Рішення

від 15.08.2022 по справі 640/15781/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року м. Київ № 640/15781/21

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Гадяцької міської ради Полтавської області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» Публічного акціонерного товариство «Укрнафта» про припинення податкової застави майна,-

В С Т А Н О В И В:

Гадяцька міська рада Полтавської області, в особі Голови Нестеренка Володимира Олександровича (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3, Код ЄДРПОУ 21050924) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Код ЄДРПОУ 39440996, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, адреса: 04053, м. Київ, Несторівський пров., 3-5), Нафтогазовидобувне Управління "Полтаванафтогаз" Публічного Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ 22525915, адреса: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Монастирська, будинок 12), в якому просить суд:

- припинити податкову заставу нерухомого майна, накладеного рішенням про опис майна у податкову заставу №19817/10/28-10-25-17, виданого 31.10.2014 року Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників та на підставі акту опису майна № 19 від 10.09.2015 року видавник: Міжрегіональне Головне Управління ДФС -Центральний офіс з обслуговування великих платників, що знаходиться за адресою:

- Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Полтавська, 17-А - соціального гуртожитку з обладнанням та оборотними засобами, реєстраційний номер майна 14922184, загальною площею 4443,3 кв.м., житлова площа 3058,9 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5320410100:50:001:1373, загальною площею 0,2408 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425124153103); - Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Гетьманська, 45-А - слюсарні, загальною площею 43,1 кв.м.;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження:

-від 15.09.2015 № 11189059, накладений Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі акту опису майна №19 від 10.09.2015 року, згідно рішення про опис майна у податкову заставу № 19817/10/28-10-25-17 від 31.10.2014 року;

- від 22.09.2015 № 11283664, накладений Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі акту опису майна №19 від 10.09.2015 року згідно рішення про опис майна у податкову заставу №19817/10/28-10-25-17 від 31.10.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправним накладення податкової застави на майно, яке не належить ПАТ «Укрнафта», а є власністю позивача по справі.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у зв`язку із збільшенням податкового боргу ПАТ «Укрнафта», податковим керуючим було проведено опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 10.09.2015 №19, до якого було включено будівлю гуртожитку по вул.50-років Жовтня, 1-а в м. Гадяч Полтавської обл та слюсарної майстерні по вул. К. Лібкнехта в м. Гадяч Полтавської обл, що відповідає чинному законодавству.

Третя особа - ПАТ «Укрнафта» надало пояснення щодо предмету спору, в яких зазначило, що неодноразово зверталось до відповідача із вимогою припинити обтяження майна, які були застосовані на підставі акту опису майна від 10.09.2015 №19, в зв`язку із повним погашенням заборгованості. Зазначає, що майно позивача було описано відповідачем протиправно, в порушення вимог ст. 19, ч. 4 ст.41 Конституції України, ч.1 ст. 317, ст. 319, ст. 321 Цивільного Кодексу України, ст. 21 Податкового Кодексу України, оскільки на момент складання оскаржуваного акту майно було передано у комунальну власність м.Гадяч.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.10.2014 року Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників було винесено рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (Код СДРПОУ 00135390) у податкову заставу № 19817/10/28-10-25-17.

10.09.2015 року відповідачем по справі було складено Акт опису майна № 19, до складу якого внесено майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Полтавська, 17-А - соціальний гуртожиток з обладнанням та оборотними засобами, реєстраційний номер майна 14922184, загальною площею 4443,3 кв.м., житлова площа 3058,9 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5320410100:50:001:1373, загальною площею 0,2408 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425124153103); Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Гетьманська, 45-А - слюсарня (слюсарна майстерня), загальною площею 43,1 кв.м.

07.03.2018 року Виконавчим комітетом Гадяцької міської ради було направлено лист до Державної фіскальної служби України з проханням зняти обтяження з соціального гуртожитку з обладнанням та оборотними засобами та слюсарної майстерні, які відповідно до рішення сесії Гадяцької міської ради були передані позивачу для належного оформлення права власності на них за територіальною громадою м. Гадяч Полтавської області.

12.04.2021 року до Державної фіскальної служби України було направлено адвокатський запит № 21, на який відповідачем листом від 23.04.2021 надано відповідь, згідно якої Центральним міжрегіональним управлінням відмовлено в наданні запитуваної інформації з посиланням на норми Податкового кодексу, зокрема те, що контролюючі органи мають право надавати відомості не інакше, як третім особам лише за згодою самого платника податків або за рішенням суду та на письмову вимогу правоохоронних органів за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність.

Враховуючи обставини справи, Гадяцька міська рада вважає протиправним накладення Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників податкової застави на належне позивачу нерухоме майно, в зв`язку із чим звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до п.89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п. 89.2. ст. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з п. 89.6, 89.8 ст. 89 ПК України, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до ст. 90 ПК України, пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Водночас, умови припинення податкової застави визначені ст. 93 ПК України.

Відповідно до п. 93.1-93.3 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586).

Згідно з п. 8 Розділу І Порядку №586, день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку № 586, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 1 Розділу VI Порядку № 586 визначено, що у випадках, визначених п. 93.1 ст. 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому п. 93.2 ст. 93 глави 9 розділу II Кодексу (пункт 2 Розділу VI Порядку № 586).

Відповідно до п. 3, 4 Розділу VI Порядку № 586, у випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі.

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.

За приписами пункту 93.2 ст. 93 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті

Таким чином, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави наслідком чого є виключення з відповідних державних реєстрів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 13.02.2020р. у справі № 560/495/19.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 13 квітня 2006 року, керуючись Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності № 147/98 від 03.03.1998 року», Постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 року «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», розглянувши відношення начальника Нафтогазовидобувного Управління «Полтаванафтогаз» ВАТ «Укрнафта» за № 1/791 від 15.02.2006 року, Акт обстеження технічного стану будівлі гуртожитку по вул. 50-років Жовтня, 17-а від 17.04.2006 року , рішенням Гадяцької міської ради Полтавської області 5-ого скликання на 1-ій сесії про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Гадяч було прийнято приміщення гуртожитку НГВУ «Полтаванафтогаз», розташованого по вул. 50-років Жовтня, 17-а.

24 квітня 2007 року Рішенням Гадяцької міської ради Полтавської області 5-ого скликання на 10-ій сесії, розглянувши лист начальника НГВУ «Полтаванафтогаз», було вирішено прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Гадяч об`єкти соціальної інфраструктури Ш ВУ «Полтаванафтогаз»: гуртожиток по вул. 50-років Жовтня, 17-а в м. Гадяч Полтавської області з обладнанням та оборотними засобами та слюсарну майстерню по вул. К. Лібкнехта в м. Гадяч Полтавської області.

Гуртожиток по вул. 50-років Жовтня, 17-а в м. Гадяч з обладнанням та оборотними засобами та Слюсарну майстерню по вул. К. Лібкнехта в м. Гадяч було передано на баланс Комунального підприємства «Гадяч-житло», що підтверджується актом прийому-передачі гуртожитку від 03.05.2007 року та актом прийому-передачі слюсарної майстерні від 03.05.2007 року.

12 листопада 2008 року Рішенням Гадяцької міської ради Полтавської області 5-ого скликання на 29-ій сесії, керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 3, 5, 9, 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», та з метою забезпечення громадян України жителів м. Гадяч, які перебувають на соціальному квартирному обліку та потребують соціального захисту за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання, було вирішено:

«Надати цілісному майновому комплексу гуртожитку, який належить територіальній громаді м. Гадяч та розташований по вул. 50-років Жовтня, 17-а в м. Гадяч статусу «соціальне житло» та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень.

Виконкому міської ради видавати спеціальні ордера на заселення соціального гуртожитку та укласти з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік».

Незважаючи на це, 31.10.2014 року Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників було винесено Рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (Код СДРПОУ 00135390) у податкову заставу № 19817/10/28-10-25-17 та складено акт опису майна № 19 від 10.09.2015 року.

Таким чином, судом встановлено, що об`єкти нерухомості - гуртожиток та слюсарну майстерню було передано від ПАТ «Укрнафта» до комунальної власності територіальної громади м. Гадяч Полтавської області до моменту здійснення опису майна у податкову заставу.

Таким чином, описавши в податкову заставу майно та зареєструвавши обтяження на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке не належало ПАТ «Укрнафта», відповідачем було порушено права та законні інтереси позивача, в т.ч. його право власності.

Відтак, суд вважає, що в зв`язку із протиправністю опису майна у податкову заставу, яке фактично належить позивачу, така застава підлягає припиненню, а записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про накладене обтяження на майно - підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість рішення про опис майна у податкову заставу з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Гадяцької міської ради Полтавської області (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3, код ЄДРПОУ 21050924) задовольнити повністю;

2. Припинити податкову заставу нерухомого майна, накладеного рішенням про опис майна у податкову заставу №19817/10/28-10-25-17, виданого 31.10.2014 року Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників та на підставі акту опису майна № 19 від 10.09.2015 року, видавник: Міжрегіональне Головне Управління ДФС -Центральний офіс з обслуговування великих платників, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Полтавська, 17-А - соціального гуртожитку з обладнанням та оборотними засобами, реєстраційний номер майна 14922184, загальною площею 4443,3 кв.м., житлова площа 3058,9 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5320410100:50:001:1373, загальною площею 0,2408 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425124153103); Полтавська область, м. Гадяч, вулиця Гетьманська, 45-А - слюсарні, загальною площею 43,1 кв.м.;

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження: -від 15.09.2015 № 11189059, накладений Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі акту опису майна №19 від 10.09.2015 року, згідно рішення про опис майна у податкову заставу № 19817/10/28-10-25-17 від 31.10.2014 року; від 22.09.2015 № 11283664, накладений Міжрегіональним Головним Управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі акту опису майна №19 від 10.09.2015 року згідно рішення про опис майна у податкову заставу №19817/10/28-10-25-17 від 31.10.2014 року.

4. Стягнути на користь Гадяцької міської ради Полтавської області (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3, код ЄДРПОУ 21050924) сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Код ЄДРПОУ 39440996, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа