Рішення

від 29.08.2022 по справі 922/755/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022м. ХарківСправа № 922/755/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, 23, м. Харків, 61038) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" (вул. Юрївська, 17, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42466595) про стягнення 83477,39 грн. за участю :

прокурора - Клейн Л.В.

представника позивача - не з`явився

представника відповідача Щербань А.С.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 83477,39 грн. Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" у період з 01.01.2019 по 30.06.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою площею 268,76 кв.м. (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003, загальною площею 0,1427 га, м. Харків, вул. Юр`ївська, 17) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 83477,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 розгляд справи було призначено на 19.07.2022 о 11:30.

У судовому засіданні 19.07.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 09.08.2022 о 11:30.

Відповідач 08.08.2022 за вх.№ 7857/22 надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та до позовних вимог по справі застосувати строки позовної давності. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на необґрунтованість належним чином прокурором підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Харківської міської ради, необґрунтованість прокурором своїх позовних вимог належними доказами та звернення прокурора до суду поза межами трирічного строку позовної давності.

У судовому засіданні 09.08.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 26.08.2022 о 10:45.

Відповідач 25.08.2022 за вх.№ 8694/22 надав заяву про відстрочення виконання рішення, згідно якої просить суд у разі ухвалення рішення про повне або часткове задоволення позовних вимог відстрочити виконання рішення строком на один рік з дати ухвалення відповідного рішення.

Відповідач 25.08.2022 за вх.№ 8693/22 надав письмові заперечення у порядку ст. 167 ГПК України, в яких просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

Прокурор 26.08.2022 за вх.№ 8715/22 надав відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.08.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 30.08.2022 о 11:45.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Салогубом Р.Г. відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснено 13.01.2020 обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17.

З матеріалів справи, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. Б-2,Б-1, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,1427 га з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003 (м. Харків, вул. Юр`ївська, 17) зареєстровано наступним чином:

-право власності на нежитлові приміщення мансарди №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12, 1/4 частина приміщення №1 спільного користування 1-го поверху, 1/4 частина приміщення №10 спільного користування 1-го поверху, 1/2 частина приміщення №11 спільного користування 1-го поверху, 1/2 частина приміщення №1 спільного користування 2-го поверху, загальною площею 208,1 кв.м. зареєстровано за ТОВ КОНСАЛТИНГОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛІВОБЕРІЖЖЯ (код 42467211) 24.09.2018;

-право власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16, 1/4 частина приміщення №1 спільного користування 1-го поверху, 1/4 частина приміщення №10 спільного користування 1-го поверху, 1/2 частина приміщення №11 спільного користування 1-го поверху, 1/2 частина приміщення №1 спільного користування 2-го поверху, загальною площею 249,0 кв.м. зареєстровано за ТОВ М-ЧОТИРИ (код 42466595) 24.09.2018;

-право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№35,36,37,38,39,42 (антресоль), загальною площею 112,4 кв.м. зареєстровано за ТОВ КОРІФЄЙ (код 42467405) 24.09.2018;

-право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№27,28,29,30,31,33,34,40,41, загальною площею 292, 9 кв.м. зареєстровано за ТОВ КРАФ-Т (код 42467248) 24.09.2018;

-право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 2,3,4,5,6,7,8,9, 1/4 частина приміщення №1 спільного користування 1-го поверху, 1/4 частина приміщення №10 спільного користування 1-го поверху, загальною площею 169,9 кв.м. зареєстровано за ТОВ ПРАВОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОЦІНЮВАЧІВ ТА РІЕЛТОРІВ УКРАЇНИ (код 42466836) 24.09.2018;

-право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,32, 1/4 частина приміщення №1 спільного користування 1-го поверху, 1/4 частина приміщення №10 спільного користування 1-го поверху, загальною площею 289,8 кв.м. зареєстровано за ТОВ ДОЛИНА НЕРУХОМОСТІ (код 42467185) 24.09.2018.

Разом з цим встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1202/13, а саме відповідно до Додатку 2, ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003, за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17, загальною площею 0,1427 га. строком до 01.07.2018 та укладено договір оренди земельної ділянки №13121400 від 01.02.2016.

Право оренди земельної ділянки припинено 27.12.2018.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за ТОВ КОНСАЛТИНГОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛІВОБЕРІЖЖЯ, ТОВ М-ЧОТИРИ, ТОВ КОРІФЄЙ, ТОВ КРАФ-Т, ТОВ ДОЛИНА НЕРУХОМОСТІ та ТОВ ПРАВОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОЦІНЮВАЧІВ ТА РІЕЛТОРІВ УКРАЇНИ. не зареєстровано.

Водночас, земельна ділянка, площею 0,1427 га, кадастровий номер: 6310137500:01:013:0003, що розташована на території Московського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17, сформована та здійснена державна реєстрація, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Так, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Таким чином, ТОВ М-ЧОТИРИ з 27.12.2018 по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 13.01.2020, яким встановлено, що ТОВ КОНСАЛТИНГОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛІВОБЕРІЖЖЯ, ТОВ М-ЧОТИРИ, ТОВ КОРІФЄЙ, ТОВ КРАФ-Т, ТОВ ДОЛИНА НЕРУХОМОСТІ та ТОВ ПРАВОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОЦІНЮВАЧІВ ТА РІЕЛТОРІВ УКРАЇНИ використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-2,Б-1 земельну ділянку площею 0,1427 га, кадастровий номер: 6310137500:01:013:0003, за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17.

Право користування земельною ділянкою ТОВ КОНСАЛТИНГОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛІВОБЕРІЖЖЯ, ТОВ М-ЧОТИРИ, ТОВ КОРІФЄЙ, ТОВ КРАФ-Т, ТОВ ДОЛИНА НЕРУХОМОСТІ та ТОВ ПРАВОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОЦІНЮВАЧІВ ТА РІЕЛТОРІВ УКРАЇНИ за вищевказаною адресою до цього часу не оформлено.

При цьому прокурором у відповіді на відзив було зазначено, що в пункті 2 акту обстеження було помилково вказану площу земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:01:013:0003, за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17 - 0,1085 га, замість - 0,1427 га.

Згідно з даними органів податкової служби, ТОВ КОНСАЛТИНГОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛІВОБЕРІЖЖЯ, ТОВ М-ЧОТИРИ, ТОВ КОРІФЄЙ, ТОВ КРАФ-Т, ТОВ ДОЛИНА НЕРУХОМОСТІ та ТОВ ПРАВОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОЦІНЮВАЧІВ ТА РІЕЛТОРІВ УКРАЇНИ не перебувають на обліку ГУ ДПС в Харківській області як платники за землю.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постановах від 29.01.2020 у справі № 638/13423/18 та від 22.04.2020 у справі № 826/12431/16.

Таким чином, Харківська міська рада здійснила розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності відповідно до положення п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, оскільки частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003, що розташована на території Салтівського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Юр`ївська, 17, і яку безпосередньо використовує ТОВ М-ЧОТИРИ становить 268,76 кв.м., що становить 18,8336737% від загальної площі земельної ділянки площею 0,1427 га.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ М-ЧОТИРИ вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Розрахунки проведено Департаментом на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до технічної документації із застосуванням арифметичних показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста та КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ТОВ М-ЧОТИРИ земельної ділянки площею 268,76 кв.м. (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003, загальною площею 0,1427 га) у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 20531,76 грн. Встановлено, що вказаний розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.08.2019 №1319/0/45-19.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ТОВ М-ЧОТИРИ земельної ділянки площею 268,76 кв.м. (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:013:0003, загальною площею 0,1427 га) у період з 01.01.2020 по 30.06.2021, здійснений на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.09.2020 №5762, складає 63212,63 грн.

Таким чином, ТОВ М-ЧОТИРИ у період з 01.01.2019 по 30.06.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 83744,39 грн., внаслідок чого останнє зберегло у себе майно - грошові кошти.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу (ЗК) України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом (ПК) України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.36, 14.1.125, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірними земельними ділянками стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству.

Фактичне володіння і користування земельними ділянками відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Також, у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками комунальної власності.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі.

При цьому, відсутність договорів оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування частиною земельної ділянки без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування частиною земельної ділянки призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками протягом періоду у якій спірні земельні ділянки знаходилися у власності позивача, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

При цьому, суд зазначає, що Харківською міською радою не вживалися заходи щодо захисту прав територіальної громади щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати. Оскільки вказані інтереси залишилися незахищеними, з огляду на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, наявні підстави для звернення прокурора до суду з позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Про прийняте рішення щодо звернення з відповідним позовом проінформовано листами Харківську міську раду, копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України встановлено позовну давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 261 згаданого Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави, а саме про те, що ТОВ М-ЧОТИРИ у період з 01.01.2019 по 30.06.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, оскільки вказані інтереси залишилися незахищеними, наведене стало підставою для звернення прокуратурою до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з 22.05.2020 до 31.07.2020 продовжено на всій території України дію карантину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 27.05.2022 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) карантин продовжено до 31 серпня 2022 року.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов подано в межах строків позовної давності, у зв`язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заяви відповідач посилається на своє скрутне фінансове становище та введення воєнного стану в Україні.

Проте, відповідачем не надано до суду в підтвердження свого скрутного фінансового становища відповідного балансу та довідки про показники фінансового стану підприємства.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а відстрочення виконання судового рішення на рік суттєво зачіпає інтереси Харківської міської ради.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви відповідача про відстрочення виконання рішення та відсутність підстав для її задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з пропозицією добровільного виконання рішення суду шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо було б встановити умови відстрочення виконання рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" (вул. Юрївська, 17, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42466595) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243; код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Харків обл./МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 83477,39 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" (вул. Юрївська, 17, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42466595) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 2481,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, 23, м. Харків, 61038).

Позивач: Харківська міська рада (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Чотири" (вул. Юрївська, 17, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42466595).

Повне рішення складено "05" вересня 2022 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/755/22