Рішення

від 28.08.2022 по справі 380/7931/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7931/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

представника позивача Гірник О.О.,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» (далі ТОВ «Миріван», позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ДПС, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 38423 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Миріван» з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платників податків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. При цьому, для розгляду питання відповідності чи невідповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Однак, останні податкові накладні, які були скеровані ТОВ «Миріван» для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних до включення Товариства до ризикових були зареєстровані. А саме: податкова накладна № 18 від 23.11.2021 зареєстрована згідно квитанції від 09.12.2021 за реєстраційним № 9373040061; податкова накладна № 5 від 17.01.2022 зареєстрована згідно квитанції від 27.01.2022 за реєстраційним № 9009769297; податкова накладна № 19 від 30.11.2021 зареєстрована згідно квитанції від 13.12.2021 за реєстраційним № 9378695982. Відповідне, на думку позивача, підтверджує той факт, що відповідачем проводилася перевірка щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Миріван» не у зв`язку з отриманням податкової накладної/розрахунку коригування, поданих позивачем для реєстрації, та не встановлено, що така не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації.

На основі викладеного позивач стверджує, що рішення відповідача є протиправним, оскільки прийняте з порушенням встановленого порядку його прийняття. Більше того, зазначає, що у позивача наявні усі необхідні первинні документи, що підтверджують господарські операції у зареєстрованих податкових накладних.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.12.2021 № 38423 прийнято Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зокрема зазначає, що на виконання вимог листа Державної податкової служби України від 08.12.2021 № 27201/7/99-00-18-01-01-07 з метою упередження фактів формування «сумнівних» операцій з податку на додану вартість ГУ ДПС у Львівській області проведено інвентаризацію суб`єктів господарювання відповідно до даних ШТС «Податковий блок» та даних «Єдиного вікна подання електронної звітності» та в результаті обговорення членами Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) та дослідження фінансово-господарської діяльності платника ТОВ «Миріван» (витяг з протоколу від 15.12.2021 № 407 та лист відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 28.06.2022 № 171/13-01-18-02) 15.12.2021 прийнято рішення про відповідність ТОВ «Миріван» (ЄДРПОУ 22337776) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 № 1165 (встановлено взаємодію ТОВ «Миріван» з ризиковими СГД, а саме ТОВ «Європроектшляхбуд» (ЄДРПОУ 34821164), ТОВ «Антико Россо» (ЄДРПОУ 43224767) та ТОВ «Захід Госпторг» (ЄДРПОУ 42206747) (копії рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.04.2021 № 10634, від 13.12.2021 № 20080, від 09.12.2021 № 45415).

Зазначає, що відповідно до схеми руху ПДВ ТзОВ «Миріван» за період з січня 2021 року по червень встановлено, що позивачем придбано ТМЦ/послуг на 22 758 тис. грн. та реалізовано на 22 589 тис. грн. Так, ТзОВ «Миріван» встановлено придбання послуг у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Європроектшляхбуд» (ЄДРПОУ 34821164) улаштування поверхні із бетону на існуючих коліях на суму 11 832,3 тис. грн., ТОВ «Антико Россо» (ЄДРПОУ 43224767) будівництво під`їзної залізничної колії на суму 4 200,6 тис. грн. та ТОВ «Захід Госпторг» (ЄДРПОУ 42206747) ремонт та реконструкція під`їзної залізничної колії на суму 1 890,4 тис. грн.

Звертає увагу, що позивач не звертався до Головного управління ДПС у Львівській області з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Окрім, цього, позивач і до матеріалів позовної заяви не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТОВ «Миріван» до переліку ризикових. Зауважує, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19. У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 15.06.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

07.07.2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у відкритому судовому засіданні 29.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

15 грудня 2021 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення № 38423 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 15 грудня 2021 року № 38423 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка: правомірності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 15 грудня 2021 року № 38423 про відповідність платника податку ТОВ «Миріван» критеріям ризиковості платника податку; наявності підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «Миріван» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до визначення, яке міститься у пункті 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 2-5 пункту 6 Порядку № 1165).

Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд встановив, що за формою та змістом оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 15.12.2021 № 38423 про відповідність платника податку ТОВ «Миріван» критеріям ризиковості платника податку відповідає формі рішення, викладеній в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

У цьому рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Миріван» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, також вказано про те, що «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Разом з тим, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку «розшифровується, яка саме податкова інформація».

З цього приводу суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19.

Перевіривши оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 15.12.2021 № 38423 про відповідність платника податку ТОВ «Миріван» критеріям ризиковості платника податку, суд встановив, що таке рішення не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикового платника податку.

Однак, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

Не зазначення у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Проте, як уже було зазначено вище, в оскаржуваному рішенні у відповідному полі вказаний лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не наведено розшифрування, яка ж саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що у свою чергу суперечить вимогам Порядку № 1165.

Отже, приймаючи оскаржуване Рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Надаючи оцінку доводам сторін суд виходить із того, що одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (статті 62, 71 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Ризик порушення норм податкового законодавства, згідно із пунктом 2 Порядку № 1165, це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У розглянутому спорі предметом оскарження є рішення комісії регіонального рівня від 15.12.2021 № 38423, яким встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв.

Особливістю розглянутого спору є те, що оскаржуване рішення прийнято не у зв`язку із вирішенням питання про реєстрацію або зупиненням реєстрації податкової накладної, а за результатами здійснення моніторингу.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Порядком № 1165 визначено, що Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку, однак Порядок не передбачає процедуру перевірки, та відповідно, прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості, безвідносно складанню та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 при перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому, пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Суд зазначає, що відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, поряд із чим не визначено про прийняття його 1) у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; та/або 2) з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від _ р. № -.

Однак, у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох вищевказаних підстав для прийняття такого рішення. Відповідачем жодна з таких підстав не визначена.

Вказаним пунктом як критерій ризиковості платника податку визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак на підставі цього пункту відповідач може прийняти рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості тільки при: наявності податкової інформації; така інформація визначає про ризиковість здійснення господарської операції; така ризикова господарська операція зазначена в поданій для реєстрації податковій накладній.

Відповідачем отримано податкову інформацію, в якій не зазначено про ризиковість конкретної господарської операції за участю позивача та ним не подана на реєстрацію податкова накладна за ризиковою господарською операцією, яка знаходиться у процесі перевірки для прийняття рішення про реєстрацію чи зупинення реєстрації.

В ході судового розгляду судом також досліджено лист ДПС України від 08.12.2021 № 27153/7/99-00-18-01-01-08, що став підставою розгляду питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «Миріван» та відповідно витяг з протоколу від 15.12.2021 № 407 засідання Комісії, згідно якого Комісією за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по вказаних СГД встановлено взаємодію з ризиковими СГД, що відповідає критеріям п. 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Як деталізовано в судовому засіданні представником відповідача встановлено взаємодію ТОВ «Миріван» з ризиковими СГД, а саме ТОВ «Європроектшляхбуд» (ЄДРПОУ 34821164), ТОВ «Антико Россо» (ЄДРПОУ 43224767) та ТОВ «Захід Госпторг» (ЄДРПОУ 42206747) (копії рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.04.2021 № 10634, від 13.12.2021 № 20080, від 09.12.2021 № 45415).

Так, матеріали справи містять копії податкових накладних, складених за наслідками господарських операцій між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Європроектшляхбуд», ТОВ «Антико Россо», ТОВ «Захід Госпторг», втім усі ці податкові накладні зареєстровані контролюючим органом. При цьому, як зазначив у судовому засіданні представник відповідача спірне рішення прийняте контролюючим органом не у зв`язку із зазначеними зареєстрованими податковим органом податковими накладними, а у зв`язку із наявністю податкової інформації.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 (пункти 37-45).

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято не за наслідками подання платником податків податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Оскаржуване рішення податкового органу породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих товариством.

Також обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19.

Однак такі посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана правова позиція Верховного Суду стосується правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117, який втратив чинність з 01 лютого 2020 року. Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020.

Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Крім того, відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.

З цього приводу суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. У вказаній постанові Верховний Суд також вказав на те, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 38423 про відповідність платника податку ТОВ «Миріван» критеріям ризиковості платника податку не відповідає критеріям, які визначені у пунктах першому, третьому, п`ятому, шостому частини другої статті 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а першу позовну вимогу задовольнити повністю.

Визначаючись щодо другої позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд враховує таке.

Під ефективним засобом (способом) захисту порушених прав позивача слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення у цій справі, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення другої позовної вимоги.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ТОВ «Миріван» належить стягнути 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» (79020, м. Львів, пр. Чорновола, 63, офіс 716; код ЄДРПОУ 22337776) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.12.2021 № 38423.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Миріван» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, включеного до такого переліку на підставі Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.12.2021 № 38423.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миріван» витрати на сплату судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2022.

Суддя Сидор Н.Т.