Рішення

від 04.09.2022 по справі 927/329/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/329/22 Господарським судом Чернігівської області в складі судді Федоренко Ю.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

За позовом: Комунального підприємства Прилукитепловодопостачання Прилуцької міської ради Чернігівської області,

вул. Садова, 104, м. Прилуки, 17500

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АСТ+,

вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000

про стягнення 27825,00 грн

Встановив:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 27825,00 грн за неналежне виконання відповідачем договору № 76 постачання програмної продукції від 08.07.2020.

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Дії суду щодо розгляду справи. Ухвалою суду від 27.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/329/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; сторонам установлено процесуальні строки для подачі до суду письмових заяв по суті спору.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 927/329/22 від 27.06.2022, яка була направлена судом на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та ЄДР (вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000) повернута на адресу суду відділенням зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заяв про зміну місцезнаходження від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.06.2022 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

За приписами ч.1 ст.9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду від 27.06.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, повне рішення складено 05.09.2022 - в перший робочий день після усунення дії обставин, що зумовили відсутність судді Федоренко Ю.В.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 27825,00 грн за неналежне виконання відповідачем договору № 76 постачання програмної продукції від 08.07.2020.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання позивачем умов договору щодо здійснення попередньої оплати за товар та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної поставки програмної продукції.

Позивач посилається на те, що 08.07.2020 між Комунальним підприємством Прилукитепловодопостачання (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТ+" (далі виконавець) було укладено договір № 76 постачання програмної продукції (далі- Договір, а.с. 6).

Згідно п. 1.1 Договору предметом цього Договору є поставка постачальником замовнику Програмної продукції (далі - ПП) та надання замовнику послуг з консультування та технічної допомоги в сфері інформаційних технологій (далі - послуги).

У відповідності до п. 2.3 Договору постачальник зобов`язується надати ПП, зазначені у Специфікації, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту оплати замовником рахунку на оплату на ці ПП, якщо інший строк не погоджений сторонами в Додатках до цього Договору.

Згідно пунктів 3.1-3.3 Договору вартість ПП та послуг, обумовлених сторонами згідно п.2.1 цього Договору складає 92750,00 грн та узгоджується сторонами у відповідній Специфікації до цього Договору.

Оплата за ПП та послуги здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передплати протягом 10 (робочих) днів з моменту підписання Договору, якщо інше не обумовлено у відповідних Додатках до цього Договору.

Оплата здійснюються на підставі відповідних рахунків на оплату, в яких фіксується перелік, кількість, ціни та загальна вартість ПП та послуг.

Замовник 28.12.2020 платіжним дорученням № 270 перерахував на рахунок виконавця 27825,00 грн з призначенням платежу «часткова оплата за постачання програмної продукції згідно рахунку № 314/20 від 01.10.2020» (а.с. 9).

До позовної заяви додана копія претензії позивача №15 від 02.06.2021 на ім`я ТОВ «АСТ+» в якій відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України вимагав сплатити кошти у сумі 27825,00 грн як передоплати по Договору № 76 від 08.07.2020 у зв`язку з порушенням термінів поставки ПП, яка отримана останнім але залишена без реагування (а.с. 7-8). Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору № 76 постачання програмної продукції від 08.07.2020.

Укладений сторонами договір містить елементи договорів підряду і поставки і є змішаним договором.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З поданих позивачем матеріалів вбачається, що він перерахував на рахунок відповідача 28.12.2020 27825,00 грн попередньої оплати за договором.

Матеріали справи не містять доказів постачання програмної продукції позивачу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Відповідно до ч.1 та 2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (п.22, 23 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №910/5444/17 від 07.02.2018).

При вирішенні спору суд враховує вказані вище висновки Верховного Суду у відповідності до ч.4 ст236 ГПК України.

Враховуючи, що законом не визначено форму пред`явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати в даному випадку достатньою є пред`явлення позивачем претензії та через суд такої вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Оскільки, позивач виконав свої зобов`язання щодо оплати ПП на суму 27825 грн, а тому відповідно до п.2.3 Договору відповідач зобов`язаний був поставити товар протягом 20 робочих днів з моменту оплати рахунку, однак цього не зробив, відповіді на претензію про повернення суми попередньої оплати не надав, кошти не повернув.

Зазначення в п. 3.3 спірного Договору, що «оплата здійснюються на підставі відповідних рахунків на оплату, в яких фіксується перелік, кількість, ціни та загальна вартість ПП та послуг», а також відсутність рахунку № 314/20 від 01.10.2020 в матеріалах справи, відсутність посилання у призначенні платежу в платіжному дорученні № 270 від 28.12.2020 на спірний Договір, не змінює обов`язок і строк виконання такого зобов`язання.

Разом з тим, судом враховано, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 27825,00 грн за Договором правомірні та обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСТ+, вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код 25570810, на користь Комунального підприємства Прилукитепловодопостачання Прилуцької міської ради Чернігівської області, вул. Садова, 104, м. Прилуки, 17500, код 32863684, суму попередньої оплати у розмірі 27 825,00 грн та 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко