Постанова

від 04.09.2022 по справі 904/9344/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 року м. Дніпро Справа № 904/9344/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р.

( суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро) у справі

за позовом

Акціонерного товариства Українська залізниця

в особі Регіональної філії Донецька залізниця

Акціонерного товариства Українська залізниця

м. Лиман

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл",

м.Дніпро,

про стягнення штрафу, в розмірі 49 783 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл» з позовом про стягнення штрафу в розмірі 49783 грн..

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній № 46430997 та комерційний акт № 482004/166 від 05.04.2021 р.. Позивач зазначає, що відповідно до залізничної накладної № 46430997 зі станції Кільчень Придніпровська залізниці на станцію Роя Донецької залізниці 02.04.2021 р. було відправлено вагон №74737321 з вантажем мазут топочний. На проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми № 333766 від 05.04.2021 р. станції Покровськ було здійснено комісійне переважування вагону № 74737321, результат зафіксований в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах. Складені акт загальної форми № 338 від 05.04.2021 р. та комерційний акт № 482004/166 від 05.04.2021 р..

Позивач зазначає, що під час комісійного зважування із зупинкою із розчеплення на 150т. статичних вагах станції вагона № 74737321 відправленого за накладною № 46430997 було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше документа на 2 530 кг.. При зважуванні вагона № 74737321 виявлено: брутто 83 550 кг., тара цистерни з ПД 26 100 кг., нетто 57 450 кг.. На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу Позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення: 9 956 грн.60 коп. ( провізна плата за накладною № 46430997 за вагон № 74737321) х 5 = 49 783 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що оскаржуване рішення суду є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та має бути скасовано з огляду на те, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Скаржник зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, але судом першої інстанції не було залишено без рухупозовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Також, Скаржник наголошує на тому, що судом не було розглянуто заяву про застосування наслідків позовної давності / заява про застосування позовної давності ( Вих. № 2 від 08.02.2022 р. ) яка була отримана судом 06.02.2022 р. ( зареєстровано за вх. № 6490/22), що згідно до ст. 277 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Крім того, Скаржник вказує на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складає 100 000,00 грн.. Однак, в процесі розгляду справи вказана сума буде уточнена шляхом подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Антоніка С.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/9344/21. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р. по справі № 904/9344/21 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

04.07.2022 р. матеріали справи № 904/9344/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням або викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.09.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/9344/21, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Антоніка С.Г., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2022 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Антоніка С.Г., Чус О.В., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р. у справі № 904/9344/21 прийнято до свого провадження.

7. Встановлені судом обставини справи.

У квітні 2021 року зі станції Кильчень Придніпровської залізниці до станції призначення Роя Донецької залізниці за накладною № 46430997 Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл» в цистерні ( контейнер-цистерна ) № 74737321 відправлений вантаж мазут топочний ( налив рідина ). Вантажоодержувач ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС».

Згідно з даними накладної № 46430997 вантаж завантажений вантажовідправником, яким є Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл».

В графі « 55» залізничної накладної № 46430997 представник відправника 02.04.2021 р. підтвердив правильність внесених відомостей до залізничної накладної з накладенням електронного цифрового підпису. Відповідно до графи « 26» вказаної накладної маса вантажу визначена відправником та становить 59 980 кг..

На проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми № 333766 від 05.04.2021 р. станції Покровськ було здійснено комісійне переважування цистерни ( контейнер-цистерна ) № 74737321, результат зафіксований в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах. Були складені акт загальної форми № 338 від 05.04.2021 р. та комерційний акт № 482004/166 від 05.04.2021 р..

В розділі «Д» комерційного акту № 482004/166 від 05.04.2021 р. зазначено, що згідно АЗФ 33376 від 05.04.2021 р., АЗФ (ваги) 338 від 05.04.2021 р. ст. Покровськ комісією у складі: робітники станції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ДСЗ Ветошко Д.В. ( заступник начальника станції) була проведена перевірка маси вантажу у цистерні. В документі зазначено брутто відсутнє, нетто 59 980 кг., тара цистерни 26 100 кг. При подаванні цистерни із зупинкою із розчепленням на 150тонних статичних вагах станції Покровськ ( повірені 15.01.2021 р.) виявлено: фактична маса брутто склала 83 550кг., тара цистерни з ПД 26 100 кг., нетто 57 459 кг., що менше документу на 2 530 кг.. На верхньому зважувальному люку ЗПП М 844604 справне, відповідає документу, кришка нижнього зливного пристрою щільно закрита. Течі та доступу до вантажу немає. Цистерна технічному стані справна.

В комерційному акті № 482004/166 від 05.04.2021 р. також зазначено, що зав. вантажним двором за штатом відсутній.

До матеріалів справи долучений наказ Структурного підрозділу «Станція Покровськ» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 92/ДС від 15.01.2021 р., відповідно до якого: відповідальною особою за складання комерційних актів призначено інженера станції Покровськ Вакуленко Я.В.; відповідальними особами, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ, призначено начальника станції Вакуленко Д.В. або його заступників; за відсутності в штатному розписі станції Покровськ штатної одиниці начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) інженера станції Покровськ Вакуленко Я.В.; змінних агентів комерційних станції Покровськ; змінних маневрових диспетчерів станції Покровськ.

Наказом також передбачено, що у разі відсутності будь-якого з призначених працівників, їх обов`язки покладаються на працівників, які їх заміщують.

На станції призначення Роя Донецької залізниці був заповнений розділ «Є» комерційного акту № 482004/166 від 05.04.2021 р. та вказано, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено. Вказане засвідчене штемпелем станції та підписами повноважних представників залізниці та представником ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС».

На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення: 9 956,60 грн. ( визначена в графі « 31» провізна плата за накладною № 46430997) х 5 = 49 783 грн..

Викладене стало підставою для звернення Позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (частина п`ята ст.307 Господарського кодексу України).

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами).

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Мін`юсті України 24.11.2000 р. за № 863/5084 ( із змінами та доповненнями ) ( далі Правила оформлення перевізних документів ), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною ( із накладенням ЕЦП ) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованого в Мін`юсті України за № 861/5082 від 24.11.2000 р. ( далі Правила приймання вантажів ), визначено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

За змістом статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.

Пунктом 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р. (зі змінами та доповненнями), (зареєстрований: Мін`юст України, 08.07.2002 р. за № 567/6855) ( далі Правила складання актів) передбачено, що комерційний акт підписує 1) начальник станції ( його заступник ), 2) начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і 3) працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці; 4) у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий комерційний акт у цьому разі не складається.

Як зазначалося раніше, у квітні 2021 року зі станції Кильчень Придніпровської залізниці до станції призначення Роя Донецької залізниці за накладною № 46430997 Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл» в цистерні (контейнер-цистерна) № 74737321 відправлений вантаж мазут топочний (налив рідина). Вантажоодержувач ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС». Згідно з даними накладної № 46430997 вантаж завантажений вантажовідправником, яким є Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл». В графі « 55» залізничної накладної № 46430997 представник відправника 02.04.2021 р. підтвердив правильність внесених відомостей до залізничної накладної з накладенням електронного цифрового підпису. Відповідно до графи « 26» вказаної накладної маса вантажу визначена відправником та становить 59 980 кг..

На проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми № 333766 від 05.04.2021 р. станції Покровськ було здійснено комісійне переважування цистерни (контейнер-цистерна) № 74737321, результат зафіксований в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах. Були складені акт загальної форми № 338 від 05.04.2021 р. та комерційний акт № 482004/166 від 05.04.2021 р..

В розділі «Д» комерційного акту № 482004/166 від 05.04.2021 зазначено, що згідно АЗФ 33376 від 05.04.2021 р., АЗФ (ваги) 338 від 05.04.2021 ст. Покровськ комісією у складі: робітники станції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ДСЗ ОСОБА_3 ( заступник начальника станції ) була проведена перевірка маси вантажу у цистерні. В документі зазначено брутто відсутнє, нетто 59 980 кг., тара цистерни 26 100 кг.. При подаванні цистерни із зупинкою із розчепленням на 150тонних статичних вагах станції Покровськ ( повірені 15.01.2021 р. ) виявлено: фактична маса брутто склала 83 550 кг., тара цистерни з ПД 26 100 кг., нетто 57 459 кг., що менше документу на 2 530 кг.. На верхньому зважувальному люку ЗПП М 844604 справне, відповідає документу, кришка нижнього зливного пристрою щільно закрита. Течі та доступу до вантажу немає. Цистерна технічному стані справна.

В комерційному акті № 482004/166 від 05.04.2021 р. також зазначено, що зав.вантажним двором за штатом відсутній.

До матеріалів справи долучений наказ Структурного підрозділу «Станція Покровськ» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 92/ДС від 15.01.2021 р., відповідно до якого: відповідальною особою за складання комерційних актів призначено інженера станції Покровськ Вакуленко Я.В.; відповідальними особами, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ, призначено начальника станції Вакуленко Д.В. або його заступників; за відсутності в штатному розписі станції Покровськ штатної одиниці начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) інженера станції Покровськ Вакуленко Я.В.; змінних агентів комерційних станції Покровськ; змінних маневрових диспетчерів станції Покровськ.

Наказом також передбачено, що у разі відсутності будь-якого з призначених працівників, їх обов`язки покладаються на працівників, які їх заміщують.

На станції призначення Роя Донецької залізниці був заповнений розділ «Є» комерційного акту № 482004/166 від 05.04.2021 р. та вказано, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено. Вказане засвідчене штемпелем станції та підписами повноважних представників залізниці та представником ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС».

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.

Згідно зі статтею 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів ( ст. ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованого в Мін`юсті України за № 862/5083 від 24.11.2000 р. ( далі Правила видачі вантажів ) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі ( сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані - 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Як слушно зауважив суд першої інстанції - в даному випадку різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, є більшою, ніж норма природної втрати для рідких вантажів.

З наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 82 станції Покровськ Донецької залізниці вбачається, що ваги пройшли повірку 15.01.2021 р.. Таким чином станом на дату складання комерційного акту засіб вимірювальної техніки був повірений належним чином. В матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На підставі статей 118, 122 Статуту за неправильно зазначену у накладних масу вантажу Позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення: 9 956,60 грн. (визначена в графі «31» провізна плата за накладною № 46430997) х 5 = 49 783 грн..

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з Відповідача суми штрафу у розмірі 49 783 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем була подана до господарського суду заява про застосування позовної давності, в якій з посиланням на приписи статей 256, 257 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 315 ГК України, статтю 137 Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл" просило відмовити в задоволені позову у зв`язку із спливом позовної давності.

За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, приписами статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Статтею 137 Статуту залізниць України визначено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом ч. 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що подією, яка стала підставою для подання позову, є виявлення факту невідповідності маси вантажу та складання комерційного акта № 482004/166 від 05.04.2021 р., шестимісячний термін для пред`явлення позовних вимог спливає 05.10.2020 р., а з позовом до суду Позивач звернувся 01.12.2021 р., тобто поза межами шестимісячного терміну/строку.

Разом з тим, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Спеціальний строк позовної давності, до якого віднесено, зокрема, строк на пред`явлення позовів перевізника до вантажоодержувача, передбачено загальною статтею 258 Цивільного кодексу України, яка наявна у вказаному переліку.

Норми чинного законодавства не містять будь-яких обмежень щодо застосування вказаної норми до правовідносин, де перевізником є залізниця, а також будь-яких обмежень щодо дати початку перебігу такого строку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин. 27 травня до цієї постанови були внесені зміни у зв`язку з продовженням дії карантину до 31.08.2022 р..

Відтак, враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли в період дії карантину, закінчення строку позовної давності також припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, тому апеляційний суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо позовних вимог не сплинув.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепр-Блек-Ойл» м. Дніпро про стягнення штрафу в розмірі 49 783 грн..

Водночас заслуговує на увагу посилання Скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права, у зв`язку з тим, що судом не було розглянуто заяву Відповідача про застосування наслідків позовної давності, проте зазначене порушення норм процесуального права ( усунуте апеляційним судом ), не вплинуло на правильність вирішення спору місцевим господарським судом. Суд апеляційно інстанції звертає увагу на те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом апеляційної інстанції також критично оцінюються доводи Скаржника пов`язані з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції надана належна оцінка відповідним запереченням Відповідача.

Так, розглянувши клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в їх задоволенні, пославшись на те, що відповідно до ст. 162 ГПК України позовна заява дійсно повинна містити, зокрема, місцезнаходження юридичних осіб. В тексті позовної заяви зазначені - поштовий індекс, назва міста, назва області, назва вулиці, номер будинку, найменування товариства, але не зазначений номер квартири в будинку. Але Відповідач не зазначив, що внаслідок вказаного ним недоліку, товариство не отримало позов з додатками. В описі вкладення до цінного листа була зазначена повна адреса місцезнаходження відповідача. Крім того Відповідач ознайомився 10.01.2022 р. з матеріалами справи (зі змістом позовної заяви з додатками). Додане до позовної заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» судового збору за подання даного позову. Долучені до позову копії документів містять всі необхідні та достатні елементи засвідчення копій. На момент підписання позову довіреності від 20.05.2021 р., від 22.05.2021 р., видані Акціонерним товариством «Українська залізниця» на ім`я Сокирської Ю.О., Пинзіної Ю.О., були чинними ( доказів скасування цих довіреностей суду не надано ).

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Блек-Ойл" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 р. у справі № 904/9344/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

ГоловуючийІ.М. Кощеєв

СуддяС.Г. Антонік

СуддяО.В. Чус