Постанова

від 01.09.2022 по справі 320/12941/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12941/21 Головуючий у І інстанції - Басай О.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект», в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект», а саме: експлуатації нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ «А», гараж літ. «В», гараж літ. «Г» та нежитлового приміщення літ. «А-5» за адресою: Київська область, вул. Логінова, 39/2, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 07.07.2021 № 1171.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ А, гараж літ. «В», гараж літ. «Г» та нежитлового приміщення літ. «А-5» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект», а саме: експлуатацію нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ «А», гараж літ. «В», гараж літ. «Г» та нежитлового приміщення літ. «А-5» за адресою: Київська область, вул. Логінова, 39/2, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.12.2021 № 2210.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що більшість з виявлених Позивачем порушень усунуті та Відповідачем здійснюються усі дії для усунення всіх виявлених порушень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідачем подано додаткові пояснення, в яких він просить долучити пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» до матеріалів адміністративної справи № 320/12941/21 та врахувати наведені в них міркування та аргументи при ухваленні судового рішення.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу № 749 від 23.06.2021 «Про проведення планових перевірок», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 4547 від 23.06.2021 Білоцерківським РУ ГУ ДСНС України у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - ТОВ Інститут «Білоцерківцивільпроект» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 07.07.2021 № 1171.

За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність порушень Відповідачем вимог законодавства, а саме:

- будівлі та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм, а саме пунктів 4.1; 12.1.1, таблиця А.1, додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5», гараж склади літ. «В», гараж літ «Г») (п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, далі - ППБУ);

- будівля та приміщення об`єкту не обладнано системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу, у відповідності до вимог пункту 20, таблиці Б. 1, додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5») (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5», гараж склади літ. «В», гараж літ «Г») (п. 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ);

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5») (п. 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ);

- допускається використання побутових електронагрівальних приладів (електрочайник,) з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено (приміщення бухгалтерії в нежитлових приміщеннях цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А») (п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);

- знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та суміжні приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей 3 відповідним класом вогнестійкості (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу №4 літ. «А») (п. 22 розділу ІІ ППБУ, (п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення архіву та суміжні приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей 3 відповідним класом вогнестійкості (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А») (п. 22 розділу ІІ ППБУ, (п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

- будівлю та приміщення об`єкту не забезпечено необхідною кількістю засобів первинного пожежогасіння (вогнегасниками) (п. 3.6, 3.7, 3.8 глави 3 розділу V ППБУ);

- на об`єкті не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу (п. 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

- наявні на об`єкті вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятною на об`єкті системою нумерації (п. 3.18 глави 3 розділу V ППБУ);

- для всіх приміщень складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП (Нормативного акта про охорону праці) 40.1-1.32-01 (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», гараж склади літ. «В», гараж літ «Г») (п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- в будівлях та приміщеннях об`єкту не поновлено знаки безпеки, які повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности» (п. 8 розділу ІІ ППБУ);

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (п. 3 розділу ІІ ППБУ);

- для кожного приміщення об`єкту не розроблено та затверджено керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (п. 4 розділу ІІ ППБУ);

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (п. 16 розділу ІІ ППБУ);

- не проводиться не рідше одного разу на рік технічне обслуговування й перевірка на працездатність шляхом пуску води систем внутрішнього протипожежного водопостачання, (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А») (пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу «ПК» порядковий номер крану, (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А») (пп. 8 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (частина 3 статі 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не проведено об`єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту (частина 11 статі 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 140 від 16.08.2005 року «Про внесення змін до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.12.2000 № 338» (частина 1 статі 20 Кодексу цивільного захисту України, постанова Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 року № 956);

- не розроблено та не затверджено керівником інструкцію щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (підпункт 1 пункту 1 статі 130 Кодексу цивільного захисту України);

- відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту (частина 8 статі 20 Кодексу цивільного захисту України).

У зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на час ухвалення рішення у справі, Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували усунення всіх виявлених під час перевірки та зазначених у відповідному акті порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, та встановлено судом першої інстанції, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ «А», гараж літ. «В», гараж літ. «Г» та нежитлового приміщення літ. «А-5» Відповідача, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

На підставі наказу № 1358 від 14.12.2021 «Про проведення позапланової перевірки», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9051 від 14.12.2021 Білоцерківським РУ ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 20.12.2021 № 2210.

За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність порушень Відповідачем вимог законодавства, а саме:

- будівлі та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм, а саме пунктів 4.1; 12.1.1, таблиця А.1, додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5», гараж склади літ. «В», гараж літ «Г») (п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, далі - ППБУ);

- будівля та приміщення об`єкту не обладнано системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу, у відповідності до вимог пункту 20, таблиці Б. 1, додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А», нежитлові приміщення літ. «А-5») (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та суміжні приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей 3 відповідним класом вогнестійкості (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу №4 літ. «А») (п. 22 розділу ІІ ППБУ, (п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- не проводиться не рідше одного разу на рік технічне обслуговування й перевірка на працездатність шляхом пуску води систем внутрішнього протипожежного водопостачання, (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу № 4 літ. «А») (пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- не проведено об`єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту (частина 11 статі 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 140 від 16.08.2005 року «Про внесення змін до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.12.2000 № 338» (частина 1 статі 20 Кодексу цивільного захисту України, постанова Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 року № 956).

Відповідачем в письмових поясненнях на відзив на апеляційну скаргу зазначено, що 19.07.2022 Приватним підприємством «Пожбудкласік» були виконані роботи по виготовленню проектної документації «Система автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу на об`єкті: Приміщення ТОВ Інститут «Білоцерківцивільпроект» розташовані за адресою м. Біла Церква, вул. Логінова, 39/2», що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг по Договору № 96 від 30.11.2021 року із виготовлення проектної документації від 19.07.2022 року та Актом виконаних послуг від 19.07.2022 року.

Таким чином, на переконання Відповідача, зазначені докази підтверджують усунення порушень, зазначених у п. 1 і 2 Акту перевірки від 20.12.2021 року № 2210.

Проте, вказаним договором передбачено лише розроблення та виготовлення проектної документації «Система автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу на об`єкті: Приміщення ТОВ Інститут «Білоцерківцивільпроект» розташовані за адресою м. Біла Церква, вул. Логінова, 39/2», а не встановлення самої системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу.

Більш того, Відповідачем у вказаних поясненнях зазначено, що надалі будуть проведені роботи по обладнанню об`єкту системами протипожежного захисту відповідно до п. 1.2. Глави 1 Розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні з врахуванням діючого воєнного стану в Україні.

Таким чином, всі, встановлені Актом перевірки від 20.12.2021 року № 2210 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки на об`єкті не усунуті.

Також, оцінюючи доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі та в додаткових пояснення, щодо усунення частини порушень та відсутності підстав для застосування заходів реагування, застосованих судом першої інстанції, колегія суддів враховує, що як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, Відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Колегія суддів також враховує, що існування (не усунення Відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідачем в письмових поясненнях на відзив на апеляційну скаргу також зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303 (далі - Постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Отже, починаючи з 13.03.2022 року згідно Постанови № 303 Позивач навіть за заявою Відповідача про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки на об`єкті та усунення встановлених порушень не має права її проводити.

Проте, колегія суддів вказує, що Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут «Білоцерківцивільпроект» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко