Ухвала

від 05.09.2022 по справі 910/8026/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/8026/22

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТОЙС" (33024, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ МЛИНІВСЬКА, будинок 18, код ЄДРПОУ 39081836) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Компані" (03680, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯКУТСЬКА, будинок 10, код ЄДРПОУ 41157097) про стягнення за Договором № 02/11.22 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2022 року заборгованості в сумі 55790,58 грн. та 248,10 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТОЙС" про видачу судового наказу за вимогою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Компані" про стягнення за Договором № 02/11.22 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2022 року заборгованості в сумі 55790,58 грн., а саме 42081,99 грн. основного боргу, 6417,91 грн. пені, 661,01 грн. процентів річних та 6629,67 грн. втрат від інфляції.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Як встановлено судом, в обґрунтування наявності заборгованості боржника заявник посилається на укладений між сторонами Договір № 02/11.22 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2022 року, а також погоджені на його виконання заявки на доставку вантажу № 02/11.22 від 11.01.2022 року за маршрутом Мінськ - Київ та № 025/01/2022 від 22.01.2022 року за маршрутом Хелм (Польща) - Ягодин - Луцьк (Україна).

В свою чергу, за твердженням заявника, в порушення п. 4.3 Договору, згідно якого оплата послуг заявника (експедитора 2) проводиться боржником (експедитором 1) на поточний рахунок в повному обсязі суми фрахту на момент вивантаження автомобіля, якщо інше не вказано в заявці, боржником не було здійснено оплату наданих послуг з організації міжнародних перевезень на виконання умов вказаного Договору та заявок в загальній сумі 42081,99 грн.

При цьому наголошуючи на настанні строку оплати наданих за договором послуг заявник також посилається на факт надсилання рахунків на оплату № 5 від 17.01.2022 року та № 7 від 31.01.2022 року на адресу замовника та надає на підтвердження виконання зобов`язань за Договором та заявками заявником копії CMR від 12.01.2022 року та від 25.01.2022 року з відмітками про одержання вантажу вантажоотримувачами.

Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов`язання.

Натомість надані заявником докази свідчать про наявність між сторонами спору щодо самого порушення умов Договору та нарахованої суми боргу, позаяк за умовами заявки № 02/11.22 від 11.01.2022 року оплата в сумі 730,00 доларів США здійснюється протягом 10 банківських днів при наявності оригіналів, по курсу НБУ на дату завантаження, та згідно умов заявки № 025/01/2022 від 22.01.2022 року оплата в сумі 22000,00 грн. здійснюється протягом 10 банківських днів при наявності оригіналів, тобто за відсутності доказів надання боржнику оригіналів документів наявність рахунків та CMR не можуть бути розцінені в якості доказів настання строку оплати, а відтак, не можуть свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості. Отже, заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження.

Крім того заявником в поданій суду заяві не зазначено курсу долара США, врахованого при визначенні вартості послуг, наданих за заявкою № 02/11.22 від 11.01.2022 року, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку правильності заявленої до стягнення суми боргу за даною заявкою.

Отже, враховуючи те, що судом не було встановлено безспірності вимоги заявника про стягнення заборгованості за надані послуги організації міжнародного перевезення у розмірі 42081,99 грн., в той час, як вимоги про стягнення пені, процентів річних та втрат від інфляції є похідними від основної заборгованості, суд також зазначає про відсутність безспірності вимог щодо їх нарахування.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.

Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.148 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 55790,58 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТОЙС" про видачу судового наказу за вимогою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей - Компані" про стягнення за Договором № 02/11.22 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2022 року заборгованості в сумі 55790,58 грн. на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТОЙС" у видачі судового наказу за вимогою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей-Компані" про стягнення за Договором № 02/11.22 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2022 року заборгованості в сумі 55790,58 грн. та 248,10 грн. судового збору.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 06.09.2022 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон