Рішення

від 22.08.2022 по справі 640/1272/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року м. Київ № 640/1272/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Голдплюс» про стягнення заборгованості у розмірі

2250,00 грн.

прийняв до уваги наступне:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Голдплюс» в якому просить стягнути з ТОВ "СІТІ ГОЛДПЛЮС" (вул. Льва Толстого, 57, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ: 43619581) на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.09.2021 року № 0311.

Ухвалою суду від 03 травня 2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф відповідно до рішення №0311 від 24.09.2021 року у розмірі 2250,00 грн., який у добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Копію ухвали суду від 03 травня 2022 року відповідачу відправлено на поштову адресу, а саме: 01004, вул. Льва Толстого, 57), що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0105107863717. Однак, поштове відправлення повернулося на адресу суду. Станом на дату прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0311 від 24.09.2021, у відповідності до якого за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» "Про рекламу" застосовано штраф у розмірі 2550,00 грн.

У зв`язку з добровільним невиконання відповідачем рішення № 0311 від 24.09.2021 про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

За визначенням статті 1 Закону:

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 26 Закону передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Положеннями статті 27 Закону визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина шоста статті 27 Закону).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону).

Відповідно до частини одинадцятої статті 27 Закону рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Доказів оскарження рішень про накладення штрафу відповідачем суду не надано.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума несплачених штрафів у розмірі 2550,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками вирішення справи по суті спору суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи все вище викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак задовольняє їх у повному обсязі.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, вул. Д. Вітовського 18, місто Львів, код ЄДРПОУ 40349068) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СІТІ ГОЛДПЛЮС" (вул. Льва Толстого, 57, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ: 43619581) на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.), згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.09.2021 року № 0311.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Арсірій