Рішення

від 04.09.2022 по справі 914/1030/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 Справа № 914/1030/22

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський електроламповий завод Іскра, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Біопласт-Захід, м.Львів

про: стягнення 36865,62грн за недопоставлений товар

Суддя У.І. Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2022, справу №914/1030/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 30.05.2022 позов залишено без руху.

03.06.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт з ухвалою від 08.06.2022, надісланий відповідачу, повернутий поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

20.06.2022 від позивача до суду надійшла заява про подання для огляду оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 04.08.2022 зобов`язано позивача: подати довідку про стан заборгованості; надати докази оплат, відповідно до акту звірки станом на 11.05.2022.

11.08.2022 від позивача до суду надійшов лист, до якого долучено довідку про стан заборгованості станом на 08.08.2022 та належним чином завірені копії платіжних доручень, як докази проведених оплат ТзОВ Львівський електроламповий завод Іскра.

Станом на 06.09.2022 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра,, (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бioплacт-Зaxiд,, (продавець) на основі взаємних домовленостей було погоджено купівлю - продаж товарів (полотна), згідно із якими продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Найменування товару, загальна кількість, одиниця вимір та загальна ціна яких визначена сторонами у видаткових накладних, що були підписані сторонами.

У період з 14.01.2021 по 09.11.2021 позивач замовив у відповідача товар, а саме полотно ВТ Т30,012x370 на загальну суму 345768,50 грн.

Як зазначено в позові відповідно до укладених між сторонами домовленостей позивач при здійсненні чергового замовлення та у погоджений сторонами термін справно здійснював розрахунки за вищевказаний товар. Проте, незважаючи на належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань, ТзОВ Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра,, недоотримало обумовлений сторонами товар на загальну суму 36865,62 грн.

У порядку досудового врегулювання спору 08.12.2021 позивач надіслав відповідачу претензію № 112/1842 юр. про повернення коштів. Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином взятих зобов`язань та не повернув позивачу попередню оплату. Відтак, ТзОВ Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра,, подала позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 36865,62 грн основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, позивач шляхом замовлення поставки товару згідно із накладними, а відповідач шляхом передання вказаного товару, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов`язок по оплаті вартості отриманого товару.

Положеннями ч. 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін. А згідно з приписами ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар в повному обсязі у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Позивач свої зобов`язання щодо оплати вартості товару виконав повністю. При цьому, відповідач в повному обсязі не передав товар, передбачений договором. Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 36865,62 грн.

Судовий збір покладається повністю на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біопласт-Захід (79005, м. Львів, вул. Чайковського, 31, ідентифікаційний код 42833923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м.Львів, вул.Вулецька, 14, ідентифікаційний код 39999745) 36865,62 грн основного боргу та 2481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 06.09.2022.

Суддя Ділай У.І.