Ухвала

від 05.09.2022 по справі 522/22601/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

права № 522/22601/21

Провадження № 2/522/1788/22

УХВАЛА

6 вересня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа 522/22601/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Позовна заява надійшла до Приморського районного суду м. Одеси 26.11.2021 року, провадження по справі було відкрито ухвалою суду від 4 січня 2022 року, встановлено загальний порядок розгляду справи.

У жодне підготовче засідання, призначене з моменту відкриття провадження по справі, ні позивач, ні відповідач не з`явилися, усі судові повістки, які направлялися на відомі суду поштові адреси сторін повертаються до суду з відміткою про невручення по причині «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою».

У чергове підготовче засідання, яке відбулося 6 липня 2022 року сторони не з`явилися, жодних заяви чи клопотань від них про відкладення розгляду справи чи проведення підготовчого засідання за їх відсутності до суду не надходило. Під час дослідження матеріалів справи судом було з`ясовано, що датою народження позивача ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідача ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи похилий вік позивача та відповідача, судом, задля уточнення відомостей про останніх та прийняття законного і обгрунтованого рішення ухвалою, занесеною до протоколу судового рішення, було витребувано у органів реєстрації актів цивільного стану відомості про позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Відповідний лист було направлено на адресу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Середньофонтанська, 30Б, м.Одеса, 65039), відповідь на який до суду надійшла засобами електронного зв`язку 30 серпня 2022 року та з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис про смерть № 918 від 11.05.2021 року; у той же час у вказаному листі повідомлялось також, що актового запису про смерть позивача ОСОБА_1 не виявлено.

У зв`язку із вище викладеним, у суду виникла необхідність витребувати матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 задля вирішення питання про процесуальне правонаступництво у вказаній справі.

У чергове підготовче засідання сторони не з`явилися. Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Витребуючи матеріали спадкової справи суд не має на меті збирання доказів, що стосуються предмету спору. В даному випадку витребовування є необхідним задля встановлення правонаступників померлої відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. З матеріалів справи вбачається, що останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_2 була АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Суворовському районі міста Одеси.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність витребувати копію спадкової справи з Суворовської державної нотаріальної контори м. Одеси відносно померлої громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати з Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса копію спадкової справи відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Копію ухвали направити на адресу Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса (65029, м. Одеса, вул. 1-ша Сортувальна, буд. 36-Г).

Вищезазначені документи та інформацію необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи, але не пізніше 19 жовтня 2022 року.

Відкласти підготовче засідання на 19 жовтня 2022 року 14 год. 00 хв., продовжити підготовчий розгляд справи до 19.10.2022 року.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Косіцина