Рішення

від 29.08.2022 по справі 917/494/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022 Справа № 917/494/22

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 40596970, 01135, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. 54

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІС ОЙЛ», код ЄДРПОУ 38516938, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17

про стягнення 965 907,49 грн.,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Оніщенко А.Ю.

від відповідача: Остапенко О.П., Кравченко С.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІС ОЙЛ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості за Договором про виконання робіт № ССК/СО/150120 від 15.01.2020 року у загальному розмірі 965 907,49 грн., з яких: основний борг в сумі 901 760,26 грн., інфляційні втрати в сумі 26 608,39 грн., 3% річних в сумі 5 069,46 грн., пеня в сумі 32 469,38 грн.

Ухвалою від 30.05.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 29.06.22.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 29.06.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.07.22.

Від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 4717 від 15.07.22).

Ухвалою від 19.07.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 09.08.22.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

У підготовчому засіданні, 09.08.2022р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.08.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/494/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 01.09.2022.

В судовому засіданні 01.09.22 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача, з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.01.21р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

15 січня 2020 року між ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ» - Виконавець та ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» - Замовник, уклали Договір про виконання робіт № ССК/СО/150120 (далі - Договір).

Згідно пункту 9.1. Цей Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє в частині виконання робіт - до 31.12.2021 р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання, але не довше встановлених законом строків позовної давності.

Умовами договору сторони визначили, зокрема, наступне:

- п.2.1. Виконавець зобов`язується виконати за Заявкою Замовника в обумовлений термін Роботи на Об`єктах Замовника із застосуванням власної тампонажної техніки (Тампонажного флоту) та власним персоналом (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Роботи в строк, в порядку та на умовах цього Договору.

- п.2.2. Предметом договору є виконання Робіт з цементування свердловин, встановлення цементних мостів, надання послуг тампонажною технікою, тощо із застосуванням власного Тампонажного флоту та Персоналу, що включають (у разі розрахунку згідно Додатку №1 - при закачуванні тампонажного матеріалу, маса якого менша 40 тон, або при наданні послуг окремими одиницями техніки Тампонажного флоту):

переміщення кожної одиниці спеціальної техніки і обладнання, необхідних для проведення цементування - це відстань, яку проїжджає кожна одиниця техніки і обладнання з моменту виїзду з бази Виконавця до фактичного місця виконання Робіт, а також відстань повернення на базу Виконавця;

час виконання замовлених Робіт по кожній одиниці техніки - це період часу на виконання безпосередньо замовлення згідно наданого Плану робіт кожною одиницею техніки;

чергування кожної одиниці тампонажної техніки на свердловині - це період часу, протягом якого техніка знаходячись на об`єкті Замовника по його заявці, не виконує роботу, але знаходиться в робочому стані і готова у будь-який момент (після проведення підготовчих робіт) розпочати виконання робіт, передбачених заявкою Замовника;

інші роботи - включають в себе інженерно-технологічний супровід, використання цементувальної головки, завантаження матеріалів, реєстрацію параметрів процесу тощо.

або (у разі розрахунку згідно Додатку №2 - при закачуванні тампонажного матеріалу, маса якого більше 40 тон):

- переміщення комплекту тампонажної техніки і обладнання (Тампонажного флоту), необхідної для проведення цементування - це відстань, яку проїжджає Тампонажний флот з моменту виїзду з бази Виконавця до фактичного місця призначення виконання Робіт, а також відстань повернення на базу Виконавця;

завантаження (затарка) тампонажних сумішей на свердловиніце процедура завантаження тампонажними матеріалами на об`єкті Замовника;

приготування та закачування тампонажного матеріалу - це робота, яку виконавець зобов`язаний виконати відповідно до умов цього Договору, що включає інженерний супровід сервісних послуг з цементування свердловин, монтаж/демонтаж, опресування ліній високого

тиску, виконання робіт з цементування обсадної колони у відповідності з Планом робіт на кріплення свердловини. Об`єм вказаної роботи вимірюється тонами. Мінімальна кількість тон тампонажного матеріалу, приготування та закачування якого здійснюється Виконавцем складає 40 тон. У разі проведення цементування свердловини, де кількість тампонажного матеріалу менша, ніж 40 тон, розрахунок вартості виконаних робіт здійснюється за ставками погодинної роботи (згідно Додатку №1);

чергування комплекту тампонажної техніки на свердловині - це період часу, протягом якого техніка знаходячись на об`єкті Замовника по його заявці, не виконує роботу, але знаходиться в робочому стані, і готова у будь-який момент (після проведення підготовчих робіт) розпочати виконання робіт, Передбачених заявкою Замовника. Початок чергування відраховується (в даному випадку) після перебування обладнання Виконавця на об`єкті Замовника більше 24 годин.

- п.2.3. Вартість (тарифи) переміщення, роботи та чергування Тампонажного флоту по кожній одиниці техніки та вартість (тарифи) інших робіт визначені в Додатку №1 до Договору, що є невід`ємною його частиною;

- п.2.4. Вартість переміщення комплекту тампонажної техніки і обладнання (тампонажного флоту), завантаження (затарки) тампонажних сумішей на свердловині, приготування та закачування тампонажного матеріалу, чергування комплекту тампонажної техніки, за допомогою якої Виконавець буде здійснювати Роботи, визначені в Додатку №2 до Договору, що є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачалося, що Виконавець зобов`язувався за заявкою Замовника виконати роботи з цементування свердловини, встановлення цементних мостів тощо із залученням справної тампонажної техніки (Тампонажного флоту) та кваліфікованого Персоналу.

Фактичний обсяг виконаних Робіт підтверджується Добовим рапортом, складеним у двох примірниках і підписаним уповноваженими представниками Замовника і Виконавця (зразок якого наведено у Додатку №3) (пункт 4.10. Договору).

Виконавець надає Замовнику на підписання Акт здачі-приймання виконаних Робіт, оформлений на підставі даних, зазначених в Добовому рапорті щодо фактично виконаних Робіт не Пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Замовником Добового рапорту. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання Акту здачі- приймання виконаних робіт зобов`язаний направити Виконавцю підписаний Акт здачі-приймання виконаних робіт, або вмотивовану відмову від прийняття. В іншому разі Роботи вважаються прийнятими в повному обсязі, а їх вартість підлягає сплаті, (пункт 4.11 Договору).

Замовник зобов`язувався своєчасно проводити оплату за виконані Роботи на умовах, передбачених п.5.7-5.10 Договору (пункт 3.3.11. Договору), а Виконавець має право на оплату у повному обсязі виконаних та зданих Робіт відповідно до цього Договору (пункт 3.2.1. Договору)

Вартість робіт замовника та порядок розрахунків передбачена розділом 5 Договору, зокрема:

5.1. Вартість виконаних Робіт визначається згідно тарифів, які наведено в Додатку № 1 та № 1до даного Договору, які є невід`ємною його частиною.

5.2. Тарифи можуть змінюватись, про що складається додаткова угода.

5.7. Оплата за виконані Роботи здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця. Внесення попередньої оплати у розмірі 50 % вартості замовленого обсягу Робіт проводиться згідно отриманого розрахунку Виконавця (не пізніше, ніж за 3 (три) робочі дні до виконання робіт).

5.8. Оплата за виконані Роботи (в т.ч. за роботи спецтехніки субпідрядних організацій в відповідності до п. 3.2.3. Договору) може здійснюватися Замовником на інших умовах, зокрема Шляхом 100% післяплати, якщо це погоджено Сторонами та передбачено відповідною Заявкою Замовника.

5.9. У разі необхідності залучення Виконавцем спецтехніки субпідрядних організацій. Замовник, як правило, сплачує попередню оплату у розмірі 100% вартості робіт спецтехніки субпідрядних організацій та 50% вартості замовленого обсягу робіт тампонажного флоту Виконавця згідно отриманого розрахунку Виконавця або у відповідності до п. 5.8 Договору.

5.10. Різницю між попередньої оплатою та вартістю фактично виконаних Робіт (згідно п. 5.7 Договору) або повну вартість виконаних Робіт (згідно п. 5.8 Договору) Замовник сплачує протягом 10 банківських днів після підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робі т.

5.11. Замовник підписує наданий Виконавцем Акт приймання-передачі виконаних робіт у відповідності до п. 4.11 Договору.

5.12. Загальна вартість виконаних Робіт складається з суми вартості фактично виконаних та вданих Робіт виконавцем та прийнятих Замовником згідно з Актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаних обома Сторонами.

Щодо порушення Сторонами умов Договору, останній мав наступні умови:

Порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (пункт 6.1. Договору).

У разі несвоєчасного проведення розрахунку за виконані Роботи Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (пункт 6.3. Договору).

Усі спори, що виникають між Сторонами в ході виконання Договору, або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України, (пункт 6.2. Договору)

Невід`ємними частинами цього Договору є наступні Додатки (пункт 12.1. Договору):

Додаток № 1- Тарифи переміщення, роботи та чергування тампонажного флоту по кожній одиниці техніки та вартість інших робіт ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ»

Додаток № 2 - Тарифи переміщення тампонажного флоту, завантаження (затарки) тампонажних сумішей, приготування та закачування тампонажних матеріалів, чергування комплекту тампонажної техніки ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ»

Додаток № 3 - Добовий рапорт (зразок);

Додаток № 4 - Форма заявки на виконання робіт (зразок).

Позивач вказує, що Згідно умов Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року, у 2021 році позивачем виконані роботи (надані послуги):

- на свердловині № 60 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 105 від 01.12.2021 року під час цементування ОК 114,3 мм, Актом надання послуг № 99 від 01.12.2021 року на суму - 679908,00 грн. з ПДВ;

-на свердловині № 77 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 122від 31.12.2021 року, під час установки цементного моста № 2, та Актом надання послуг .№ 2 від 04.01.2022 року на суму - 306 874,26 грн. з ПДВ;

-на свердловині № 77 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 123від 31.12.2021 року, під час установки цементного моста № 1, та Актом надання послуг № № від 04.01.2022 року на суму - 114 978,00 грн. з ПДВ.

Всього, на виконання умов Договору, позивачем були виконані роботи та надані послуги, а відповідачем вони були прийняті на загальну суму 1 101 760,26 грн. з ПДВ.

За твердженням позивача, відповідач 23.02.2022 року оплатив позивачу виконані роботи та надані послуги грошовими коштами на загальну суму 200 000,00 грн., згідно рахунку № 99 від 02.12.2021 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку. Залишок боргу за Договором в сумі 901 760,26 грн. відповідач не сплатив у порушення умов Договору, у тому числі на дату подання позову до суду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про виконання робіт № ССК/СО/150120 від 15.01.2020 року у загальному розмірі 965 907,49 грн., з яких: основний борг в сумі 901 760,26 грн., інфляційні втрати в сумі 26 608,39 грн., 3% річних в сумі 5 069,46 грн., пеня в сумі 32 469,38 грн.

Відповідач, заперечую проти позову, вказав, що не має можливості виконати свої зобов`язання перед ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме:

- введенням на території України воєнного стану:

- забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь;

- накладення арешту на рахунки.

Саме ці обставини, за твердженням відповідача, були форс-мажорними для виконання зобов`язання перед ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія».

Крім того, відповідач вказав, що послуги, надані за Актом надання послуг .№ 2 від 04.01.2022 року на суму - 306 874,26 грн. з ПДВ та Актом надання послуг № № від 04.01.2022 року на суму - 114 978,00 грн. з ПДВ надавалися та прийняті поза дією строку договору, отже умови договору не можуть розповсюджуватися на розрахунки по таким актам.

У поясненнях позивач повідомив наступне:

- у матеріалах справи наявні копії добового рапорту № 122 від 31.12.2021 року та добового рапорту № 123 від 31.12.2021 року. Вказані документи (добові рапорти) Сторони складали на виконання пункту 4.10. Договору, яким передбачено, що фактичний обсяг виконаних Робіт підтверджується Добовим рапортом, складеним у двох примірниках і підписаним уповноваженими представниками Замовника і Виконавця.

Зі змісту добових рапортів послуги, що включені в акти надання послуг № 2 від 04.01.2022 р. на загальну суму 306 874,26 грн. та № 3 від 04.01.2022 р. на загальну суму 114 978,00 грн. надані 31.12.2021 року та прийняті сторонами у межах дією строку договору № ССК/СО/150120, який відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору діяв в частині взаєморозрахунків до повного виконання. Разом з тим зі змісту актів надання послуг № 2 від 04.01.2022 р та № 3 від 04.01.2022 р. сторони вказували, що послуги передаються та приймаються згідно Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року.

- за договором строк виконання зобов`язань відповідача настав до початку війни в Україні. За загальним правилом наявність форс-мажорних обставин не звільняють від обов`язку щодо виконання зобов`язання. Відповідач не зазнав дії форс-мажорних обставин за Договором. Якщо відповідач дійсно визнаний в установленому порядку та відповідно до закону особою, яка пов`язана із країною агресором, то така особа не може посилатися на дію форс-мажору.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 15 січня 2020 року між ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ» - Виконавець та ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» - Замовник, уклали Договір про виконання робіт № ССК/СО/150120.

Виходячи із змісту укладеного Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року, договір за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи дог овору надання послуг та договору підряду.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої зави, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, згідно умов Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року, у 2021 році позивачем виконані роботи (надані послуги):

- на свердловині № 60 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 105 від 01.12.2021 року під час цементування ОК 114,3 мм, Актом надання послуг № 99 від 01.12.2021 року на суму - 679908,00 грн. з ПДВ;

- на свердловині № 77 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 122 від 31.12.2021 року, під час установки цементного моста № 2, та Актом надання послуг .№ 2 від 04.01.2022 року на суму - 306 874,26 грн. з ПДВ;

- на свердловині № 77 Семиренківського ГКР, що підтверджується добовим рапортом № 123 від 31.12.2021 року, під час установки цементного моста № 1, та Актом надання послуг № 3 від 04.01.2022 року на суму - 114 978,00 грн. з ПДВ.

Всього, на виконання умов Договору, позивачем були виконані роботи та надані послуги, а відповідачем вони були прийняті на загальну суму 1 101 760,26 грн. з ПДВ.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві не заперечує факт виконання позивач робіт та надання послуг у обсязі, визначеному названими вище актами.

При цьому, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що послуги, надані за Актом надання послуг № 2 від 04.01.2022 року на суму - 306 874,26 грн. з ПДВ та Актом надання послуг № № від 04.01.2022 року на суму - 114 978,00 грн. з ПДВ надавалися та прийняті поза дією строку договору, отже умови договору не можуть розповсюджуватися на розрахунки по таким актам, з огляду на наступне.

Так, у матеріалах справи наявні копії добового рапорту № 122 від 31.12.2021 року та добового рапорту № 123 від 31.12.2021 року. Вказані документи (добові рапорти) Сторони складали на виконання пункту 4.10. Договору, яким передбачено, що фактичний обсяг виконаних Робіт підтверджується Добовим рапортом, складеним у двох примірниках і підписаним уповноваженими представниками Замовника і Виконавця.

Зі змісту добових рапортів послуги, що включені в акти надання послуг № 2 від 04.01.2022 р. на загальну суму 306 874,26 грн. та № 3 від 04.01.2022 р. на загальну суму 114 978,00 грн. надані 31.12.2021 року та прийняті сторонами у межах дією строку договору № ССК/СО/150120, який відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору діяв в частині взаєморозрахунків до повного виконання.

Разом з тим зі змісту актів надання послуг № 2 від 04.01.2022 р та № 3 від 04.01.2022 р. сторони вказували, що послуги передаються та приймаються згідно Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року.

Таким чином, при вирішенні спору суд виходить з того, що згідно актів надання послуг № 2 від 04.01.2022 р та № 3 від 04.01.2022 р. послуги передалися та приймалися згідно Договору про виконання робіт № ССК/СО/150120 від « 15» січня 2020 року, тому по цим актам розповсюджуються умови договору, в тому числі і по розрахункам.

Судом враховано, що згідно вимог п. 5.10. Договору відповідач зобов`язаний був здійснити повну оплату вартості виконаних Робіт протягом 10 банківських днів після підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

З огляду на вказане, відповідно по Акту надання послуг № 99 від 01.12.2021 року оплата повинна була бути здійснена у строк до 17.12.2021 року; по Акту надання послуг № 2 від 04.01.2022 року оплата повинна була бути здійснена у строк до 20.01.2022 року; по Акту надання послуг № 3 від 04.01.2022 року оплата повинна була бути здійснена у строк до 20.01.2022 року.

Таким чином, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 23.02.2022 року оплатив позивачу виконані роботи та надані послуги грошовими коштами на загальну суму 200 000,00 грн., згідно рахунку № 99 від 02.12.2021 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку.

Залишок боргу за Договором в сумі 901 760,26 грн. відповідач не сплатив у порушення умов Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості з оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг в загальному розмірі 901 760,26 грн.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача:

3% річних за загальний період з 17.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 5 069,46 грн.

інфляційні за загальний період з січень 2022 по лютий 2022 у розмірі 26 608,39 грн.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 17.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 32 469,38 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт та наданих послуг.

Пунктом 6.3 Договору встановили, що у разі несвоєчасного проведення розрахунку за виконані Роботи Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає, що розрахований позивачем розмір пені не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на те, що він не має можливості виконати свої зобов`язання перед ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» у зв`язку з форс-мажорними обставинами (введенням на території України воєнного стану, забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь; накладення арешту на рахунки), суд відхиляє їх як необгрунтовані, оскільки:

- відповідач не надає будь-які докази, що підтверджуватимуть технічну неможливість виконання договору у зв`язку з веденням воєнних дій.

- за договором строк виконання зобов`язань відповідача настав до початку війни в Україні. За загальним правилом наявність форс-мажорних обставин не звільняють від обов`язку щодо виконання зобов`язання. Відповідач не зазнав дії форс-мажорних обставин за Договором. Якщо відповідач дійсно визнаний в установленому порядку та відповідно до закону особою, яка пов`язана із країною агресором, то така особа не може посилатися на дію форс-мажору.

- останній день строку виконання зобов`язань за Договором припадав на час коли не існувало жодних обмежень.

- будь-які обмеження видаткових операцій, які введені Національним Банком України не можуть бути підставою звільнення відповідача від обов`язку виконати договірне зобов`язання..

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають основний борг в сумі 901 760,26 грн., інфляційні втрати в сумі 26 608,39 грн., 3% річних в сумі 5 069,46 грн., пеня в сумі 32 469,38 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сума судового збору у розмірі 14 488,62 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено до стягнення 25000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що за договором № 375/ССК про надання правової допомоги від 17.05.2022 року Адвокат Оніщенко А.Ю. зобов`язався надавати правничу (правову) допомогу клієнту (позивачу по даній справі), в обсязі та на умовах, передбачених договором.

До позову доданий детальний опис робіт (наданих послуг) зазначений у Розрахунку вартості робіт виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги клієнту по господарській справі у Господарському суді Полтавської області від 19.05.2022 року, до якого входять:

- Складання: позовної заяви, розрахунку позовних вимог, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, згідно законодавства,

- Підготовка копій відповідних документів до позовної заяви,

- Представництво інтересів позивача в суді.

По пункту 1 та 2 Детального опису, адвокатом надані послуги у повному обсязі, а Клієнтом отримані.

По пункту 3 Детального опису, послуги вважаються наданими у повному обсязі, а Клієнтом отримані в момент оголошення судом рішення про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по суті спору.

Цей розрахунок є Актом виконаних робіт, складений у 3 (трьох примірниках), по одному; примірнику сторонам та один примірник до суду.

Згідно розрахунку підлягає оплаті Клієнтом на користь Адвокатського бюро - 25 000,00 грн. (Двадцять п`ять тисяч) гривен 00 копійок, з призначенням платежу: «За професійну правничу допомогу адвоката згідно Договору № 375/ССК від 17.05.2022р.»

Суду надані докази фактичного надання адвокатським бюро послуг та понесення позивачем витрат за Договором про надання правової допомоги: ордер на надання правничої (правової) допомоги ВІ № 1090141 від 19.05.2022 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 375 від 26.11.2003 року; копія Договору про надання правничої допомоги № 375/ССК від 17.05.2022 року, копія Додаткової угоди № 1 Замовлення (завдання) від 19.05.2022 рок.; платіжне доручення № 1922 від 23.02.2022 року про сплату професійної правничої допомоги адвоката згідно договору в сумі 25 000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

З огляду на наявні матеріали справи та встановлені обставини, суд вважає, що представник позивача підтвердив поданими належними та допустимими доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи 917/494/22. Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІС ОЙЛ», код ЄДРПОУ 38516938, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 40596970, 01135, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. 54, основний борг в сумі 901 760,26 грн., інфляційні втрати в сумі 26 608,39 грн., 3% річних в сумі 5 069,46 грн., пеню в сумі 32 469,38 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 14 488,62 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 25 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.09.22

Суддя Киричук О.А.