Рішення

від 01.09.2022 по справі 420/17322/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17322/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу директора Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації №48-ОС від 28 серпня 2021 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стали акт Південного офісу Держаудитслужби перевірки закупівель Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації протягом усього періоду проведення закупівель планування проведення процедур закупівель, укладання договорів про закупівлю та їх виконання від 14.05.2021 №05-13/15 та лист Південного офісу Держаудитслужби від 27.05.2021 №151505- 14:2722-2021 «Про усунення порушень». Згідно наказу директора Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2021 року №48-ОС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » мене притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. На переконання позивача, зазначене дисциплінарне стягнення накладено роботодавцем неправомірно.

Зокрема, представник позивача вказує, що з наказу директора Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2021 року №48-ОС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » вбачається, що підставою для притягнення до відповідальності стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 13.08.2021 року, а наказ суб`єкта призначення датовано 28 серпня 2021 року. Отже з цього вбачається, що відповідачем порушено терміни, встановлені законом під час оформлення рішення суб`єктом призначення.

Представник позивача вказує, що оформлення відповідного рішення (видання наказу або розпорядження) щодо державного службовця, відносно якого ініційовано дисциплінарне провадження, здійснюється після закінчення періоду його тимчасової працездатності, часу перебування у відпустці або відрядженні. Всупереч вищезазначеному, відповідачем 28.08.2021 року одночасно було прийнято рішення та оформлено відповідний наказ. Оформлення наказу повинно було відбутися лише після закінчення часу перебування у відпустці, а саме 09 вересня 2021 року. Вищезазначені дії відповідача є порушенням гарантій прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 74 Закону України «Про державну службу».

Також представник позивача зазначає, що в оскаржуваному наказі не зазначено суті вчиненого порушення, тобто в чому конкретно виразилося неналежне виконання посадових обов`язків позивачем, відсутній стислий виклад обставин справи. Відповідачем не враховувались характер проступку, обставини, що пом`якшують чи стажують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця та його ставлення до державної служби. Факт вчинення позивачкою дисциплінарного проступку та її вини взагалі не досліджували по суті.

Разом з тим, представником позивача зазначено про порушення відповідачем порядку формування дисциплінарної справи та про те, що не повідомлення позивача про надання письмового пояснення суб`єкту призначення позбавило останню можливості надання пояснень відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу».

Крім того, представник позивача стверджує, що не позивачка, а відповідальний підрозділ у разі невиконання контрагентом умов договору повідомляє про такі факти Директору Департаменту та пропонує вжити заходи щодо усунення порушень (пункт 5.2 Положення). Відповідно до Положення контроль за своєчасністю виконання положень договорів як контрагентами, так і структурними підрозділами управління здійснюється відповідним структурним підрозділом. Отже звинувачення позивачки в тому, що ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» на порушення пункту 5.1 договору №14, статті 193 ГК України не виконано взятих на себе зобов`язань у терміни визначені вказаним договором (пункт 3 мотивувальної частини подання) не знаходять свого підтвердження. В зв`язку з цим взагалі не зрозуміло в чому конкретно виявилося порушення з боку позивача, в чому саме містяться ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.72-75) згідно з яким останній зазначив, що заперечує проти позову. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 як посадовою особою відповідальною за претензійно-позовну роботу Департаменту не вживалися заходи щодо примусового виконання ТОВ «Укрлендконсалтинг» обов`язку в натурі за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 №14 та не забезпечувалось відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування Виконавцем ТОВ «Укрлендконсалтинг» на користь Департаменту шкоди, заподіяної внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 №14. Оскільки мета посади головного спеціаліста - юрисконсульта це організація роботи, пов`язаної із забезпеченням правильного застосування законодавства, контролю за дотриманням законності при виконанні завдань і функцій Департаменту.

Твердження позивача про те, що управління охорони та раціонального використання природних ресурсів Департаменту являється відповідальним підрозділом за виконання умов цього Договору представник відповідача вважає хибним, оскільки у п 5.3 зазначено, що Юридична служба проводить разом із заінтересованими структурними підрозділами аналіз результатів господарської діяльності, вивчає умови і причини виникнення непродуктивних втрат, порушення договірних зобов`язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості. У разі виявлення порушень законодавства з договірної роботи, юридична служба зобов`язана інформувати про такі факти відповідних посадових осіб і структурні підрозділи Департаменту, запропонувати заходи щодо усунення порушень та проконтролювати їх виконання.

Засідання дисциплінарної комісії відбулося 13.08.2021 року, на яке ОСОБА_1 була запрошена, однак зазначений виклик вона проігнорувала, оскільки зазначений лист-запрошення на засідання дисциплінарної комісії до Департаменту не повертався. Всі подальші листи, які направлялись на адреси проживання ОСОБА_1 , які зазначені в особовій справі були повернуті на адресу Департаменту за закінченням встановленого терміну зберігання (копія конверту додається). У зазначений день відбулось засідання та було складено Акт про відмову від надання пояснень від 13.08.2021 (копія додається). Дисциплінарна комісія здійснила розгляд дисциплінарного провадження за відсутності державного службовця ОСОБА_1 , яка була повідомлена належним чином та не прибула на засідання. У встановлений законодавством термін, дисциплінарною комісією зазначене подання разом з матеріалами дисциплінарної справи було внесено на розгляд Директору Департаменту.

На переконання представника відповідача, враховуючи вимоги керівних документів, посадової інструкції, та обставини, які досліджувались дисциплінарною комісією Департаменту, можна дійти обґрунтованого висновку про правомірне накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків ОСОБА_1 .

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими та просить адміністративний позов задовольнити.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою від 29.09.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями за розпорядженням №440 від 09.06.2022 року, адміністративна справа №420/17322/21 передана на розгляд головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 13.06.2022 року дану справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 27.07.2022 року, сторони до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог КАС України.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника.

Від відповідача жодних заяв, клопотань до суду не надано, причини неявки суду не повідомлено.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації №38-0 від 16 листопада 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації переведенням з Міжрегіонального управління НАДС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополі з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 17.11.2017 р. (а.с. 46 т. 2)

01.07.2021 року Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації видано наказ №65-ОД «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » (а.с. 217 т.2)

13.08.2021 року за результатами здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача дисциплінарною комісією Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації складено подання, відповідно до якого запропоновано прийняти рішення про притягнення державного службовця ОСОБА_1 , головного спеціаліста юрисконсульта Департаменту, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, передбаченої пунктом 2 частини 1 та частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу». (а.с. 481-493 т.2)

Відповідно до акту про відмову від надання пояснень від 13.08.2021 року, ОСОБА_1 на засідання 13.08.2021 року не прибула та не повідомила про поважні причини своєї відсутності. (а.с. 501 т.2)

18.08.2021 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців подано на ім`я директора Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 подання від 13.08.2021 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста юрисконсульта Департаменту ОСОБА_1 у вигляді догани.

Наказом Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 28.08.2021 року №48-ос «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. (а.с. 494 т. 2).

Враховуючи встановлені судом обставини та дослідженні докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Згідно з п. 17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення затвердженого розпорядженням голови

обласної державної адміністрації від 25.01.2018 року №78/А-2018 Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації, який утворюється головою обласної державної адміністрації для здійснення завдань і повноважень, визначених законодавством України у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та власні бланки. (п. 15 Положення)

За приписами частини першої статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У пункті 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарним проступком визначено невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону №889-VIII).

Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення закріплені у статті 74 Закону №889-VIII і полягають, зокрема, в наступному: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця; під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (частина перша); дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця (частина друга).

За приписами частин першої і другої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало неналежне виконання посадових обов`язків.

Зокрема, під час дисциплінарного провадження встановлено, що дисциплінарне провадження порушено на підставі наказу директора Департаментуекології та природних ресурсів Одеської обласноїдержавної адміністрації від 01.07.2021 № 68-ОД «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 є державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «В», головний спеціаліст - юрисконсульт Департаменту. Дисциплінарне провадження здійснюється з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку державним службовцем ОСОБА_1 .

Підставами для видання зазначеного наказу директора Департаменту є висновки акту Південного офісу Держаудитслужби перевірки закупівель Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації протягом усього періоду проведення закупівель: планування, проведення процедур закупівель, укладання договорів про закупівлю та їх виконання від 14.05.2021 № 05-13/15 та лист Південного офісу Держаудитслужби від 27.05.2021 № 151505-14/2722-2021 «Про усунення порушень». Зазначені порушення стосуються процедури закупівлі ДК 021 2015:71350000-6: науково-технічні послуги в галузі інженерії (розроблення проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Ренійського району (ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Озеро Картал») та місцевого значення на території Лиманського району (ландшафтного заказника місцевого значення «Лузанівський ліс») (оголошення про проведення процедур закупівель розміщено на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro» за номером: ID: UA-2020-07-31-006681-е).

У висновках зазначеного акту визначено про:

-порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) - Замовником не було відхилено пропозицію ТОВ «Укрлендконсалтинг» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону, чим порушив вимоги пункту 1 частини першої статті 31 Закону;

-порушення вимог частини 1 статті ЗІ Закону, згідно з якою закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівля, запобігання корупційним діям і зловживанням;

-ТОВ «Укрлендконсалтинг» на порушення пункту 5.1. договору № 14. статті 193 Господарського кодексу України не виконано взятих на себе зобов`язання у терміни визначені вказаним договором.

У зазначеному листі вказано, що Замовник безпідставно відхилив як аномальну низьку пропозицію ТОВ «Експертцентр», чим порушив вимоги частини 1 статті 5 Закону та в якому Південним офісом Держаудитслужби вимагається:

1. Забезпечити відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України примусове виконання ТОВ «Укрлендконсалтинг» обов`язку в натурі за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 № 14.

2. Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування виконавцем - ТОВ «Укрлендконсалтинг» на користь Департаменту шкоди, заподіяної внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 №14, у порядку, визначеному пунктами 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.6. 7.7. 7.8. 7.9 вказаного договору.

В іншому разі розірвати договір про закупівлю послуг від 16.09.2020 № 14 відповідно до норм статей 651-654 Цивільного кодексу України у порядку, визначеному пунктами 6.1.3, 6.Г.10, 6.1.11, 6.1.12, 6.1.13, 6.1.14, 6.1.15 вказаного договору.

3. Врахувати виявлені порушення з метою недопущення у подальшому.

В поданні дисциплінарної комісії встановлено, що починаючи з 2017 року штатним розписом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації визначено посаду головного спеціаліста - юрисконсульта. Мета посади головного спеціаліста - юрисконсульта організація роботи, пов`язаної із забезпеченням правильного застосування законодавства, контролю за дотриманням законності при виконанні завдань і функцій Департаменту.

З 17 листопада 2017 року на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації призначено ОСОБА_1 (наказ Департаменту від 16.11.2017 №38-о «Про призначення ОСОБА_1 )

Посадова інструкція головного спеціаліста - юрисконсульта Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, затверджена наказом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 30.11.2017 № 48-ОД, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 30.11.2017.

Розділом 2. Завдання та обов`язки Посадової інструкції визначено завдання головного спеціаліста - юрисконсульта, а саме

2.1.Забезпечує законність діяльності Департаментру шляхом:

2.1.1.Забезпечення контролю за дотриманням законності Департаментом при виконанні завдань і функцій, покладених чинним законодавством;

2.1.2. участь у заходах, спрямованих забезпечення правильного застосування законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Департамент;

2.1.4. організація та ведення претензійної та правової роботи в Департаменті.

2.7. Проводить разом з іншими посадовими особами Департаменту аналіз результатів господарської діяльності Департаменту. Вивчає умови і причини виникнення непродуктивних витрат, порушення договірних зобов`язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

Тобто, за висновком дисциплінарної комісії ОСОБА_1 , головний спеціаліст - юрисконсульт мала б забезпечити заходи спрямовані на примусове виконання договірних зобов`язань відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України, взятих на себе ТОВ «Укрлендконсалтинг».

У поданні також зазначено, що дисциплінарна комісія розглянула зазначені листи в поясненнях ОСОБА_1 , де нею зазначається, про вжиті заходи досудового врегулювання Департаментом, а саме шляхом направлення листів виконавцю від 03.02.2021 № 06-17/530 (підготовлений ОСОБА_3 ), від 24.03.2021 №1417/05-45/1402 підготовлений ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), від 14.06.2021 №02-06/2490 (виконавець Усова Т.В.). За результатами розгляду зазначених листів встановлено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу було підготовлено лише один проект з вказаних листів.

На підставі викладеного, дисциплінарною комісією Департаменту зазначається, шо ОСОБА_1 як посадовою особою відповідальною за претензійно - позовне роботу Департаменту не вживалися заходи щодо примусового виконання ГОВ «Укрлендконсалтинг» обов`язку в натурі за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020№14 та не забезпечувалось відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування Виконавцем - ТОВ «Укрлендконсалтинг» на користь Департаменту шкоди, заподіяної внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 №14, у порядку, визначеному пунктами 7.1, 1.2. 7.3, 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 7.9 вказаного договору, після закінчення строку надання послуг, визначеного пунктом 5.1 Договору №14 і до 16.06.2021

Відповідно до зазначеного, дисциплінарна комісія вважає, що ОСОБА_1 , головним спеціалістом - юрисконсультом Департаменту неналежно виконуються посадові обов`язки, а саме, пукти 2.1., 2.1.1 .,2.1.2, 2.1.4..2.7 Посадової інструкції.

В свою чергу, в поясненнях від 02.07.2021 року, які подані ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії, позивачем зазначено, що з метою виконання ТОВ «Укрлендконсалтинг» зобов`язань за договором від 16.09.2020 № 14, Департаментом вживались заходи досудового врегулювання, а саме направлено листи виконавцю від03.02.2021 року № 06-17/530, від 24.03.2021 року №1417/05-45/1402, від 14.06.2021 року №02-06/2490, від 17.06.2021 року №01-10/2541 та вручена претензія керівнику виконавця від 17.06.2021 року №02-10/2543. Керуючись положенням п.7.5 Договору, ТОВ «Укрлендконсалтинг» за порушення строків надання послуг, нараховано пеню у розмірі 10079,04грн (десять тисяч сімдесят дев`ять гривень чотири копійки). При цьому відповідно до вимог Південного офісу Держаудитслужби від 27.05.2021 року Департаментом вживаються заходи по забезпеченню примусового виконання договірних зобов`язань відповідно до норм ст. 16 Цивільного кодексу України, про що повідомлено керівника ТОВ «Укрлендконсалтинг». Отже претензійно-позовна робота за Договором про закупівлю послуг від 16.09.2020 року № 14 триває.

Також, в адміністративному позові представник позивача наполягає на тому, що не позивач, а відповідальний підрозділ у разі невиконання контрагентом умов договору доповідає про такі факти директору Департаменту та пропонує вжити заходи щодо усунення таких порушень (пункт 5.2 Положення).

Так, судом встановлено, що за результатом проведення відкритих торгів, між Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ «Укрлендконсалтинг» укладено договір про закупівлю послуг №14 від 16.09.2020 року.

Строк надання послуг з моменту підписання договору, визначений до 18.12.20220 року (включно), у відповідності до календарного плану у формі Додатку №3, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.1 Договору).

18.12.2020 року між Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ «Укрлендконсалтинг» укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю послуг №14 від 16.09.2020 року, відповідно до якої п.5.1 викладено у редакції: «Строк надання послуг з моменту підписання договору, визначений до 30.04.2021 року (включно), у відповідності до календарного плану у формі Додатку №3, який є невід`ємною частиною цього Договору».

Як вбачається з календарного плану, термін виконання послуги аналіз вихідних даних, виконання Кадастрової зйомки 30.11.2020; термін виконання послуги камеральна обробка польових робіт, виготовлення погодження та затвердження проекту землеустрою 30.04.2021 року.

Актом Південного офісу Держаудитслужби перевірки закупівель Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації протягом усього періоду проведення закупівель: планування, проведення процедур закупівель, укладання договорів про закупівлю та їх виконання від 14.05.2021 № 05-13/15 встановлено невиконання ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» взятих на себе зобов`язань відповідно до договору про закупівлю послуг №14 від 16.09.2020 року у строк визначений додатковою угодою №2 від 18.12.2020 року.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 19.12.2017 року №54-ОД затверджено Положення про порядок укладання, реєстрації, зберігання договорів та контролю за їх виконанням в Департаменті екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. (а.с. 98-102 т.1)

Відповідно до п. 2.1 Положення текст проекту договору готується відповідальним стриктурним підрозділом або контрагентом (особа, юридична або фізична, якою пропонується укласти договір). Відповідальним структурним підрозділом є

структурний підрозділ Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), до компетенції (сфери діяльності) якого входять питання, що пропонуються врегулювати шляхом укладання договору.

Згідно з п.п. 5.1-5.4 Положення контроль за своєчасністю виконання положень договорів як контрагентами, так і структурними підрозділами управління здійснюється відповідальним структурним підрозділом розробником проекту договору.

У разі невиконання контрагентом або структурними підрозділами управління умов договору, відповідальний структурний підрозділ доповідає про такі факти директору Департаменту або керівнику, відповідного підрозділу та пропонує вжити заходи щодо усунення таких порушень.

Юридична служба проводить разом із заінтересованими структурними підрозділами аналіз результатів господарської діяльності, вивчає умови і причини виникнення непродуктивних витрат, порушення договірних зобов`язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

За результатами аналізу практики укладання договорів юридична служба готує рекомендації щодо вдосконалення договірної роботи в Департаменті.

У разі виявлення порушень законодавства з договірної роботи юридична служба зобов`язана проінформувати про такі факти відповідних посадових осіб і структурні підрозділи Департаменту, запропонувати заходи щодо усунення порушень та проконтролювати їх виконання.

Керівники відповідальних структурних підрозділів несуть персональну відповідальність за дотримання вимог цього Положення. (п. 5.5 Положення).

Невиконання вимог цього Положення тягне за собою застосування до винних осіб дисциплінарної або іншої відповідальності згідно із законодавством (п. 5.6 Положення).

Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією не досліджувалось питання щодо того, який саме структурний підрозділ Департаменту відповідальний за виконання договору, укладеного з ТОВ «Укрлендконсалтинг», враховуючи, що предмет договору не пов`язаний з питаннями, які відносяться до компетенції юридичної служби Департаменту.

Таким чином, первинно, саме відповідальний структурний підрозділ, відповідно до Положення, має вчинити дії про повідомлення факту невиконання договору.

Матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів того, коли позивачу, як головному юрисконсульту було повідомлено про факт невиконання зазначеного вище договору.

Внаслідок зазначеного, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 підготовлено лист від 14.06.2021 №02-06/2490 після того, як їй стало відомо про факт невиконання договору, а саме після здійсненої Південним офісом Держаудитслужби перевірки, за результатом якої складено акт від 14.05.2021 року.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 (надалі - «Порядок»).

Відповідно до п. 25 Порядку та ст. 73 ЗУ «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стати підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарна справа не містить пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, висновки дисциплінарної комісії, викладені в поданні від 13.08.2021 року ґрунтуються на обставинах викладених в акту Південного офісу Держаудитслужби від 14.05.2021 року, листі Південного офісу Держаудитслужби від 27.05.2021 року та листів складених посадовими особами Департаменту щодо надання інформації про стан виконання вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень встановлених в акті перевірки від 14.05.2021 року.

Оцінюючи обґрунтованість спірного наказу, суд виходить із того, що відповідний висновок має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час розгляду дисциплінарної справи та які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Відповідне дисциплінарне провадження повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб, за результатами якого і приймається наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Отже, розгляд питання повинен бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Суд вважає зазначає, що ані подання, ані наказ не містить посилання на вказівки на жодне із доручень чи завдань, з приводу яких позивачем не вжито належних заходів. При прийнятті наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, не зазначено жодних доказів виявлення фактів не виконання своїх посадових обов`язків, не зрозуміло у чому саме полягає допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Окрім зазначеного, не надано доказів наявності протиправної поведінки ОСОБА_1 , шкідливих наслідків та причинного зв`язку між теми і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Щодо порушення порядку здійснення дисциплінарного провадження.

У відповідності до п. 31 Порядку, комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Згідно до п. 32 Порядку, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

В свою чергу, у відповідності до ч. 4 ст.9-1 ЗУ «Про державну службу» інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Судом встановлено, що про проведення засідання дисциплінарної комісії 13.08.2021 року складено лист від 09.08.2021 року.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів щодо вручення цього листа позивачу особисто або засобом поштового зв`язку.

В свою чергу, в акті про відмову від надання пояснень від 13.08.2021 року дисциплінарною комісією зазначено, що позивач 13.08.2021 року не прибула на засідання дисциплінарної комісії, не повідомила про поважні причини своєї відсутності, не надала письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Проте, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, позивачу не було надано реальної можливості бути присутньою на вказаному засіданні.

Отже, комісією не забезпечено право позивача у встановленому Законом порядку бути присутнім та надати пояснення під час проведення засідання дисциплінарною комісією.

Також, відповідно до п. 35 Положення комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

Подання дисциплінарної комісії від 13.08.2021 року подано директору Департаменту екології та природних ресурсів 18.08.2021 року.

Відповідно до матеріалів справи, дисциплінарною комісією на адресу позивача засобом поштового зв`язку направлено повідомлення від 18.08.2021 року про необхідність надання пояснень, проте відправлення під час доставки не вручено.

Разом з тим, відповідно до наказу Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 24.06.2021 року ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 18 календарних днів з 26.07.2021 року по 12.08.2021 року.

Між тим, на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.08.2021 року та листків непрацездатності серії АКА №108533 та АНД №265789 «Про перенесення невикористаної щорічної основної відпустки ОСОБА_1 », позивачу надано невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 23 календарні дні з 16.08.2021 року по 08.09.2021 року.

Також, відповідно до наказу відповідача від 21.09.2021 року №74-в «Про перенесення невикористаної частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 » прийнятого на підставі заяви позивача від 20.09.2021, у зв`язку з непрацездатністю позивача у період щорічної основної відпустки з 16.08.2021 року по 08.09.2021 року, надано ОСОБА_1 невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 04.10.2021 року по 08.10.2021 року.

Отже, 28.08.2021 року, в день прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач перебувала на лікарняному.

Слід зазначити, що доводи представника позивача щодо зазначення в оскаржуваному наказі невірно дати подання 13.08.2021 року, а не 18.08.2021 року є необґрунтованими, оскільки подання дисциплінарною комісією складено саме 13.08.2021 року (п`ятниця) та не пізніше 3 днів подано директору Департементу, а саме 18.08.2021 року (понеділок).

Відповідно до п. 36 Порядку, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

28.08.2021 року директором Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації прийнято наказ №48-ОС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », тобто на 10 день відповідно до п. 36 Порядку.

Відповідно до п.1 оскаржуваного наказу: «Оголосити ОСОБА_7 , головному спеціалісту - юрисконсульту Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, догану за неналежне виконання посадових

обов`язків, відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України

«Про державну службу» та пункту 2 частини першої та частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», у перший робочий день, після закінчення щорічної основної відпустки, тобто 09 вересня 2021 року, у разі не виходу на роботу 09 вересня 2021 року, у перший робочий день фактичного виходу на роботу.»

Таким чином, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано відповідачем з урахуванням перебування її у щорічній відпустці, а доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось за відсутності беззаперечного факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, водночас, з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме не забезпечено право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на дисциплінарного стягнення, не надано можливості надати пояснення стосовно порушеного питання, з огляду на що наказ Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 28.08.2021 року №48-ОС про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким позивачу оголошено догану, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, обґрунтованості, пропорційності та прийняття на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн відповідно до квитанцій №940 від 17.09.2021.

На підставі викладеного, з Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 р. у справі №9901/350/18.

Представником позивача надано до суду ордер серія ОД№566345 та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України суд враховує, що дана справа є складною справою; розгляд справи відбувся в порядку загального позовного провадження; представником позивача вчинялись активні дії щодо збору доказів та належного забезпечення виконання процесуальних обов`язків під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду від 08.04.2020 року по справі №922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн. є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративноий позов ОСОБА_1 до Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнання протиправним та скасувати наказ директора Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації №48-ОС від 28 серпня 2021 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнути з Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38721915, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107);

Суддя П.П. Марин