Рішення

від 01.09.2022 по справі 908/941/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/68/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2022 Справа № 908/941/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича розглянуши справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом Концерну Міські теплові мережі, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська комерційна агенція, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, прим. 10

про стягнення коштів

суть спору

27.06.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява позовом Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська комерційна агенція, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 4197,76 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 3649,10 грн, 3% річних в розмірі 156,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 391,89 грн.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2019 по квітень 2021, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3649,10 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 156,77 грн та інфляційні втрати у розмірі 391,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умовами Договору, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 за № 2633-ІV, Правилами користування теплового енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022, справу № 908/941/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/941/22, присвоєно справі номер провадження 15/68/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив у строк до 03.08.2022.

Копії ухвали суду від 04.07.2022 по справі №908/941/22 надіслані сторонам з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за вказаними у позові адресами. Доказів отримання позивачем зазначеної копії ухвали матеріали справи не містять.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 04.07.2022 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в позові. Разом з тим, ухвала суду була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/941/22.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.08.2022 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.09.2022.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Концерн Міські теплові мережі (Теплопостачальна організація) діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерна.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-ІУ, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

В розумінні Закону України Про теплопостачання та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

01.05.2009 між Концерном Міські теплові мережі (Теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АГЕНЦІЯ» (Споживач, відповідач) укладено договір № 202354 (договір) купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 та Додатку №4 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 6.7.1 договору встановлено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 договору).

Пунктом 10.4 договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Додатком 1а до договору № 202354 від 01.05.2009 визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для забезпечення теплопостачанням об`єкту: по пр. Незалежної України (попередня назва 40 років Радянської України), буд. 66 у м. Запоріжжя.

Додатком № 1 до договору № 202354 від 01.05.2007 сторонами встановлено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді за період 01.05.2009 по 01.05.2010 в обсягах Q рік = 1,35 Гкал, приєднане теплове навантаження 0,000656 Гкал/год.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 202354 від 01.05.2009 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить усього 729,58 грн з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 202354 від 01.05.2009 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку до 26 числа поточного місяця, надання споживачем звіту не пізніше 26 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку №1 до договору).

В додатку №5 до договору визначений тариф на опалення та підігрів води 475,332 грн.

Про факт перебування відповідача в зазначеному приміщенні у спірний період свідчить Договір оренди нежитлового приміщення №410/12 від 03.10.2001 з додатками та змінами, лист КП «ВРЕЖО №7» від 09.01.2019 №39, Акт обстеження системи теплоспоживання від 12.11.2018.

На виконання умов договору № 202354 від 01.05.2009 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді позивач в періоди з листопада 2019 по квітень 2021 (включно) відпустив теплову енергію споживачу на об`єкт (нежитлове приміщення №10) по АДРЕСА_1 на загальну суму 3 649,10 грн.

Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 202354 від 01.05.2009 свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг.

Матеріали справи містять реєстри відправки рекомендованих листів, відповідно до яких, Концерном «МТМ» на адресу відповідача були направленні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за спірний період.

Акти приймання-передачі за спірний період споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв`язку із зазначеним вказані акти приймання-передачі у відповідності до п. 6.3 договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору № 202354 від 01.05.2009 не виконав. Заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2019 по квітень 2021 (включно) склала 3649,10 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 16.05.2022 була надіслана претензія №785/05-юр з вимогою терміново погасити виниклу заборгованість за теплову енергію.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлю-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202354 від 01.05.2009 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом при розгляді доводів позивача надана правова оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а саме: умовам договору купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді № 202354 від 01.05.2009, актам приймання-передачі теплової енергії та рахункам на оплату спожитої теплової енергії за спірний період.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії та гарячої води на суму 3649,10 грн, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 3649,10 грн основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 156,77 грн за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 та 391,89 грн інфляційних втрат за період з січня 2020 по січень 2022 року (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд визнав виконаним правильно, а вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 391,89 грн за період з січня 2020 по січень 2022 (включно), такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 156,77 грн за період прострочення з 20.12.2019 по 23.02.2022 суд зауважує про невірне визначення позивачем періоду прострочення.

Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК України у разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Втім, позивач не прийняв до уваги наведені вище норми права та здійснив безпідставне нарахування 3% річних на вихідні дні за рахунками листопад 2020 року (прострочення починається з 22.12.2020 20.12.2020 неділя), лютий 2021 року (прострочення починається з 23.02.2021 20.02.2021 субота).

Згідно з перерахунком суми 3% річних, зробленим судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, 3% річних за період прострочення з 20.12.2019 по 23.02.2022 складає 156,62 грн. В решті вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 0,15 грн суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за договором №202354 від 01.05.2009 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з теплопостачання за вказаний позивачем період, відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2480,91 грн (4197,61 грн (задоволено) : 4197,76 грн (заявлено) х 2481,00 грн (сплачений судовий збір).

Решта судового збору у розмірі 0,09 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська комерційна агенція, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, прим. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 20487100) на користь Концерну Міські теплові мережі, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 3649,10 грн (три тисячі шістсот сорок дев`ять грн 10 коп.) основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська комерційна агенція, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, прим. 10, ідентифікаційний код 20487100) на користь Концерну Міські теплові мережі, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 391,89 грн (триста дев`яносто одну гривню 89 коп.) інфляційних втрат, 156,62 грн (сто п`ятдесят шість гривень 62 коп.) 3% річних та 2480,91 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 91 коп.) судового збору. Видати наказ.

У частині вимог про стягнення 0,15 грн 3% річних відмовити.

Судові витрати у розмірі 0,09 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 06 вересня 2022 року.

Суддя І. С. Горохов