Рішення

від 28.08.2022 по справі 920/215/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2022м. СумиСправа № 920/215/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/215/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Ямпільський ливарний механічний завод (вул. Ботанічна, буд. 2, смт Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200; код за ЄДРПОУ 38094493),

про стягнення 20392,29 грн

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув

установив:

02.05.2022 позивач звернувся з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 20392,29 грн заборгованості за неналежне виконання договору про постачання електричної енергії, з якої: 11099,94 грн пені, 2518,74 грн 3% річних, 6773,61 грн інфляційних втрат на рахунок - НОМЕР_1 в AT "ОТП Банк", а також 2480,00 грн витрат зі сплати судового збору на рахунок НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк».

Крім того, позивачем подане клопотання від 27.04.2022 №б/н (вх №716 від 02.05.2022), відповідно до якого він просив визнати справу малозначною та провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 03.05.2022 у справі №920/215/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/215/22; задоволено клопотання позивача від 27.04.2022 №б/н (вх №716 від 02.05.2022) в частині розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в іншому відмовлено; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

17.05.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву від 13.05.2022 №28 (вх №1755), відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

02.06.2022 позивач подав відповідь на відзив від 30.05.2022 №б/н (вх №2059/22), в якому позивач зазначив, що позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити, зазначивши про необґрунтованість тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов.

Відзив та відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.06.2022 у справі № 920/215/22 справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 20.06.2022.

Відповідно до акту від 13.06.22 у справі №920/215/22, ухвалу від 10.06.2022 (згідно списку розсилки № 957) було прийнято відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) для надсилання, проте, документ не було надіслано в зв`язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень. Водночас, копія зазначеної ухвали була надіслана на електронні адреси сторін.

13.06.2022 електронною поштою відповідач надіслав листа №64 від 13.06.22 (вх.№2302/22), в якому просив не проводити засідання без його участі.

Ухвалою від 20.06.2022 у справі №920/215/22 задоволено заяву відповідача від 13.06.2022 №64 про відкладення розгляду справи та розгляд справи за його участю (вх №2302/22 від 13.06.2022); відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.07.2022.

26.07.2022 в обґрунтування позовної заяви позивачем були подані пояснення (вх. №3240/22) та здійснено перерахунок нарахованих відповідачу пені, 3% річних, інфляційних збільшень, так як позивач перерахував оплати на погашення неналежно виконаних (прострочених) зобов`язань, відповідно до призначень платежів, визначених у платіжних документах відповідача, одночасно виключивши з загального періоду прострочення виконання зобов`язання строк дії договорів про погашення заборгованості, а саме періоди з 12.05.2021 по 28.05.2021 та з 14.07.2021 по 28.07.2021. Позивач просить суд взяти до уваги надані ТОВ «Енера Суми» пояснення.

Пояснення долучено до матеріалів справи.

У зв`язку із відпусткою судді Котельницької В.Л., розгляд справи 18.07.2022 не відбувся.

Ухвалою від 12.08.2022 у справі №920/215/22 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 29.08.2022.

У судовому засіданні 29.08.2022 встановлено:

Учасники справи в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29.08.2022 на підставі ч. 4 ст 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неприбуттям всіх учасників справи у судове засідання, судом підписано резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон) з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Енера Суми, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268, єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області є ТОВ «Енера Суми».

Пунктом 3.1.9 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до ч. 2 п. 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На виконання вимог Правил позивач направив до відповідача заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2019. Заява-приєднання підписана відповідачем, що підтверджує факт приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський ливарний механічний завод» до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, відносини, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Суми (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ямпільський ливарний механічний завод» (далі відповідач, споживач) регулюються публічним договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією №1ВС, що є додатком №2 до зазначеного договору (далі договір).

Як зазначає позивач, у результаті приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, позивачем відкрито відповідачу особовий рахунок за №27100399.

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1 договору 2.1.за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.8. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.9. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі несвоєчасної оплати платежів передбачених цим договором, постачальник проводить споживачу, нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках. Споживач, сплачує постачальнику пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до підп. 1 п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з під. 1 п. 7.1. та підп. 2 та 8 п. 7.2. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію; постачальник зобов`язується: нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; приймати оплату наданих за цим договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим договором.

Пунктом 13.2 договору визначено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Відповідно до розділу «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції №1ВС, до є додатком № 2 до договору (далі комерційна пропозиція) оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі 100% попередньої оплати заявлених споживачем обсягів споживання на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня оплата здійснюється до 24 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі, який визначається за наступною формулою: О = Wзаяв * Ц, де Wзаяв - заявлені споживачем обсяги споживання на розрахунковий період, Ц - прогнозована ціна (тариф), механізм визначення якої вказаний у розділі «Ціна» цієї комерційної пропозиції. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між Ц та Цфакт, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача, за вибором споживача може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається постачальником на розрахунковий рахунок споживача. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку. У випадку зміни ціни на електричну енергію за розрахунковий період, у тому числі внаслідок зміни регульованих складових ціни (тарифів на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни, постачальник проводить перерахунок попередньої оплати та надає споживачу коригуючий платіжний документ.

У розділі «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати» визначено, що рахунок надається споживачу не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного щ розрахунковим. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначена в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Розділом «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до розділу «Строк дії договору» комерційної пропозиції договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ «Енера Суми» заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції №1 ВС , якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено будь-яким способом про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір діє до моменту початку постачання електричної енергії споживачу іншим постачальником. В частині розрахунків, в будь-якому разі, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до договору на об`єкт споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг. Дія договору може бути припинена достроково в порядку та на підставах, що передбачені умовами договору та чинним законодавством України.

Згідно п. 4.13. Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі. В свою чергу споживач, у відповідності з обраними комерційними пропозиціями, має здійснити оплату рахунка постачальника за договором за фактично спожиту електричну енергію у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

У період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року позивач виставляв відповідачу платіжні документи за спожиту активну електроенергію рахунки-фактури, а саме:

-№27100399/152929/1 від 31.08.2020 за серпень 2020 року позивач нарахував відповідачу 2052,91 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 1090 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/172096/1 від 30.09.2020 за вересень 2020 року позивач нарахував відповідачу 30279,19 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 13040 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/191006/1 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року позивач нарахував відповідачу 23175,18 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 11170 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/209442/1 від 30.11.2020 за листопад 2020 року позивач нарахував відповідачу 24463,38 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 10500 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/228319/1 від 31.12.2020 за грудень 2020 року позивач нарахував відповідачу 27134,18 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 11000 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/16887/1 від 31.01.2021 за січень 2021 року позивач нарахував відповідачу 37924,76 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 17000 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/34703/1 від 28.02.2021 за лютий 2021 року позивач нарахував відповідачу 35364,74 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 14000 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/52641/1 від 31.03.2021 за березень 2021 року позивач нарахував відповідачу 20664,02 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 9800 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/72706/1 від 30.04.2021 за квітень 2021 року позивач нарахував відповідачу 28207,84 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 12730 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/87678/1 від 31.05.2021 за березень 2021 року позивач нарахував відповідачу 13931,12 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 8300 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/104950/1 від 30.06.2021 за червень 2021 року позивач нарахував відповідачу 23729,35 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 11000 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/122212/1 від 31.07.2021 за липень 2021 року позивач нарахував відповідачу 15084,35 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 7200 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/140861/1 від 31.08.2021 за серпень 2021 року позивач нарахував відповідачу 28038,48 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 9100 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/158559/1 від 30.09.2021 за вересень 2021 року позивач нарахував відповідачу 33610,61 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 10000 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019;

-№27100399/176389/1 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року позивач нарахував відповідачу 71599,72 грн за спожиту активну електроенергію у розмірі 18210 кВт*год за договором №27100399 від 01.01.2019.

Філія Шосткинський РЕМ АТ «Сумиобленерго», що на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку (АКО), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку (остаточного набору даних комерційного обліку за встановлений період для точки комерційного обліку, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії) листами від 01.02.2022 №21/476, від 09.02.2022 №21/611 та від 21.02.2022 №21/22 надала ТОВ «Енера Суми» інформацію про обсяги споживання електричної енергії відповідачем. За даними листів по особовому рахунку відповідача №27100399 за період з серпня по жовтень 2020 року відповідачем спожито 25300 кВт*год, за листопад-грудень 2020 року - 21500 кВт*год, а за січень-жовтень 2021 року 117340 кВт*год.

Як зазначає позивач, порушуючи свої договірні зобов`язання щодо своєчасного та повного розрахунку за активну електричну енергію, відповідач зазначені рахунки своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

12.05.2021 між ТОВ «Енера Суми» (кредитор) та ТОВ «Ямпільський ливарний механічний завод» (боржник) було укладено договір про погашення заборгованості №27100399/1205/1, відповідно до п. 1 якого боржник зобов`язується перед кредитором погасити заборгованість по активній електричній енергії, що виникла за договором про постачання електричної енергії споживачу №27100399 від 01.01.2019, у сумі 56007,11 грн за спожиту активну електричну енергію з ПДВ (період нарахування лютий-березень 2021 року) наступним чином: до 28 травня 2021 року - 20075,00 грн, до 25 червня 2021 року - 35932,11 грн

Відповідно до п. 2 договору про погашення заборгованості № 27100399/1205/1 від 12.05.2021, у разі допущення боржником порушень умов цього договору, а саме несплати заборгованості у строки, визначені п. 1 договору, або сплати в меншій сумі, ніж визначено п.1 договору, цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дня, наступного за днем порушення.

Як зазначає позивач, відповідачем 28.05.2021 (в кінцеву дату терміну, визначену п. 1 вищезазначеного договору) погашено заборгованість в меншому розмірі, ніж було передбачено п. 1 договору №27100399/1205/1 від 12.05.2021, у зв`язку з чим з 29.05.2021 цей договір вважається таким, що розірваний в односторонньому порядку.

14.07.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) укладено черговий договір про погашення заборгованості №27100399/1407/1, відповідно до п. 1 якого боржник зобов`язується перед кредитором погасити заборгованість по активній електричній енергії що виникла за договором про постачання електричної енергії споживачу №27100399 від 01.01.2019 у сумі 35851,07 грн за спожиту активну електричну енергію з ПДВ (період нарахування лютий-березень 2021 року) і наступним чином: до 28 липня 2021 року - 11950,36 грн, до 27 серпня 2021 року - 11950,36 грн, до 27 вересня 2021 року - 11950,35 грн.

Згідно з п. 2 договору про погашення заборгованості №27100399/1407/1 від 14.07.2021, у разі допущення боржником порушень умов цього договору, а саме несплати заборгованості у строки, визначені п. 1 договору, або сплати в меншій сумі, ніж визначено п.1 договору, цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дня, наступного за днем порушення.

Позивачем наголошено, що відповідачем 28.07.2021 (в кінцеву дату терміну, визначену п. 1 вищезазначеного договору) погашено заборгованість в меншому розмірі, ніж було передбачено п. 1 договору №27100399/1407/1 від 14.07.2021, у зв`язку з чим з 29.07.2021 цей договір вважається таким, що розірваний в односторонньому порядку у зв`язку зі сплатою в меншій сумі, ніж визначено п.1 договору про погашення заборгованості.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості за спожиту у період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року активну електричну енергію за договором позивач нарахував відповідачу 11099,94 грн пені, 2518,74 грн 3% річних, 6773,61 грн інфляційних втрат та звернувся до суду з даним позовом за для стягнення такої заборгованості, зазначивши, що з відповідача в судовому порядку стягується заборгованість за спожиту електричну енергію у справах №920/1420/21 та №920/182/22.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку у позовній заяві, останнім нараховано відповідачу 2518,74 грн 3% річних та 6773,61 грн інфляційних збитків.

На заперечення відповідача щодо необґрунтованості періоду нарахування 3% річних та інфляційних збитків, викладених у відзиві на позов, позивачем надана відповідь на відзив та пояснення, в яких позивач зазначив, що позивач перерахував оплати на погашення неналежно виконаних (прострочених) зобов`язань, відповідно до призначень платежів, визначених у платіжних документах відповідача, одночасно виключивши з загального періоду прострочення виконання зобов`язання строк дії договорів про погашення заборгованості, а саме періоди з 12.05.2021 по 28.05.2021 та з 14.07.2021 по 28.07.2021. З огляду на здійснений перерахунок розмір 3% річних склав 2959,38 грн, а інфляційних збитків 18277,46 грн та зазначений розрахунок доданий до пояснення.

З огляду на зазначене, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних збитків, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання умов договору відповідачем щодо сплати вартості поставленої активної електричної енергії, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2518,74 грн 3% річних та6773,61 грн інфляційних збитків в межах заявлених у позові сум.

Щодо вимог позивача про стягнення 11099,94 грн пені суд зазначає наступне.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено факт неналежного виконання умов договору в частині несплати вартості поставленої та спожитої відповідачем активної електричної енергії, що є порушенням з боку відповідача 5.1. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"

За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.9. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі несвоєчасної оплати платежів передбачених цим договором, постачальник проводить споживачу, нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках. Споживач, сплачує постачальнику пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Розділом «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку, поданого у позовній заяві, позивачем нараховано 11099,94 грн пені.

З огляду на заперечення відповідача щодо необґрунтованості періоду нарахування пені, викладеного у відзиві на позов, позивачем надана відповідь на відзив та пояснення, в яких позивач зазначив, що позивач перерахував оплати на погашення неналежно виконаних (прострочених) зобов`язань, відповідно до призначень платежів, визначених у платіжних документах відповідача, одночасно виключивши з загального періоду прострочення виконання зобов`язання строк дії договорів про погашення заборгованості, а саме періоди з 12.05.2021 по 28.05.2021 та з 14.07.2021 по 28.07.2021. З огляду на здійснений перерахунок розмір пені склав 14619,51 грн та зазначений розрахунок доданий до пояснення.

З огляду на зазначене, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання умов договору відповідачем щодо сплати вартості поставленої активної електричної енергії, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11099,94 грн в межах заявленого в позовній заяві розміру.

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд приймає до уваги те, що заявлені до стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат у певній мірі компенсують знецінення несплачених відповідачем коштів, а також зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи майновий стан обох сторін, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50% - до 5549,97 грн. Як наслідок, у зв`язку з таким зменшенням пені суд відмовляє в стягнені 5549,97 грн пені.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 2518,74 грн 3% річних, 6773,61 грн інфляційних втрат та 11098,94 грн пені. Водночас, в частині стягнення 5549,97 грн пені суд відмовляє у зв`язку із зменшенням розміру пені на 50%.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, судовий збір в сумі 2481,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ямпільський ливарний механічний завод (вул. Ботанічна, буд. 2, смт Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200, код за ЄДРПОУ 38094493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537) 5549,97 грн (п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять грн 97 коп.) пені, 2518,74 грн (дві тисячі п`ятсот вісімнадцять грн 74 коп.) 3% річних, 6773,61 грн (шість тисяч сімсот сімдесят три грн 61 коп.) інфляційних втрат на рахунок НОМЕР_1 в AT "ОТП Банк", а також 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп) витрат зі сплати судового збору на рахунок НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк».

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2022

СуддяВ.Л. Котельницька