Рішення

від 30.08.2022 по справі 910/21594/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2022Справа № 910/21594/21

За позовомГромадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні оптичні мережі та системи»проукладення договоруСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з`явивсявід відповідача: не з`явивсяВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/21594/21 за позовом Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні оптичні мережі та системи» про укладення договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 позов Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» задоволено частково.

02.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2022.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши у судовому засіданні 31.08.2022 заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги №01/02/2020 від 28.02.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «Гур`єв та партнери» та позивачем; додаткову угоду №126 від 07.05.2021 до вказаного договору; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.07.2022.

Із вказаного акту вбачається, що у період з 07.05.2021 по 22.06.2022 Адвокатським об`єднанням було надано клієнту наступні види правничої допомоги у рамках господарського судочинства щодо укладення договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні оптичні мережі та системи», справа №910/21594/21:

- надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики (4 години) - 4 000,00 грн.;

- складання та направлення одного адвокатського запиту, а також складання і узгодження з клієнтом проекту договору (4 години) - 4 000,00 грн.;

- складання, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, включаючи роботу помічника адвоката - 6 000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта у місцевому суді - 6 000,00 грн.

Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 20 000,00 грн. Клієнт засвідчує, що послуги надані в повному обсязі, претензій щодо наданих послуг не має. Адвокатське об`єднання засвідчує, що винагорода (гонорар) отримана від клієнта своєчасно і в повному обсязі, претензій до нього немає.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд не вбачає обґрунтованою, співмірною та розумною витрату суб`єктом професійної діяльності в сфері надання юридичних послуг (професійним адвокатом) 4 годин для надання консультацій, вивчення судової практики, оскільки послуги адвоката зі здійснення аналізу, пошуку і вивчення судової практики в аналогічних справах (вивчення нормативної бази, публікацій науковців, коментарів спеціалістів тощо) охоплюються послугою зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.

Також суд вважає, що включення до заявлених витрат вартості складання та направлення адвокатського запиту та узгодження з клієнтом проекту договору не є обґрунтованим, оскільки позовна заява Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про укладення договору в даному випадку є шаблонною з огляду на кількість аналогічних спорів в судових установах України, як і текст запропонованого до укладення договору.

Крім того, до переліку наданих клієнту послуг адвокатом було включено представництво клієнта у місцевому господарському суді вартістю 6 000,00 грн., проте суд відзначає, що адвокат позивача жодного разу не брав участі у судових засіданнях.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Таким чином, за висновками суду, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні оптичні мережі та системи» на користь Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» по 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні оптичні мережі та системи» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 3, оф. 6; код ЄРПОУ 35838294) на користь Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф. 28; ідентифікаційний код 43080257) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.09.2022.

Суддя В.П. Босий