Ухвала

від 04.09.2022 по справі 420/10739/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10739/22

УХВАЛА

05 вересня 2022 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення адміністративного позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 серпня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січовий Стрільців, 45А) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Експериментальній кефальний риборозплідник» (код ЄДРПОУ 36984191, місцезнаходження: 67771, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Біленьке, вул. Вільна, 68) про визнання протиправним та скасування наказів та поновлення на посаді.

Ухвалою суду від 09.08.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Через канцелярію суду 25 серпня 2022 року (вхід. № 27132/22) надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій позивач просив: зупинити дію наказу № 22-К від 12 квітня 2022 року «Про звільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 », наказу № 23-К від 12 квітня 2022 року «Про тимчасове покладення обов`язків на ОСОБА_2 », заборонити будь-яким особам приймати будь-які документи до реєстраційної справи ДП «Експериментальній кефальний риборозплідник», вчиняти будь-які реєстраційні дії шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких змін до установчих документів ДП «Експериментальній кефальний риборозплідник», та внесення будь-яких змін до відомостей про ДП «Експериментальній кефальний риборозплідник», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Головуючому судді Юхтенко Л.Р. заява передана 01 вересня 2022 року, після виходу відпустки.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що позивач був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора підприємства відповідно до наказу № 33-К від 05.09.2017 року.

Після отримання судової повістки по справі 495/6308/18 та ознайомившись з матеріалами вказаної справи позивачу стало відомо, що 12.04.2022 року було видано наказ № 22-К, яким позивача звільнено від обов`язків генерального директора підприємства.

Також з матеріалів справи позивачу стало відомо, що відповідно до наказу № 23-К від 12.04.2022 року тимчасове виконання обов`язків генерального директора підприємства покладено на іншу особу.

На думку позивача жодних підстав для звільнення його від виконання обов`язків генерального директора в наказі не зазначено, лише наявне посилання на п.2 ст. 36 КЗпП України.

Ці обставини й стали підставою для звернення до суду, однак характер допущених особами, що звільнили позивача з роботи на його думку, свідчить про реальну загрозу заподіяння шкоди його інтересам.

Таким чином, враховуючи можливість подальшого внесення змін до відомостей про юридичну особу на підставі документів, прийнятих з порушенням закону, а також виконання неправомірно призначеним новим генеральним директором підприємства розпорядчих функцій, що унеможливить виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень позивача та/або всіх учасників справи, а тому ця заява може бути розглянута без повідомлення позивача та/або учасників справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.

Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів виданих Державним агентством меліорації та рибного господарська України та заборони вчиняти певні дії.

З наданого представником позивача клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а представником позивача, не наведено суду істотних обставин та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивачів, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на стадії відкриття провадження у справі фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, а тому заява представника позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення адміністративного позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко