Ухвала

від 05.09.2022 по справі 761/26235/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року

м. Київ

Справа № 761/26235/21

Провадження № 51 2628 ска 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року,

встановив:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року провадження у справі про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України, закрито за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року постанова суду першої інстанції скасована та ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України. Цією постановою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, що становить 2 598 830 (два мільйони пятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот тридцять) гривень 15 коп., з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів стягнути їх вартість на суму 2 598 830 (два мільйони п`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот тридцять) гривень 15 коп.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8частини першої статті 129 Конституції України).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостийпідпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

Відповідно до ст. 529 ч. 5 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини друга, десята статті 294).

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , адвокату ОСОБА_5 , у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3