Рішення

від 01.08.2022 по справі 908/3848/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/203/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 Справа № 908/3848/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича розглянуши справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк», 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Трейд Продактс», 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41

про стягнення коштів

суть спору:

29.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Таскомбанк, м. Київ до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Трейд Продактс, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 28 776,45 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) в розмірі 24 831,82 грн, заборгованість по відсотках (в т. ч. прострочені) в розмірі 2700,06 грн, пеня на суму простроченої заборгованості за період з 25.11.2020 до 25.05.2021 у розмірі 1122,69 грн.

Позов мотивовано тим, що 05.03.2019 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» було укладено Заяву-договір №ID6069904 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу), за умовами якого, відповідач отримав кредит у сумі 20 0000 грн для поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів та рефінансування кредиту іншого банку, з кінцевим терміном повернення до 04.03.2020 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана електронним цифровим підписом заява складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Станом на 26.05.2021 у ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» виникала заборгованість по кредитному договору у розмірі 28 776,45грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 24 831,82 грн, заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочена) 2700,06 грн, заборгованості по комісії (в т.ч. прострочена) 121,88 грн, пені за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 1122,69 грн. На підставі п. 18.2.23.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» 24.03.2021 позивач направив на адресу боржника повідомлення про дострокове повернення кредиту та процентів, проте останній на це повідомлення не відреагував, заборгованість по кредиту не погасив.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021, справу № 908/3848/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

05.01.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/3848/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15.03.2022 відкладено розгляд справи № 908/3848/21 за правилами спрощеного позовного провадження на період після закінчення строку, на який було введено воєнний стан.

Ухвалою суду від 03.06.2022 продовжено розгляд справи № 908/3848/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів. Відповідачу запропоновано надати у строк до 04.07.2022, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Копії ухвали суду від 05.01.2022 по справі №908/3848/21 надіслані сторонам з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за вказаними у позові адресами. Доказів отримання позивачем зазначеної копії ухвали матеріали справи не містять.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 05.01.2022 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду була повернута до суду 17.02.2022 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Також були поверну всі наступні процесуальні документи, які надсилались судом на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3848/21.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.07.2022 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.09.2022.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.

05.03.2019 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» укладено Заяву-договір №ID6069904 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу, далі - кредитний договір).

Вказана заява підписана електронним підписом директора ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» - Будько Дмитром Вячеславовичем, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).

Згідно п. п. 1.1. - 1.2. кредитного договору, за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі овердрайфу на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК» з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування.

Розділом 2 цього договору передбачені такі умови надання кредиту: розмір кредиту 20 0000 грн (п. 2.1. договору); валюта кредиту - гривня (п. 2.2. договору); вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом 27,00% річних, розмір комісійної винагороди 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць (п. 2.3 договору); тип процентної ставки - фіксована (п. 2.4. договору); період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.5. договору); період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.6. договору); термін повернення кредитку - 04.03.2020 (п. 2.7. договору).

Пунктами 4.1., 4.2.1, 4.3., 4.4. договору визначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та Цінові параметри продукту є кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http: //www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому. Підписанням договору є підтвердження наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору. Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК».

Пунктами 3.1, 3.2., 3.3. заяви-договору передбачено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п. 2.7 цього договору. У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідачем було отримано кошти за Договором у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується відповідною Випискою.

Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач умови договору належним чином не виконує, кошти не сплачує.

Станом на 26.05.2021 у ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» виникала заборгованість по кредитному договору у розмірі 28 776,45 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 24 831,82 грн, заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочена) 2700,06 грн, заборгованості по комісії (в т.ч. прострочена) 121,88 грн, пені за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 1122,69 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Позивачем, на обґрунтування позовних вимог, долучено до позовних матеріалів витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та виписку по особовому рахунку ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» у АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 05.03.2019 по 26.05.2021.

Згідно п. 18.1.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Кредиту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання Заяви-договору про приєднання Клієнта до Правил (далі - Заява). Підписання Заяви здійснюється електронно-цифровим підписом в системі «ТАС24|БІЗНЕС» або через інший сервіс електронного документообігу. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір (далі -«Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цими Правилами, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених цими Правилами та якщо не менш, ніж за 7 (сім) банківських днів до закінчення строку дії Кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24/БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24/БІЗНЕС», SМS-повідомлення або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію Кредиту, строк дії Кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 (триста шістдесят п`ять календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів.

Суду не надано доказів повідомлення учасником договору (Клієнтом) про намір припинити дію зобов`язань за Заявою-договором № ID6069904 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», як то передбачено Правилами, що свідчить про пролонгацію Заяви-договору №ID6069904.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів,

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» направив повідомлення-вимогу від 24.03.2021 № 5002/70 на адресу боржника ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС», у яких вимагав достроково повністю повернути заборгованості по кредиту станом на 24.03.2021, яка складалась з: 0,00 грн - основного боргу, 24 831,82 грн - простроченого боргу, 1098,59 грн - простроченої заборгованості за процентами, 463,90 грн - пені, 121,88 грн - простроченої комісії, 0,00 грн - строкової комісії.

Непогашення позичальником заборгованості за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПРОДАКТС» заборгованість за кредитним договором.

Оцінивши представлені документальні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору, а надана Заява-договір від 05.03.2019 за правовою природою є кредитним договором.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У спірних правовідносинах судом встановлено прострочення позичальником повернення грошових коштів за кредитним договором у встановлений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, щодо сплати чергового платежу за кредитним договором, процентів, комісії, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Позичальник доказів належного виконання зобов`язань за договором суду не надав. Факт відсутності заборгованості в рамках Заяви-договору від 05.03.2019 не спростував.

Виходячи з того, що наявна у справі заява-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка підписана відповідачем ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» 05.03.2019, містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентної ставки за користування кредитом, розміру комісійної винагороди, розміру пені у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про невиконання ТОВ «ТРЕЙД ПРОДАКТС» своїх зобов`язань щодо строків погашення кредиту, про надсилання позивачем відповідачу повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24 831,82 грн.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) у розмірі 2700,06 грн та заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) у розмірі 121,88 грн, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як було зазначено вище в Заяві-договорі від 05.03.2019 сторонами узгоджено, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 27,00% річних, розмір комісійної винагороди 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць (п. 2.3 договору); тип процентної ставки - фіксована (п. 2.4. договору); період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.5. договору); період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.6. договору); термін повернення кредитку - 04.03.2020 (п. 2.7. договору).

Судом встановлено, що внаслідок відсутності доказів звернення позичальника до банку з заявою про припинення договірних зобов`язань, вказаний договір у відповідності до п. 18.1.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів пролонгований на наступні 365 днів.

Також матеріали справи містять лист-повідомлення від 24.03.2021 № 5002/70 про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, комісії та пені.

Пунктом 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54 постанови) зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

Приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та той факт, що Банк 24.03.2021 звернувся до позичальника з листом-повідомленням про дострокове повернення кредиту, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відсотків за користування кредитом з 24.03.2021 по 25.05.2021 у розмірі 1173,17 грн. Решта вимог щодо стягнення з боржника 1526,89 грн заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період з 11.03.2019 по 23.03.2021 визнана судом обґрунтованою та правомірною у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 121,88 грн підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заявлена за період до моменту звернення Банку до відповідача з вимогою про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 1122,69 грн пені, нарахованої згідно пункту 3.3 Правил, за загальний період з 25.11.2020 по 25.05.2021 (відповідно до розрахунку позивача).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас, суд зазначає, що положеннями пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Отже, зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1122,69 грн, нарахованої за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача суду не надав.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2088,89 грн (26 480,59 грн (задоволено): 28 776,45 грн (заявлено) х 2270,00 грн (сплачений судовий збір).

Решта судового збору у розмірі 181,11 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «ТРЕЙД ПРОДАКТС» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41, ідентифікаційний код 41674955) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443) 24 831,82 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одну грн. 82 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 1526,89 грн (одну тисячу п`ятсот двадцять шість грн. 89 коп.) заборгованості по відсоткам, 121,88 грн (сто двадцять одну грн 88 коп.) заборгованості по комісії 2 088,89 грн (дві тисячі вісімдесят вісім грн 89 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог про стягнення 1173,17 грн заборгованості по відсоткам та 1122,69 грн пені відмовити.

Судові витрати у розмірі 181,11 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 06 вересня 2022 року.

Суддя І. С. Горохов