Рішення

від 05.09.2022 по справі 910/2946/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2022Справа № 910/2946/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріда Профіт»

про стягнення 80 126,27 грн .

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріда Профіт» про стягнення 80 126,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором поставки товарів №26\10 від 01.08.2020, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 80 126,27 грн, з яких основний борг у розмірі - 68 263,13 грн, пеня - 7 263,45 грн, інфляційні втрати - 3 325,81 грн та 3% річних - 1 273,88 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

Застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/2946/22, враховуючи, що статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан, судом неодноразово направлялась ухвала про відкриття провадження у даній справі на адресу місцезнаходження відповідача (поштові відправлення № 0105492130130, № 0105474849305), однак, у встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетта» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еріда Профіт» (відповідач, Покупець) укладено Договір поставки товарів №26\10 від 01.08.2020 (Договір), відповідно до п.1.1. якого, на підставі даного Договору і в порядку, передбаченому ним Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов`язується придбати (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором Товар.

За умовами п.1.2. Договору конкретне найменування та асортимент Товару, що продається на умовах даного Договору визначається у видаткових накладних, надалі накладні.

Загальна сума цього Договору Сторонами не обмежується і визначається шляхом сумування вартості Товару, фактично проданого протягом строку дії даного Договору на підставі відповідних накладних (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник продає Покупцю Товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії Товару ціни на Товар щоразу узгоджуються Сторонами та зазначаються в накладній.

Згідно п.2.2. Договору ціна на Товар та вартість партії Товару, що вказана у накладній, вважається узгодженою з моменту підписання Сторонами накладної на партію Товару та Покупець вважається таким, що згідний із ціною на Товар, що вказана у накладній, та не має прав відмовитися від оплати Товару з причин невідповідності ціни Товару попередньо узгодженій ціні та/або внаслідок підписання: накладних працівниками Покупця, не уповноваженими на узгодження ціни на Товар.

Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі накладних, оформлених відповідно до замовлень Покупця. Товар, замовлений Покупцем, може бути оформлений однією або кількома накладними, що вирішується Постачальником самостійно (п.3.1. Договору).

У п.3.3. Договору Сторони дійшли згоди, що найменування, асортимент, ціна та загальна кількість Товару в партії Товару визначається в накладній. Сторони безумовно погоджуються з тим, що підписання Покупцем накладної на партію Товару засвідчує той факт, то така партія Товару була поставлена Постачальником на підставі наданого Покупцем замовлення. З моменту підписання Покупцем накладної на партію Товару замовлення втрачає чинність.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем на виконання умов договору передано, а відповідачем прийнято товар згідно видаткових накладних: №БТ000001703 від 25.06.2021, на суму 15 013,00 грн, №БТ000000194 від 07.06.2021 на суму 12 283,96 грн, №БТ000001457 від 26.05.2021 на суму 11 085,12 грн, №БТ000001040 від 20.05.2021 на суму 7 413,86 грн, №БТ000000608 від 18.05.2021 на суму 8 345,82 грн та №БТ000001804 від 28.04.2021 на суму 14 121,37 грн, які скріплені підписами та печатками сторін, загальна вартість поставленого товару становить 68 263,13 грн.

Якщо Сторони не домовилися про інше, Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару на умові 100 % попередня оплата (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору в усіх випадках, коли Товар продано на умовах інших, ніж вказаних в п. 2.3. даного Договору, Покупець зобов`язаний оплатити такий Товар протягом (не пізніше) 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту його отримання ( у випадку поставки Товару виключно на умовах повної передоплати, необхідно вказати « 0» чи тире (прочерк) «--»).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором поставки товарів №26\10 від 01.08.2020 у частині своєчасної оплати поставленого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 80 126,27 грн, з яких основний борг у розмірі - 68 263,13 грн, пеня - 7 263,45 грн, інфляційні втрати - 3 325,81 грн та 3% річних - 1 273,88 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «Бетта» та ТОВ «Еріда Профіт» укладено Договір поставки товарів №26\10 від 01.08.2020, відповідно до п.1.1. якого, на підставі даного Договору і в порядку, передбаченому ним Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов`язується придбати (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором Товар.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар всього разом у сумі 68 263,13 грн.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак суд, враховуючи п. 2.3. та п.2.6. Договору дійшов висновку, що строк оплати поставленого товару настав.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 68 263,13 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 68 263,13 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 325,81 грн та 3% річних у розмірі 1 273,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних за період 13.06.2021 - 14.02.2022 на суму 14 121,37 грн, 8 345,82 грн, 7 413,86 грн, 11 085,12 грн, з 23.07.2021 по 14.02.2022 на суму 12 283 та з 10.08.2021 по 14.02.2022 на суму 15 013,00 грн.

Відповідно до п. 2.6. Договору в усіх випадках, коли Товар продано на умовах інших, ніж вказаних в п. 2.3. даного Договору, Покупець зобов`язаний оплатити такий Товар протягом (не пізніше) 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту його отримання ( у випадку поставки Товару виключно на умовах повної передоплати, необхідно вказати « 0» чи тире (прочерк) «--»).

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи умови пункту 2.6. Договору та приписи чинного законодавства, суд зазначає, що обґрунтованими періодами нарахування інфляційних втрат та 3% річних є:

з 15.06.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 14121,37 грн;

з 03.07.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 8345,82 грн;

з 06.07.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 7413,86 грн;

з 13.07.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 11085,12 грн;

з 23.07.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 12283,96 грн;

з 10.08.2021 по 14.02.2022 щодо суми боргу 15013,00 грн.

Відтак, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 325,81 грн та 3% річних у розмірі 1 273,88 грн підлягають частковому задоволенню, а саме 3 268,26 грн та 1 216,50 грн відповідно.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 7 263,45 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність у відповідно чинним законодавством і умовами даного Договору.

Згідно п. 6.3. Договору у разі порушення строку оплати Товару, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвій облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний розпочатий день (добу) прострочення. Пеня, передбачена даним пунктом, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошове зобов`язання до моменту його повного та належного виконання.

Здійснивши перерахунок суми пені в межах обґрунтованих періодів, про які було зазначено вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 7 263,45 грн підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 6 976,49 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" (04114, місто Київ, вулиця Пріорська, будинок 21; ідентифікаційний код: 43672577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТТА" (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 6; ідентифікаційний код: 31405839) основний борг у розмірі 68 263 (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят три) грн 13 коп., 3% річних у розмірі 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн 26 коп., пеню у розмірі 6 976 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн 56 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева