Рішення

від 24.08.2022 по справі 380/22775/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22775/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

представника позивача Ворошилової Н.В.,

представника відповідача Калиновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» (далі ТОВ «Сучасний дизайн», відповідач), у якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 252 626,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ТОВ «Сучасний дизайн» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 06.12.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує. Вказує, що договір на розстрочення податкового боргу від 23.01.2020 №1 укладений на загальну суму 291 730,16 грн. А заборгованість виникла згідно винесеного ГУ ДФС у Львівській області податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112, яке оскаржувалось в судовому порядку. Відповідач зазначає, що вказане повідомлення-рішення не може вважатись узгодженим, оскільки справа №1.380.2019.001890, предметом якої є оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112, знаходиться в провадженні Верховного Суду. При цьому, посилається на положення п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень. Також просить розглядати позов на правилами загального позовного провадження.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому вказує, що посилання відповідача на п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є необґрунтованим, оскільки податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112 узгоджене на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №1.380.2019.001890. Крім того, сума грошового зобов`язання, визначена податковим повідомленням-рішенням №0015435112, частково сплачена до бюджету. Просить позов задовольнити повністю та розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому обґрунтовує те, що податкове повідомлення-рішення №0015435112 від 17.12.2018 є досі неузгодженим, відтак просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 06.06.2022 суд постановив перейти до розгляду справи за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дизайн" про стягнення податкового боргу - за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.07.2022 клопотання представниці відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 18.08.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасний дизайн про стягнення податкового боргу відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні таких відмовити.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 30204008.

Згідно з довідкою від 29.07.2021 №8849/5/13-01/13-02, податковий борг ТОВ «Сучасний дизайн» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 381 634,73 грн (246 106,37 грн основний платіж, 132 094,47 грн штрафні санкції, 3433,89 грн пеня.)

Податкова заборгованість виникла на підставі наступного:

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9306483895 від 19.11.2020 на суму 69 208,00 грн, частково сплачено, залишок заборгованості 5364,47 грн;

- згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №970/13-01-14-04/30204008 від 25.11.2020 на суму 21 779,67 грн;

- згідно рішення Головного управління ДПС у Львівській області про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №1 від 23.01.2020 нараховано платежу на суму 50 482,90 грн;

- згідно рішенням Головного управління ДПС у Львівській області про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №1 від 23.01.2020 нараховано штрафних санкцій на суму 108 578,95 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9340196438 від 21.12.2020 на суму 34 786,00 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9369804034 від 20.01.2021 на суму 58 157,00 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9031373405 від 22.02.2021 на суму 11 053,00 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9057790653 від 22.03.2021 на суму 3804,00 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9092284133 від 20.04.2021 на суму 52 536,00 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9130858927 від 19.05.2021 на суму 12 915,00 грн;

- згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Н») №7180/13-01-18-08 від 07.04.2021 на суму 1735,85 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9165022454 від 22.06.2021 на суму 17 008,00 грн;

- пеня в сумі 3433,89 грн.

Головне управління ДПС у Львівській області 22.04.2021 сформувало податкову вимогу №0059008, згідно з якою податковий борг відповідача станом на 21.04.2021 становить 379 517,38 грн.

Відтак, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою, у якій, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 252 626,49 грн.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Як передбачено пп. 14.1.156-1 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Як висновується з наведеного, податкові зобов`язання з податку на додану вартість, визначені відповідачем у податкових деклараціях №9306483895 від 19.11.2020, №9340196438 від 21.12.2020, №9369804034 від 20.01.2021, №9031373405 від 22.02.2021, №9057790653 від 22.03.2021, №9092284133 від 20.04.2021, №9130858927 від 19.05.2021, №9165022454 від 22.06.2021 не підлягають оскарженню та вважаються узгодженими.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню за штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Податкові повідомлення-рішення №970/13-01-14-04/30204008 від 25.11.2020, №7180/13-01-18-08 від 07.04.2021 належним чином вручені відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи, що доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку відповідачем не надано, суд доходить висновку, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, заявлені позивачем до стягнення податкові зобов`язання відповідача, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях №970/13-01-14-04/30204008 від 25.11.2020, №7180/13-01-18-08 від 07.04.2021, вважаються узгодженими.

Разом з тим, з матеріалів справи випливає, що податковий борг відповідача виник, зокрема, на підставі рішення №1 Головного управління ДПС у Львівській області про розстрочення податкового боргу від 23.01.2020. Заборгованість виникла згідно винесеного Головним управлінням ДФС у Львівській області податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112.

Судом встановлено, що ТОВ «Сучасний дизайн» оскаржувало податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112 у судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №1.380.2019.001890 у задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 року №015435112 відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №1.380.2019.001890 залишено без змін.

Відповідач стверджує, що податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2018 №0015435112, вважається неузгодженим, оскільки справа №1.380.2019.001890 перебуває на розгляді у Верховному Суді. При цьому, посилається на положення п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Надаючи оцінку такому твердженню відповідача, суд виходить з такого.

Головне управління ДФС у Львівській області 17.12.2018 на підставі акта перевірки №000245/13-01-51-12/30204008 від 21.11.2018 винесло податкове повідомлення-рішення №0015435112 у зв`язку виявленням порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час винесення податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовували штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення 17.12.2018 №0015435112) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Проте, 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 73.

Відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення», в редакції Закону №466-ІХ, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Пізніше, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року N 786-IX (надалі також - Закон N 786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків з 1 січня 2017 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження без обмеження інстанційності судового розгляду та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.01.2021 у справі №480/3000/19.

Як стверджує відповідач, податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2018 №0015435112 застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів того, що податкові накладні складені за операціями, передбаченими п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме:

- за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

- за операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;

- за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю);

- податкова накладна складена відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»- «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

- податкова накладна складено відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

- податкова накладна складена відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2018 №0015435112, не підпадає під вичерпний перелік умов, визначений п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що підтверджено також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №380/10160/20 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021), суд доходить висновку про безпідставність твердження відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112 є неузгодженим.

Як вже зазначалось судом, відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №1.380.2019.001890, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, набрало законної сили, податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0015435112 вважається узгодженим.

Отже, всі суми податкового зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Львівській області 22.04.2021 сформувало податкову вимогу №0059008, відповідно до якої станом на 32.04.2021 сума податкового боргу ТОВ «Сучасний дизайн» становить 379 517,38 грн. У матеріалах справи наявні докази скерування та отримання відповідачем зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

Проте вказана податкова вимога залишилась без виконання.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» (79052, м. Львів, вул. Гніздовського, буд. 2, код ЄДРПОУ 30204008) про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дизайн» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 252 626 (двісті п`ятдесят дві тисячі шістсот двадцять шість) гривень 49 копійок.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.09.2022.

Суддя Сидор Н.Т.