Постанова

від 04.09.2022 по справі 640/33282/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33282/20 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (надалі - позивач, ТОВ "Дельта Вілмар Україна") з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 20 жовтня 2020 року №10/28-10-53-10.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що наявність усієї первинної документації, яка підтверджує реальність операцій із закупівлі ТОВ "ТК "Золотий Дракон" сировини у зазначених в актах обсягах спростовує доводи податкового органу про неможливість постачання на ТОВ "Дельта Вілмар Україна" виробленої з цієї сировини олії соняшникової нерафінованої. Також, представник позивача вказав, що податкові накладні від 29 травня 2020 року №109, №110 та від 30 травня 2020 року №16 не були включені в декларацію з ПДВ за травень 2020 року, відтак зазначені господарські операції не мали досліджуватися при проведенні перевірки щодо законності декларування від`ємного значення ПДВ за травень 2020 року. Крім того, позивач зазначає, що з боку ТОВ "Дельта Вілмар Україна" було дотримано вимог щодо належної обачності при виборі контрагента - отримано усі можливі документи щодо з`ясування загальнодоступної інформації та збору доказів про потенційного контрагента для запобігання ведення господарської діяльності з особою, чия діяльність має очевидні ознаки недобросовісності чи протиправності перед прийняттям рішення щодо укладення договору. У ТОВ "Дельта Вілмар Україна" відсутні підстави вважати, що надані ТОВ "ТК "Золотий дракон" та ТОВ "Рістон Ойл" документи є підробленими або не відповідають дійсності. При цьому, господарські операції з придбання позивачем олії соняшникової нерафінованої у ТОВ "ТК "Золотий Дракон" та ТОВ "Рістон Ойл" є реальними, фактично відбулися, придбаний товар використано у власній господарській діяльності, зокрема, вироблено рафіновану соняшникову олію та продано на експорт.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платниках податків ДПС 20 жовтня 2020 року №10/28-10-53-10;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Індустріальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 33268860) документально підтверджені понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП (65015, м. Одеса, просп. Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 44104032).

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням про задоволення позовних вимог, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що у червні 2020 року з урахуванням обсягів придбання насіння соняшнику та реалізації олії соняшникової ТОВ "ТК "Золотий Дракон", враховуючи відсутність джерела походження по ланцюгу документального оформлення постачання соняшника у кількості 239 тонн від ТОВ "Юкрейн Кернел" та 2163,9 тонн від ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" встановлено неможливість реалізації ТОВ "ТК "Золотий Дракон" на адресу ТОВ "Дельта Вілмар Україна" олії соняшникової нерафінованої в кількості 126,00 тонн на загальну суму 3 014 580,00 грн., в т.ч. ПДВ 502430,00 грн. (з урахуванням середньої ціни реалізації ціни у червні 2020 року за 1 тону) 19937,70 грн. Також, аналізом співставлення обсягів придбаного насіння соняшника та обсягів реалізованої готової продукції (олії соняшникової нерафінованої) ТОВ "Рістон Ойл" у червні 2020 року та реалізації олії соняшникової нерафінованої у кількості 947,5 тонн на ТОВ "ТД "Дельта Вілмар" встановлено невідповідність обсягів придбання та реалізації відповідно середньостатистичних даних.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що співробітниками Офісу великих платників податків ДПС проведено позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (код ЄДРПОУ 33268860) з метою перевірки питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (реєстраційний номер від 20 липня 2020 року №9172010413).

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 17 вересня 2020 року №32/28-10-53-11/33268860 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

п.п. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, відображену по рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, податкової декларації з ПДВ за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року всього на 12667492,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 жовтня 2020 року №10/28-10-53-10, яким ТОВ "Дельта Вілмар Україна" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12667492,00 грн.

Позивач, вважаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку по ланцюгу контрагента. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункти 5 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, визначають, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України. Обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презумується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Водночас, кожна з наведених вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу щодо непідтвердження здійснення господарських взаємовідносин позивачем з ТОВ "ТД "Золотий Дракон", ТОВ "Рістон Ойл" та ТОВ "Олійний Дім".

В ході проведеного перевіркою аналізу, контролюючим органом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ "ТД "Золотий Дракон", ТОВ "Рістон Ойл" та ТОВ "Олійний Дім" не мали змоги поставити соняшник у об`ємах, визначених у первинних документах, оскільки по ланцюгу походження товару, а саме соняшнику, у контрагентів контрагентів позивача, зокрема, ТОВ "Юкрейн Кернел" (код ЄДРПОУ 42964728), ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 19153456), відсутня можливість у реалізації соняшнику. Крім того, по ланцюгу походження товару - соняшника, у контрагентів ТОВ "ТД "Золотий Дракон", ТОВ "Рістон Ойл" та ТОВ "Олійний Дім" наявні ризикові підприємства, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, що у спірному періоді між ТОВ "Дельта Вілмар Україна", з однієї сторони та ТОВ "ТК "Золотий Дракон", з іншої сторони, укладено ряд договорів поставки на поставку соняшникової нерафінованої олії, а саме: №500005104 від 22 травня 2020 року; №500005107 від 25 травня 2020 року; №500005142 від 01 червня 2020 року; №500005155 від 04 червня 2020 року; №500005193 від 15 червня 2020 року; №500005230 від 25 червня 2020 року, умовами пункту 1.1 яких визначено, що постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (надалі іменовану товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження, на умовах, викладених в цих договорах.

Покупець здійснює оплату вартості прийнятого товару на поточний рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів за днем після приймання Покупцем Товару за якістю і кількістю в Місці поставки.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "ТК "Золотий Дракон".

Усі зазначені договори виконані у повному обсязі, їх виконання підтверджується відповідною первинною документацією (рахунками, видатковими накладними, товарно- транспортними накладними, залізничними накладними, посвідченнями якості, тощо).

Так, на підтвердження виконання умов вказаних договорів в повному обсязі позивачем надано суду першої інстанції копії: рахунку на оплату №289 від 29 травня 2020 року на суму 1671804,86 грн. в т.ч. ПДВ 278634,14 грн.; видаткової накладної №410 від 29 травня 2020 року на суму 1671804,86 грн.; ТТН №5104-09 від 27 травня 2020 року; посвідчення про якість №11 на соняшникову олію від 27 травня 2020 року; ТТН №5104-10 від 27 травня 2020 року; посвідчення про якість №12 на соняшникову олію від 27 травня 2020 року; рахунку на оплату №290 від 29 травня 2020 року на суму 3499480,42 грн., в т.ч. ПДВ 583246,74 грн., видаткової накладної №411 від 29 травня 2020 року на суму 3499480,42 грн., в т.ч. ПДВ 583246,74 грн.; ТТН №5107-06 від 28 травня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 28 травня 2020 року; ТТН №21057-04 від 27 травня 2020 року; посвідчення про якість №10 на олію соняшникову від 27 травня 2020 року; ТТН №5107-02 від 27 травня 2020 року; посвідчення про якість №6 на олію соняшникову від 27 травня 2020 року; ТТН №5107-08 від 29 травня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 29 травня 2020 року; ТТН №2107-07 від 28 травня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 28 травня 2020 року; рахунку на оплату №291 від 30 травня 2020 року на суму 1335174,91 грн., видаткової накладної №412 від 30 травня 2020 року на суму 1335174,91 грн.; ТТН №5107-10 від 29 травня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 29 травня 2020 року; ТТН №5107-09 від 29 травня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 29 травня 2020 року; рахунку на оплату №307 від 03 червня 2020 року на суму 839906,58 грн., в т.ч. ПДВ 139984,43 грн.; видаткової накладної №442 від 03 червня 2020 року на суму 839 906,58 грн.; ТТН №5142-01 від 02 червня 2020 року; посвідчення про якість №4 на олію соняшникову; рахунку на оплату №311 від 04 червня 2020 року на суму 6799987,75 грн., в т.ч. ПДВ 1 133 331,29 грн.; видаткової накладної №449 від 04 червня 2020 року на суму 6799987,75 грн., в т.ч. ПДВ 1133331,29 грн.; ТТН №5142-02 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-03 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-07 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №6 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-05 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №7 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-04 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-06 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №5 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-10 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №10 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-03 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №4 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; ТТН №5142-09 від 03 червня 2020 року; посвідчення про якість №9 на олію соняшникову від 03 червня 2020 року; рахунку на оплату №318 від 08 червня 2020 року на суму 582773,10 грн., в т.ч. ПДВ 97128,85 грн.; видаткової накладної №546 від 08 червня 2020 року на суму 582773,10 грн., в т.ч. ПДВ 97128,85 грн.; ТТН №5155-01 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; рахунку на оплату №331 від 09 червня 2020 року на суму 6249569,26 грн., в т.ч. ПДВ 1041594,88 грн.; видаткової накладної №471 від 09 червня 2020 року на суму 6 249 569,26 грн., в т.ч. ПДВ 1041594,88 грн.; ТТН №5155-08 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №8 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-05 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №5 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-07 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №7 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-09 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №9 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-04 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №4 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-06 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №6 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-03 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; ТТН №5155-02 від 08 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 08 червня 2020 року; рахунку на оплату №340 від 10 червня 2020 року на суму 473643,42 грн., в т.ч. ПДВ 78940,57 грн.; видаткової накладної №484 від 10 червня 2020 року на суму 473643,42 грн., в т.ч. ПДВ 78940,57 грн.; ТТН №5155-10 від 09 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 09 червня 2020 року; рахунку на оплату №361 від 17 червня 2020 року на суму 9396073,12 грн., в т.ч. ПДВ 1566012,19 грн.; видаткової накладної №513 від 17 червня 2020 року на суму 9396073,12 грн., в т.ч. ПДВ 1566012,19 грн.; ТТН №5193-13 від 17 червня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 17 червня 2020 року; ТТН №5193-04 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №4 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-03 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-07 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №8 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-05 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №5 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-06 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №7 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-01 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-02 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-09 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №10 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-10 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №11 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-12 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №14 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; ТТН №5193-11 від 16 червня 2020 року; посвідчення про якість №12 на олію соняшникову від 16 червня 2020 року; рахунку на оплату №365 від 18 червня 2020 року на суму 1625945,22 грн. в т.ч. ПДВ 270990,87 грн.; видаткової накладної №520 від 18 червня 2020 року на суму 1625945,22 грн., в т.ч. ПДВ 270990,87 грн.; ТТН №5193-14 від 17 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 17 червня 2020 року; ТТН №5193-15 від 18 червня 2020 року; посвідчення про якість №1 на олію соняшникову від 18 червня 2020 року; рахунку на оплату №384 від 23 червня 2020 року на суму 782796,04 грн., в т.ч. ПДВ 130466,01 грн., видаткової накладної №556 від 23 червня 2020 року на суму 782796,04 грн., в т.ч. ПДВ 130466,01 грн.; ТТН №5193-16 від 22 червня 2020 року; посвідчення про якість №7 на олію соняшникову від 22 червня 2020 року; рахунку на оплату №394 від 27 червня 2020 року на суму 9544201,28 грн., в т.ч. ПДВ 1590700,21 грн.; видаткової накладної №582 від 27 червня 2020 року на суму 9544201,28 грн., в т.ч. ПДВ 1590700,21 грн.; ТТН №5220-2 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №9 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-14 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №17 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-06 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №15 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-08 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №3 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-13 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №7 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-09 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №5 на олію соняшникову від 126 червня 2020 року; ТТН №5230-01 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №10 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-02 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №11 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-03 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №12 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-04 від 28 червня 2020 року; посвідчення про якість №13 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-05 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №14 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-16 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №18 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-11 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №8 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; ТТН №5230-07 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №2 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року; рахунку на оплату №395 від 28 червня 2020 року на суму 614469,02 грн., в т.ч. 102411,50 грн.; видаткової накладної №583 від 28 червня 2020 року на суму 614569,02 грн., в т.ч. 102411,50 грн.; ТТН №5230-13 від 26 червня 2020 року; посвідчення про якість №16 на олію соняшникову від 26 червня 2020 року.

На спростування висновків контролюючого органу позивачем надано первинну документацію ТОВ "ТК "Золотий Дракон" стосовно придбання товару - соняшнику у ТОВ "Юкрейн Кернел" (код ЄДРПОУ 42964728) та у ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 19153456), а також первинну документацію, яка підтверджує придбання насіння соняшнику у АФГ "Ольвія", ФГ "Володар плюс", ТОВ "Укр-Агро-Сад", ФГ "квітка ІМ", ТОВ "Могол-Агро" та ТОВ "Алькон-Сервіс" у загальній кількості 683,207 тонн, що є достатньою кількістю для виробництва 279,72 тонн олії соняшникової нерафінованої.

Матеріали справи також місять докази наявності у ТОВ "ТК "Золотий Дракон" комплексу виробничих потужностей з переробки насіння масляничних культур, разом з вмонтованим у ньому устаткуванням, а саме - лабораторія, маслопресовий цех, маслоцех, склад сировини, склад готової продукції, який контрагент позивача орендує у ТОВ "Аквія" на підставі договору оренди майнового комплексу №А/ЗД/0112 від 01 грудня 2018 року з терміном дії договору до 01 грудня 2020 року.

При цьому, вказані потужності зареєстровані в законодавчо визначений спосіб, що підтверджується рішеннями про державну реєстрацію потужності від 07 грудня 2018 року, а також наявністю сертифіката на систему управління безпечністю харчових продуктів.

Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що у червні 2020 року між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" та ТОВ "Рістон Ойл" (код ЄДРПОУ 41437757) укладено договори поставки олії соняшникової нерафінованої № 500005197; № 500005198 та № 500005196 від 15 червня 2020 року, пунктами 1.1 яких визначено, що постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених у цьому договорі.

Покупець здійснює оплату вартості прийнятого товару на поточний рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів за днем після приймання Покупцем Товару за якістю і кількістю в Місці поставки.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Рістон Ойл".

До перевірки надано залізничні накладні щодо транспортування олії соняшникової від 16 червня 2020 року №46221420, від 17 червня 2020 року №46278057 у кількості 994,1 т, від 18 червня 2020 року №46318069 у кількості 359,9 т, від 18 червня 2020 року №46319802 у кількості 272,25 т згідно яких: відправник - ПП "Атланта-Агро" (код ЄДРПОУ 32150080) для ТОВ "Рістон Ойл", одержувач - ТОВ "Дельта Вілмар Україна"; станція та залізниця відправлення - м. Перещепино; станція та залізниця відправлення - Чорноморська.

Розрахунки по вищезазначеним накладним між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" та ТОВ "Рістон Ойл" здійснювались у безготівковій формі.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано копії: рахунку на оплату №420 від 22 червня 2020 року на суму 12947916,72 грн., в т.ч. ПДВ 2157986,12 грн.; видаткової накладної №728 від 22 червня 2020 року на суму 12947916,72 грн., в т.ч. ПДВ 2157986,12 грн.; свідоцтва якості №3196, №3197, №3200, №3201, №3199, №3198, №3202, №3203, №3216, №3218, актів прийому-переважування №1524, №1520 від 22 червня 2020 року; рахунку на оплату №419 від 22 червня 2020 року на суму 11013683,08 грн., в т.ч. ПДВ 1835613,85 грн., видаткової накладної №727 від 22 червня 2020 року на суму 11013683,08 грн., в т.ч. ПДВ 1835613,85 грн.; свідоцтва якості №3221, №3220, №3219, №3217, №3215, №3214, №3213, №3222, рахунку на оплату №424 від 23 червня 2020 року на суму 5231069,40 грн., в т.ч. ПДВ 871844,90 грн., видаткової накладної №731 від 23 червня 2020 року на суму 5231069,40 грн., в т.ч. ПДВ 871844,90 грн., свідоцтва якості №3224, №3225, №3226, №3227, актів прийому-переважування №44 від 23 червня 2020 року; рахунку на оплату №432 від 25 червня 2020 року на суму 1317372,71 грн., в т.ч. ПДВ 219562,12 грн., видаткової накладної №744 від 25 червня 2020 року на суму 1317372,71 грн., в т.ч. ПДВ 219562,12 грн., свідоцтва якості №3223, акту прийому-переважування №1530 від 25 червня 2020 року, рахунку на оплату №416 від 20 червня 2020 року на суму 1863205,16 грн., в т.ч. ПДВ 310534,19 грн., видаткової накладної №724 від 20 червня 2020 року на суму 1863205,16 грн., в т.ч. ПДВ 310534,19 грн., ТТН №1252 від 19 червня 2020 року, свідоцтва якості №3239, №3237, №3238, ТТН №1250 від 19 червня 2020 року; ТТН №1251 від 19 червня 2020 року, рахунку на оплату №418 від 22 червня 2020 року на суму 1871325,86 грн., в т.ч. ПДВ 311887,64 грн., видаткової накладної №726 від 22 червня 2020 року на суму 1871325,86 грн., в т.ч. ПДВ 311887,64 грн., ТТН №1255 від 21 червня 2020 року, №1253 від 21 червня 2020 року, №1254 від 21 червня 2020 року, свідоцтва якості №3254, №3252, №3253, рахунку на оплату №425 від 23 червня 2020 року на суму 11482612,31 грн., в т.ч. 1913768,72 грн., видаткової накладної №732 від 23 червня 2020 року на суму 11482612,31 грн., в т.ч. ПДВ 1913768,72 грн.; ТТН №1259 від 22 червня 2020 року, свідоцтва якості №3257, №3256, №3255, №3228, №3229, №3230, №3231, №3232, №3236, ТТН №1258 від 22 червня 2020 року, ТТН №1257 від 22 червня 2020 року, акту прийому-переважування №44 від 23 червня 2020 року.

Факт здійснення оплати за вказаними вище договорами підтверджується випискою по рахунку за період з 01 червня 2020 року по 01 червня 2020 року; за 05 червня 2020 року, з 09 червня 2020 року по 30 червня 2020 року, за 01 липня 2020 року, за 17 серпня 2020 року, з 22 червня 2020 року по 24 червня 2020 року, за 30 червня 2020 року, за 26 червня 2020 року.

Також, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій із ТОВ "Рістон Ойл" надав копії первинних документів щодо укладення останнім договорів на придбання насіння соняшнику урожаю 2019 року (копії договорів, специфікацій, рахунків на оплату, видаткових накладних, рахунків-фактури, накладних), яке в подальшому контрагентом позивача перероблено у олію нерафіновану та реалізовано, зокрема, і позивачу.

Також, листом від 07 грудня 2020 року №464 ТОВ "Рістон Ойл" на запит ТОВ "Дельта Вілмар Україна" стосовно походження соняшника, з якого вироблена продукція (олія та шрот), яка в подальшому була реалізована в червні та липні 2020 року ТОВ "Дельта Вілмар Україна" пояснило, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку " 201" номенклатура "Соняшник" станом на 01 червня 2020 року був дебетовий залишок соняшнику в кількості 13677,05 тонн. За період червень-липень 2020 року придбано соняшнику в кількості 739,477 тонн, а передано в переробку для отримання олії та шроту соняшникового 12609,164 тонн соняшнику.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку "26" номенклатура "Олія соняшникова нерафінована" дебетовий залишок олії соняшникової в кількості 1410,098 тонн. За період червень-липень 2020 року з виробництва було отримано 5374,651 тонн олії.

Таким чином, ТОВ "Рістон Ойл" мало можливість реалізації олії соняшникової в червні 2020 року в кількості 1973,14 тонн та в липні 2020 року в кількості 3 818,030 тонн на адресу ТОВ "Дельта Вілмар Україна". При цьому, виходячи з середнього виходу олії в червні 2020 року, а саме 42,5 % та в липні 2020 року 43,24 % для виробництва реалізованої кількості готової продукції ТОВ "Дельта Вілмар Україна" було необхідно 13472,539 тонн насіння соняшнику.

В матеріалах справи міститься також копія договору обладнання №30-ГР комплексу переробки олійних культур від 22 січня 2019 року, укладеного між ТОВ "Орільський об`єднаний елеватор" (орендодавець) та ТОВ "Рістон Ойл" (орендар), на підставі якого ТОВ "Рістон Ойл" передано в оренду обладнання для переробки олійних культур.

Термін дії даного договору три роки з моменту укладення, тобто до 22 січня 2022 року.

Аналіз наведеного в сукупності свідчить, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" дотримано вимог щодо належної обачності при виборі контрагентів - отримано усі можливі документи щодо з`ясування загальнодоступної інформації та збору доказів про потенційного контрагента для запобігання ведення господарської діяльності з особою, чия діяльність має очевидні ознаки недобросовісності чи протиправності перед прийняттям рішення щодо укладення договору.

Також на підтвердження реальності господарських операцій позивачем зазначено, що придбаний товар у контрагентів ТОВ "Рістон Ойл" та ТОВ "ТД "Золотий Дракон" подальшому використано у власній господарській діяльності, зокрема, продано на експорт.

Подальший продаж олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої та отримання оплати підтверджують Контракт №300000773 від 01 липня 2019 року, специфікація №10586 від 07 квітня 2020 року, специфікація №11597 від 20 травня 2020 року, специфікація №11603 від 20 травня 2020 року, специфікація №11209 від 14 травня 2020 року, а також відповідні акти приймання-передачі вантажу, вантажні митні декларації, рахунки, банківські виписки та повідомлення про фактичне вивезення за червень 2020 року.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна первинна документація, яка підтверджує отримання позивачем товару (послуг) від контрагентів та використання їх в своїй господарській діяльності.

Отже, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентам позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства під час взаємовідносин із контрагентом відповідач дійшов ґрунтуючись виключно на припущеннях, без проведення аналізу первинних документів, складених за наслідками таких взаємовідносин, хоча мав можливість вжити заходів для дослідження таких документів.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 814/2553/15, від 16 жовтня 2020 року по справі № 815/2066/16, від 13 жовтня 2020 року по справі № 0340/1408/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Щодо посилань відповідача про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання від контрагента позивача до останнього, колегія суддів звертає увагу на практику Верховного Суд викладених у постановах неодноразово зазначав, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанови від 08.12.2021 року по справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 року по справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 року по справі № 520/4150/19, від 13.07.2022 року по справі № 420/2173/19).

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 та, зокрема, від 14.12.2021 у справі № 280/3376/19 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії підприємства та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується рух активів (товару) по ланцюгу від постачальників до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю Позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом вже неодноразово здійснювалися перевірки позивача з вищезазначеними контрагентами (за період травень - серпень 2020 року) за результатом, яких приймалися податкові повідомлення- рішення, які позивачем оскаржувалися в судовому порядку.

Так, постановами Шостого апеляційного адміністративного суду по справам №640/29916/20, №640/30300/20, №640/30837/20, та №640/966/21 встановлено протиправні дії контролюючого органу по винесенню спірних податкових повідомленнях-рішенням та встановлено реальність господарських взаємовідносин з ТОВ "Золотий Дракон" та ТОВ "Рістон Ойл".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства.

В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянт посилається виключно на норми права. При цьому не констатує конкретно, що порушено судом першої інстанції під час прийняття рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (змісту акту перевірки) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан