Рішення

від 02.08.2022 по справі 495/6762/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 495/6762/21

Номер провадження 2/495/770/2022

03 серпня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про стягненні компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в якому просить:

-стягнути з відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 02145116 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 9506 грн.;

-стягнути з відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 02145116 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 вихідну допомогу у розмірі 8 148 грн..

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 працювала на посаді менеджеру з персоналу відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

02.11.2020року позивачу надана оплачувана соціальна відпустка по вагітності та пологам тривалістю 126 календарних днів (70 днів до пологів та 56 днів після пологів) з 02.11.2020 року по 07.03.2021 рік, що підтверджується наказом відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 02.11.2020 року №8-в/т.

Згідно розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 15.02.2021 року №23/А-2021, відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації припинив свою діяльність шляхом ліквідації та ліквідатором відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації призначено Мунтьян Т.О..

Про ліквідацію відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, позивач дізналась лише 24.02.2021 року та звязку з чим, звернулась з заявою про виплату належної їй компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 11.08.2020 року - 07.03.2021року, проте відповіді не отримала.

Наказом відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 19.04.2021 року №138-к, позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади менеджеру з персоналу відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

30.04.2021 року позивач з письмовою заявою звернулась до голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо виплати вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки при скорочені, у звязку з ліквідацією відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

На вказане звернення позивач отримала відповідь з якої вбачається, що у зв`язку тим, що на даний час процедура ліквідації відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не завершена, а вимога позивача пов`язана з трудовими відносинами, а у разі її предявлення, повинна розглядатись ліквідатором у встановленому законодавством порядку. В іншому випадку, позивач має право звернутись за захистом своїх прав та інтерсів до суду.

Довідку про суму заробітної плати за останній рік позивачу відмовилися надавати, проте, позивач при розрахунку компенсації заневикористану відпустку,виходила з розрахунку щомісячної зарплатні у сумі 8148 грн. та кількості днів щорічно відпустки, що складає 35 днів, отже сума невиплаченої компенсації складає 9 506грн..

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 19.08.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявкисудуневідомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді менеджеру з персоналу відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

02.11.2020року позивачу надана оплачувана соціальна відпустка по вагітності та пологам тривалістю 126 календарних днів (70 днів до пологів та 56 днів після пологів) з 02.11.2020 року по 07.03.2021 рік, що підтверджується наказом відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 02.11.2020 року №8-в/т.

Згідно розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 15.02.2021 року №23/А-2021, відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації припинив свою діяльність шляхом ліквідації та ліквідатором відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації призначено Мунтьян Т.О..

Про ліквідацію відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, позивач дізналась лише 24.02.2021 року та звязку з чим, звернулась з заявою про виплату належної їй компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 11.08.2020 року - 07.03.2021року, проте відповіді не отримала.

Наказом відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 19.04.2021 року №138-к, позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади менеджеру з персоналу відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

30.04.2021 року позивач з письмовою заявою звернулась до голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо виплати вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки при скорочені, у звязку з ліквідацією відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

На вказане звернення позивач отримала відповідь з якої вбачається, що у зв`язку тим, що на даний час процедура ліквідації відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не завершена, а вимога позивача пов`язана з трудовими відносинами, а у разі її предявлення, повинна розглядатись ліквідатором у встановленому законодавством порядку. В іншому випадку, позивач має право звернутись за захистом своїх прав та інтерсів до суду.

Довідку про суму заробітної плати за останній рік позивачу відмовилися надавати, проте, позивач при розрахунку компенсації заневикористану відпустку,виходила з розрахунку щомісячної зарплатні у сумі 8148 грн. та кількості днів щорічно відпустки, що складає 35 днів, отже сума невиплаченої компенсації складає 9 506грн..

Також у випадку звільнення працівників у звязку з ліквідацією підприємства, кожному працівнику повинно бути виплачено вихідну допомогу у розмірі місячного заробітку працівника, що відповідає вимогам ст.44 КЗпП та складає 8148 грн..

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У частині першій статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги. про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

За правилом ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Згідно ч.1 ст.83 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно ст.4 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП Українивона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відовідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

В силу статті 2 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом державного комітету статистики України №5 від 13 січня 2004 року, до структури заробітної плати відносяться також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Конституційний суд України в рішенні № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Спір щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Визначаючи розмір компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати, суд виходить з методики обчислення, визначеної Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.

Так, згідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

В пункті 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року, зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до п.8 Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №228, ліквідація навчально-виховних закладів провадиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, підставою для ліквідації закладу освіти має бути рішення засновника - сільської, селищної, районної ради, в сільській місцевості - згода сільської громади.

Одночасно в обовязковому порядку вивільненим працівникам, які мають пільги по ст.184 КЗпП України, мають запропонувати роботу за відповідною спеціальністю, а за відсутності такої роботи іншу.

Це вагітні жінки та жінки, які мають дітей до 3-х, 6-ти років, одинокі та розлучені жінки.

При відсутності роботи за відповідною спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас відділ освіти, доводить до відома районної державної служби зайнятості інформацію про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Виплата працівникам при звільненні з роботи місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається на період працевлаштування після звільнення, провадиться на підставі ст.44 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із відповідними змінами.

Звільнення педагогічних працівників з ініціативи адміністрації за п.1 ст.40 КзпП України серед навчального року заборонено п.5.1.5. обласної колективної угоди. В п.4.3.3 обком Профспілки рекомендує профкомам закладів освіти не давати згоду адміністрації на вивільнення з роботи працівників без проведення попередніх переговорів щодо їх працевлаштування.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при зясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінніЄвропейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, а виплати за трудовим договором та інші виплати.

Суду не надано належних доказів щодо виплати позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги на момент ухвалення рішення, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду справи

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Крім того, враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн..

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до відділуосвіти Білгород-Дністровськоїрайонної державноїадміністрації простягненні компенсаціїза невикористанувідпустку тавихідної допомоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 02145116 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 9506 грн.;

Стягнути з відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 02145116 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 вихідну допомогу у розмірі 8 148 грн..

Стягнути з відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 02145116 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Анісімова Н.Д.