Рішення

від 04.09.2022 по справі 724/309/22

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/309/22 Провадження № 2/724/227/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-

В С Т А Н О В И В:

08.02.2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач зазначає, що він 20.01.2020 року передав грошові кошти в позику відповідачу під розписку. У відповідності до зазначеної розписки Відповідач зобов`язався повернути зазначені грошові кошти до 20.03.2020 року. Еквівалент у гривневій валюті згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 03.02.2022 року (день складання позовної заяви) - 1 долар США складає 28,39 грн. На підтвердження передачі та отримання грошей відповідач власноруч в присутності свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав власноруч грошові кошти, про що написав розписку. Станом на день подання позовної заяви до суду, відповідач добровільно борг не повернув, чим порушив виконання свого зобов`язання.

Позивач вказує, що його неодноразові усні та письмові звернення з проханням повернути грошові кошти, відповідач жодним чином не реагує, чим навмисно ухиляється від вирішення спору у позасудовому порядку, про що свідчать як телефонні дзвінки так і направлені досудові вимоги від 19.01.2022 року про повернення боргу за борговою розпискою. У зв`язку з простроченням Відповідачем терміну виконання зобов`язання, а також навмисного уникнення мирного вирішення спору, позивач вимушений звернутись до суду з позовною заявою про стягнення боргу в судовому порядку.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд задовольнити його позовну заяву та стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 1 374 413, 80 грн., згідно розписки від 11.01.2022 року та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати та витрати на правову допомогу на загальну суму 34473,20 грн., серед яких: 21572,00 грн. - оплата за надання правової допомоги; 12405,00 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 496,20 грн. - забезпечення позову.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 лютого 2022 року заву позивача про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходів забезпечення позову.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 березня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності та без участі позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до п 1ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 1976 року народження позичив у ОСОБА_1 30 тисяч доларів США на термін 2 місяці з зобов`язанням повернути у вказаний термін або достроково, 20.01.2020 року, що підтверджується борговою розпискою підписаною власноручним підписом ОСОБА_2 (а.с.13).

ОСОБА_2 заборгував ОСОБА_1 44 тис. доларів США, зазначене підтверджується розпискою в матеріалах справи, яка підписана власноручним підписом ОСОБА_2 (а.с.14).

Представником позивача ОСОБА_5 19.01.2022 року направлено досудову вимогу ОСОБА_2 про добровільне повернення коштів. Зазначене підтверджується описом вкладення у конверт, фіскальним чеком № 300051369, накладною № 5801900370130 (а.с.16-18).

Частина 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зазначає, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, однак у разі порушення зобов`язань згідно зі ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 509 Цивільного Кодексу України вказує, що зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Наслідки порушення договору позичальником визначені статтею 1050 ЦК України, відповідно до частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1. ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суд повинен виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

За своїми правовими характеристиками договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Надана розписка - письмова форма договору позики внаслідок її реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику.

Таким чином, суд враховує, що відповідно до статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, суд приймає вказане визнання позову, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд вважає, що вказані позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у вказаному обсязі.

Враховуючи вище викладене суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 1 374 413 гривень 80 копійок згідно розписок від 20.01.2020 року та 11.01.2022 року.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які в загальному складають 34 473 гривні 20 копійок, з яких: 21 572,00 гривень оплата за надання правової допомоги, 12 405,00 гривень судовий збір за подання позовної заяви, 496,20 гривень судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.202, 207, 509, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України та ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-89, 141, 206, 247, 265, 352 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) суму боргу в розмірі 1 374 413 (один мільйон триста сімдесят чотири тисячі чотириста тринадцять) гривень 80 копійок, з яких: 851 700,00 гривень сума основного боргу; 125 253,80 гривень - інфляційні за весь час прострочення; 397 460,00 гривень - грошова винагорода згідно розписки від 11.01.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судові витрати в справі, які в загальному складають 34 473 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят три) гривні 20 копійок, з яких: 21 572,00 гривень оплата за надання правової допомоги, 12 405,00 гривень судовий збір за подання позовної заяви, 496,20 гривень судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.09.2022 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ