній справі № 1487742056101 міститься квитанція № 36 та № 37 про оплату надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, де часом вказано 10:29:41 16 лютого 2018 року. Вказане свідчить, що процес реєстрації права власності на об`єкт спірного майна в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки розпочався до припинення іпотеки. Тобто, вчинення послідовних дій реєстратором 16 лютого 2018 року о 11:09:53 про припинення іпотеки та реєстрація права власності на це майно 16 лютого 2018 року о 11:36:57 не суперечить Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державному реєстратору для реєстрації права на спірне іпотечне майно ОСОБА_2 надано пакет документів відповідно до положень, закріплених у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстраційних справ.

Вказані обставини, відповідно до положень частини четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Суд першої інстанції, врахувавши вищевказані факти та обставини, дійшов вірного висновку про відсутність порушення вимог закону при реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 , оскільки рішення прийняті державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства.

Установлено, що за умовами договору іпотеки від 18 січня 2007 року № 03Кл-07/і ОСОБА_1 надала свою згоду на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, сторони погодили, що наявність будь яких інших документів, крім договору іпотеки, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається.

Вказана обставина свідчить про наявність волі ОСОБА_1 , яку вона підтвердила своїм підписом в договорі іпотеки, згідно якого позивач свідомо надала згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у разі порушення умов договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що об`єкти нерухомого майна були відчуженні чи вибули поза волею позивача в розумінні ст. ст. 330, 388 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконний дій державного реєстратора Власенко В.В. при реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки були предметом розгляду справи № 569/4513/18 в якій судами надано оцінку вказаним діям та не встановлено порушень вимог закону при припиненні іпотеки та реєстрації права власності на нежитлове приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Доводи апеляційної скарги про те, що спірне майно вибуло від ОСОБА_1 поза її волею, є безпідставними, оскільки майно вибуло від позивача за умовами договору, що в свою чергу, виключає застосування статті 388 ЦК України.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ураховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Витрати за подання апеляційної скарги слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 вересня 2022 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.

СудРівненський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення31.08.2022
Оприлюднено06.09.2022
Номер документу106046802
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння

Судовий реєстр по справі —569/17108/20

Рішення від 12.10.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

Рішення від 12.10.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

Постанова від 31.08.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Гордійчук С. О.

Рішення від 31.08.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Гордійчук С. О.

Ухвала від 12.06.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Гордійчук С. О.

Ухвала від 12.06.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Гордійчук С. О.

Ухвала від 16.05.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Гордійчук С. О.

Рішення від 11.02.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

Рішення від 11.02.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

Ухвала від 20.12.2021

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні