Рішення

від 04.09.2022 по справі 910/19456/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022Справа № 910/19456/21за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анацький енд Ко"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами»

про стягнення 7 200,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анацький енд Ко» про стягнення 7 200,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-326/10/19-Н від 01.10.2019 у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 528,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-326/10/19-Н від 01.10.2019 у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 7 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

29.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10) та Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1).

03.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява по справі.

Застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/19456/21, враховуючи, що статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан, судом неодноразово направлялась ухвала про відкриття провадження у даній справі на адресу місцезнаходження відповідача (поштові відправлення № 0105491805176, № 0105492216581) та адресу місцезнаходження засновника юридичної особи відповідача (поштове відправлення № 0105474848996).

Однак, у встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анацький Енд Ко» (далі - Користувач, Відповідач), Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі - Суміжна ОКУ, Позивач), Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Авторська ОКУ) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - Організація,) з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне використання як об`єктів авторського права (товарів), такі об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), укладено Договір № КБР-326/10/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Сторони цим Договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

За Договорами, зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2., Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (п. 3.3. Договору).

Особливості дії механізму розстрочки визначені в п. 3.4.. цього Договору.

Механізм розстрочки, передбачений цим Договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам це Договір із додатками до нього (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 3.5. Договору, отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну Організацію та на Авторську Організацію дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку № 1 до цього Договору до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами в Додатку № 3 та в Додатках № 1 і № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок організації встановлений цим договором та Додатком № 3 до нього при цьому, порядок сплати винагороди роялті організації (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть укладати інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.

За змістом п. 5.5 Договору Організація отримавши від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права має перерахувати 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Авторської ОКУ, а інші 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Суміжної ОКУ. Авторська ОКУ та/або Суміжна ОКУ матиме право вимагати від Організаціії сплати винагороду тільки в тому обсязі, в якому Організація таку винагороду фактично отримав від Користувача.

Згідно п.3.1. Додатку № 1 - Договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав, Користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна ОКУ надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (роялті) Суміжній Організації у чіткій відповідності їх умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Умовами п. 3 Додатку № 3 до Договору Сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, що складає 900,00 грн.

Суд зазначає, що Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-326/10/19-Н від 01.10.2019 з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1, 3-6 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання об`єктів суміжних прав за період червень-вересень 2021 та з жовтня 2021 по вересень 2022 за Договором №КБР-326/10/19-Н від 01.01.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 7 200,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анацький Енд Ко», Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне використання як об`єктів авторського права (товарів), такі об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), укладено Договір № КБР-326/10/19-Н від 01.10.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

При цьому, пунктом 1.2. Договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов`язаний із жодним додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

Пунктом 3 Додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач, відповідачем не сплачено роялті за Договором, так заборгованість перед відповідачем за період червень-вересень 2021 та з жовтня 2021 по вересень 2022 складає 7 200,00 грн (50% від 14 400,00 грн).

Відповідачем дані твердження позивача не спростовані, доказів сплати роялті за вказані періоди в повному обсязі матеріали справи № 910/19456/21 не містять.

З огляду на викладене, враховуючи, що порушення відповідачем строку сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права перевищує два календарні місяці, зазначене відповідно до положень п. 3.4.. Договору свідчить, що механізм (режим) розстрочки є таким, що припинив свою дію і розпочали діяти умови річної оплати (оплата за рік здійснюється у вигляді повної передоплати, при чому строк здійснення її оплати вважається таким, що настав).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів розірвання чи визнання недійсним Договору № КБР-326/10/19-Нпро забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.01.2021, матеріали даної справи не містять, відтак, Договір № КБР-326/10/19-Нвід 01. 01.2021 є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, п. 5.1 Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною ОКУ, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ - ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на викладене, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за період червень-вересень 2021 та з жовтня 2021 по вересень 2022 в повному обсязі (сума недоплати становить 7 200,00 грн) та доказів сплати вказаної заборгованості, ураховуючи, що відповідно до п. 3.4 Договору 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 7 200,00 грн заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анацький енд Ко" (04205, місто Київ, Оболонський проспект, будинок 26; ідентифікаційний код: 43148482) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група, ПРМ. 57, офіс 7; ідентифікаційний код: 42502769) суму основного боргу у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева