Ухвала

від 06.09.2022 по справі 369/6082/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6082/22

Провадження №1-кп/369/1785/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111050001569 від 13.05.2022,-

встановив:

14 липня 2022 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Захисники обвинуваченого заперечували, щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки їм не відкривались матеріали досудового розслідування у повному обсязі, що в свою чергу призвело до порушення права на захист обвинуваченого, оскільки вони були позбавлені, як сторона захисту, можливості в свою чергу відкрити стороні обвинувачення свої докази.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогамКПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як передбачено п. 13ст. 3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" (Abramyan v. Russia) від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 у справі "Камасінскі проти Австрії" N 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.99 у справі "ПелісьєтаСассі проти Франції", п. 52).

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується саме змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи ("Девеер проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі "Маттоціа проти Італії" (Mattoccia v. Italy)від 25 липня 2000 року.

Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначенірішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Проте, направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 вказаним вимогам не відповідає.

Так відповідно до сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, в той же час правова кваліфікація в обвинувальному акті зазначена ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, будь-яке посилання про замах правова кваліфікація не містить. Таким чином формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, зазначені в обвинувальному акті, є суперечливими та не узгоджуються між собою. Крім того в обвинувальному акті зазначено, що для вчинення крадіжки ОСОБА_6 незаконно проник на територію складського приміщення ТОВ «Агромат», в той же час ні правова кваліфікація, ні формулювання обвинувачення жодних посилань про проникнення не містять.

Вказані суперечності в викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, правовій кваліфікації та формулюванні обвинувачення є суттєвими і унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,110,290,291,293,314,369-372,374,395 КПК України, суд -

ухвалив:

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111050001569 від 13.05.2022 повернути прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_1