Рішення

від 28.08.2022 по справі 903/437/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2022 року Справа № 903/437/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ігніс Трейд Компані

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 324972грн.

встановив: ТОВ Ігніс Трейд Компані (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (відповідача) 324972грн. заборгованості за отриманий товар. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі та зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить суму судового збору у розмірі 4874грн. 58коп. та 18000грн. витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору оптової поставки нафтопродуктів №ВТ-10 від 18.12.2020р. в частині повної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 28.06.2022 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 28.06.2022, що була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ повернулася до суду без вручення адресату з відміткою пошти "Причина повернення: за заявою відправника/адресата".

Водночас, 25.07.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, в якому відповідач зазначив, що надання консультації та підготування претензії не входить до складу надання послуг, пов`язаних з розглядом справи в суді, категорія справ стягнення боргу не є складною, а тому витрачений адвокатом час на виконання робіт є незначним та не потребує великої кількості часу, розмір правничої (правової) допомоги не співмірний із ціною позову, дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, що є підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Просив суд зменшити витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідач не подав відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

18.12.2020 між ТОВ "Ігніс Трейд Компані (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №ВТ-10 оптової поставки нафтопродуктів, згідно якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця нафтопродукти, в подальшому Товар, в кількості та асортименті згідно накладних, а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням Сторін, з врахуванням знижки Покупця та вказується в рахунку-фактурі, який виписується до моменту оплати за Товар. Після отримання Товару виписується накладна, в якій вказується ціна поставленої партії Товару. Загальна вартість даного договору становить вартість всіх поставок за цим договором. Вартість кожної поставки за цим договором зазначається у відповідних накладних, які мають бути складені у відповідності до заявок Покупця.

Пунктом 3.3. Договору поставки встановлено, що об`єм кожної окремої товарної партії узгоджується Сторонами усно.

Згідно п. 4.3, 4.4 Договору Покупець зобов`язаний оплатити одержану партію Товару на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки. Якщо Покупець прострочив оплату Товару в цілому або частково, а заборгованість складає більше 5000 грн., Постачальник не несе зобов`язань по поставці Товару до повної оплати Покупцем неоплаченого в термін Товару або його частини, і/або сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання Сторонами. У разі відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору,Договір вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.10.11).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками без зауважень.

На виконання умов укладеного Договору позивач виконав взяті на себе зобов`язання та відвантажив товар згідно таких документів: видаткової накладної № 3 від 10.01.2022 року на паливо дизельне ДП-3 - К5 сорт Р (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 4 620 літрів на суму 124 740,00 гривень; товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ІТК22-2 від 10.01.2022; видаткової накладної № 9 від 17.01.2022 року на паливо дизельне ДП-3 - К5 сорт Р (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 5 400 літрів на суму 151 200 гривень; товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ІТК22-8 від 17.01.2022; видаткової накладної № 15 від 26.01.2022 року на паливо дизельне ДП-3 - К5 сорт Р (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 4 000 літрів на суму 117 200 гривень; товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ІТК22-14 від 26.01.2022; видаткової накладної № 27 від 04.02.2022 року на паливо дизельне ДП-3 - К5 сорт Р (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 4 620 літрів на суму 139 986 гривень; товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ІТК22-23 від 04.02.2022.

Товар, поставлений згідно вказаних накладних, був оплачений відповідачем в повному обсязі.

Також, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 324972грн, що підтверджується видатковою накладною № 31 від 11.02.2022 року на паливо дизельне ДП-3 - К5 сорт Р (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 4 620 літрів на суму 141 372грн, товаро-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ІТК22-27 від 11.02.2022 та видатковою накладною № 45 від 24.02.2022 року на паливо дизельне ДП-Л - Євро 5-ВО (код УКТЕЗД 2710194300) кількістю 5 400 літрів на суму 183 600грн, товаро-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) ЖТК22-41 від 24.02.2022.

Товарно-транспортні накладні та видаткові накладні підписані та завірені печатками обох сторін. Відповідач прийняв товар без зауважень та заперечень, що підтверджується його підписом в графах "Одержав/отримав" на зазначених документах.

Проте, отриманий відповідачем товар на суму 324972грн не був оплачений відповідачем.

Як зазначає позивач, з метою мирного врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію з вимогою оплатити борг у розмір 324972грн. Претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар поставлено відповідачу згідно видаткових накладних та прийнято останнім без зауважень та заперечень.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, скріпленим печаткою відповідача, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є також самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар не погашена та не оспорена відповідачем, становить 324972грн., підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Крім того, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 18000грн.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат представник позивача надав суду: копії договору про надання правової допомоги від 01.02.2022, укладеного між ТОВ "Ігніс Трейд Компані" та Адвокатським об`єднанням "Західна правова група"; акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 16.06.2022 на суму 18000грн, детального опису виконуваних робіт (надаваних послуг) адвокатами АО "Західна правова група" від 16.06.2022 на суму 18000грн, ордеру на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У частині 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 4.1 Договору сторони погодили, що за правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням через його учасників, Клієнт сплачує грошову суму у розмірі, зокрема, 3000грн за 1 годину послуг з надання інших видів правової (правничої) допомоги (консультації, створення процесуальних докуменитів, ознайомлення з матеріалами справи тощо).

Згідно опису виконаних робіт, адвокатське об`єднання виконало роботи (надало послуги) по формуванню процесуальних документів та консультації, а саме: консультація адвоката з приводу захисту та представництва інтересів, витрачений час - 1 година, вартість 3000грн/год - 3000грн; підготування претензії про усунення порушень виконання зобов`язань, витрачений час - 1 година, вартість 3000грн/год - 3000грн; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, витрачений час - 4 години, вартість 3000грн/год - 12000грн. Всього 18000грн.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

25.07.022 відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Водночас, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Відповідно до положень статей 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зауважує, що дана справа є нескладною та розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого за договором. Предметом позову є стягнення заборгованості лише за двома накладними, без нарахування штрафних санкцій Документи, які подані позивачем до матеріалів справи у якості доказів, складались сторонами договору та були наявні у сторін. Претензійний характер у даних відносинах не є обов`язковим. Відповідач у справі не заперечував проти позову.

Дослідивши подані позивачем докази про надання правової допомоги, перевіривши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), суд вважає, що покладення на відповідача витрат на професійну правову допомогу у сумі 18000грн. не є достатньо обґрунтованим з огляду на обставини справи та матиме надмірний характер для відповідача - фізичної особи-підприємця.

Таким чином, враховуючи те, що справа є нескладною та розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обгрунтованим на суму 10000грн.

З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4874,58грн. витрат позивача по сплаті судового збору та 10000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ігніс Трейд Компані (43005, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Тараса Бульби-Боровця, будинок 9, код ЄДРПОУ40554265) 324972грн. заборгованості, а також 4874грн. 58коп. витрат по сплаті судового збору та 10000грн витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.09.2022.

СуддяО. Г. Слободян