Ухвала

від 04.09.2022 по справі 904/7518/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/7518/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022

у справі № 904/7518/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області,

до відповідача-2: Інгулецького відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

до відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,

про стягнення 2 216 157,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.08.2022, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 у справі № 904/7518/21 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/7518/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.08.2022.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. здійснено перерозподіл, визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.08.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, звертаючись 16.08.2022 з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022, якою переглянуто рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 у справі № 904/7518/21, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 66 484,70 грн. (33 242,35 грн. (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) *200%)

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що згідно з Указом Президента від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24.02.2022 зі змінами і доповненнями внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022 від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05:30 год. 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Пунктом 19 Порядку виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану визначено черговість здійснення платежів, згідно з яким сплата судового збору може бути здійсненна лише в третю чергу, що унеможливлює своєчасне та в повному обсязі здійснення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Утім скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (Провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Тому клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 у справі № 904/7518/21.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 у справі № 904/7518/21 залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 66 484,70 грн.

4. Роз`яснити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський