Рішення

від 15.08.2022 по справі 911/110/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/110/22

Cуддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 14308747)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ай Україна" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 41966347)

про стягнення боргу за договором оренди,

за участю представників:

позивача: Грубник Дмитро Леонідович;

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад обставин справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 21.12.2021 приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ай Україна" про стягнення боргу за договором оренди.

Позивач стверджує, що внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, на момент подачі позовної заяви наявна заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за договором, яка становить 425419,50 грн за період з 09.10.2018 по 26.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою від 10.02.2022 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 12.03.2022 на 14:30.

Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

Водночас, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом Господарського суду Київської області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Київської області в умовах воєнного стану» від 03.03.2022, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

З огляду на наведені вище обставини судове засідання з розгляду справи 12.03.2022 не відбулося.

З поступовим відновленням звичного режиму роботи суду визначено нову дату та час проведення судового засідання у справі № 911/110/22 - 16.05.2022 о 14:00. Судом винесено відповідну ухвалу та направлено її на юридичні адреси сторін.

У судове засідання 10.05.2022 учасники справи не з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності у зв`язку з участю у проведенні слідчих дій о 13:00 цього ж дня. Вказане клопотання задоволене судом та долучене до матеріалів справи.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 07.06.2022 на 15:45.

Суд у засіданні 07.06.2022, яке проводилося за участі представника позивача Грубника Дмитра Леонідовича, у порядку статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 04.07.2022.

У засіданні 04.07.2022 з огляду на неявку сторін судом відкладено розгляд справи на 18.07.2022 на 15:15.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.08.2022 на 15:00.

У засіданні 16.08.2022 судом розглянуто справу, проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Між тим, судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами, що повернуті Господарському суду Київської області за номерами 0103281544032, 0103281065916, 0103281378540 з відмітками поштового оператора про причини повернення, "адресат відсутній за вказаною адресою (не проживає)".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Також суд надсилав ухвали на відому електронну адресу відповідача (bsizvit@gmail.com) про що працівниками господарського суду складено відповідні довідки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Оскільки, судом надсилались ухвали суду на адреси відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на електронну адресу відповідача, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ай Україна" вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

2. Виклад обставин правовідносин та позицій сторін

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд з`ясував, що між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (надалі - ПрАТ "НВП Сатурн", позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ай Україна" (надалі - ТОВ "Бі Ес Ай Україна", відповідач, орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень №1.177.ОУ.18 від 09.10.2018 (надалі - Договір оренди) відповідно до якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування, на умовах, визначених договором, нежилі приміщення, які знаходяться на території підприємства ПрАТ "НВП Сатурн" за адресою: м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2-Б: 417,4 кв.м на першому поверсі корпусу КВЦ у приміщеннях 48,49,20 та 106,2 кв.м на другому поверсі корпусу КВЦ у приміщенні 44 (відповідно до Схеми наданих в оренду приміщень поданої в додатку № 2 до Договору оренди).

Згідно пункту 1.10 Договору до орендаря тимчасово переходить право користування об`єктом оренди.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, розмір орендної плати, без ПДВ становить 32,41 грн за один квадратний метр площі. Розмір платежів за утримання та обслуговування орендованих площ визначений додатковою угодою №1 (про сплату за утримання та обслуговування орендованих площ) - додаток №3 до договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено що, відповідач щомісяця перераховує на рахунок позивача орендні платежі шляхом та в терміни, передбачені договором, та у розмірі згідно п. 2.3.1 вказаного договору або в розмірі, що обумовлений в наступних протоколах погодження договірної ціни.

Орендні платежі, згідно пункту 2.2 Договору, визначаються в розрахунку на один квадратний метр орендованих приміщень; орендні платежі для обладнання (майна) - згідно протоколів погодження договірної ціни на оренду обладнання (майна). Загальний розмір орендних платежів визначається виходячи з фактичного розміру наданих орендарю приміщень та переданого в оренду обладнання (майна).

До складу орендних платежів, відповідно до цього ж пункту Договору, відносяться орендна плата та плата за утримання та обслуговування приміщень (у тому числі відповідної частини комунальних та експлуатаційних витрат орендодавця).

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що орендна плата за передані для використання площі та майно нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та сплачуються незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово-господарської діяльності орендаря.

У відповідності до пункту 3.2.1 Договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендні платежі на рахунок позивача, відшкодовувати витрати позивача на утримання та обслуговування орендованих приміщень.

Згідно розділу 4 Договору він діє строком до 01.10.2020. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про припинення договору - він вважається автоматично продовжений на один рік (пункт 4.3). Пунктом 9.2 Договору оренди також закріплено, що він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

Відповідно до Акту приймання передачі приміщень та майна від 14.01.2019 (додаток № 1 до Договору оренди) орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення: площею 417,4 кв.м на першому поверсі корпусу КВЦ у приміщеннях за номерами 48, 49, 20 та площею 106,2 кв.м на другому поверсі корпусу КВЦ у приміщенні № 44.

26.11.2021 позивачем (головою правління Чміль В.В.) та відповідачем (керівником товариства Богачкіним О.В.) підписано Акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 26.11.2021 заборгованість ТОВ "Бі Ес Ай Україна" перед ПрАТ "НВП Сатурн" становить 425419,50 грн. Оригінал акту подано до суду. Позивач також подає до суду лист-вимогу № 01-2/0679 від 06.12.2021 яким від просив відповідача сплатити наявний борг. Також у матеріалах справи містяться копії опису вкладення, накладна № 0730201127597, що підтверджують надсилання письмової вимоги на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

Разом із заявою про усунення недоліків від 04.02.2022, яка надійшла до суду 07.02.2022, позивачем також було подано довідку АТ "ОТП Банк" № 020-3-5/22-БТ від 31.01.2022 на підтвердження надходження грошових коштів від контрагента ТОВ "Бі Ес Ай Україна" в період з 12.10.2020 по 27.01.2022 (включно) на рахунок підприємства ПрАТ "НВП Сатурн".

Позивач в процесі розгляду справи підтримував свою позицію щодо задоволення позову у судових засіданнях під час проведення підготовчого провадження, а також у судових засіданнях з розгляду справи по суті. Відповідачем не подано жодних заперечень щодо позову у вигляді відзиву, письмових пояснень, інших заяв чи клопотань.

3. Висновки господарського суду, мотиви

прийнятого рішення, застосовані норми

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги позивача у справі суд перш за все звертає увагу учасників провадження, що статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України(далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 ЦК та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно частини 1 статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами частини 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи зі змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, судом встановлено, що між відповідачем і позивачем у законному порядку було укладено договір оренди, відповідно до якого орендоване майно перебувало у користуванні відповідача. Сторонами погоджено порядок, розміри та строки сплати орендних платежів. Водночас, виконуючи закріплені договором обов`язки за відповідачем з часом утворилась часткова заборгованість, оскільки ним не в повному обсязі сплачено орендні платежі за час дії Договору оренди.

Розмір заборгованості станом на момент подання позову подано позивачем у розрахунках до позовної заявим (довідка по взаєморозрахунках з відповідачем). Також судом взято до уваги наявний у матеріалах справи акт звіряння взаєморозрахунків, у якому сума невиплачених орендних платежів еквівалентна сумі розрахунків поданих позивачем.

Судом перевірено довідку з рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" щодо оплат, що здійснювались відповідачем за договором оренди, здійснено власний розрахунок та з`ясовано, що сума заборгованості, що утворилася за відповідачем обрахована позивачем вірно. Таким чином, враховуючи, порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд керуючись наведеними вище положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо обов`язковості належного виконання умов договору, недопущення односторонньої відмови від виконання визначених договором обов`язків стороною вважає за необхідне стягнути з ТОВ "Бі Ес Ай Україна" на користь ПрАТ "НВП Сатурн" 425419,50 грн боргу за Договором оренди за період з 09.10.2018 по 26.11.2021.

4. Підсумки, вирішення питання щодо судових витрат

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позов у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ай Україна" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 41966347) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 14308747, IBAN UA943220010000026008001319850) 425419,50 грн боргу за договором оренди та 6381,28 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз