Рішення

від 22.08.2022 по справі 420/2790/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року м. Київ № 420/2790/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Александров О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали адміністративної справи

за позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України

до Міністерства юстиції України

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі по тексту - позивач, Морська адміністрація) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 67190809.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року матеріали адміністративної справи № 420/2790/22 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 420/2790/22 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Вказаною ухвалою суд ухвалив надалі у всіх процесуальних документах враховувати та зазначати актуальне найменування та місцезнаходження позивача, а саме: Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що постанова державного виконавця Яковенка В. А. від 19.01.2022 у ВП № 67190809 суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки з 18.01.2022 у Морської адміністрації відсутній обов`язок з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 420/6843/19, яке скасовано судом апеляційної інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді. Одночасно державний виконавець Яковенко В. А. шляхом винесення оскаржуваної постанови зобов`язує Морську адміністрацію виконати скасоване судове рішення, чим покладає на позивача нелегітимні зобов`язання, в тому числі, щодо сплати штрафних санкцій, які не відповідають меті виконавчого провадження та засадам законності, а також неправомірно застосовує штрафні санкції.

16 серпня 2022 року до суду надійшов відзив Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому зазначено, що державним виконавцем відділу вчиняються виконавчі дії у межах та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, представник відповідача просить за результатами розгляду позову Державної служби морського та річкового транспорту України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправної та скасування постанови про накладення штрафу від 19.01.2022, винесену в рамках виконавчого провадження № 67190809, - прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У судовому засіданні 23 серпня 2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 420/6843/19 (далі - рішення Суду) повністю задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України та ухвалено:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 02-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Чорноморському морському порту - капітана Чорноморського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління з 18.10.2019;

-зобов`язати Державну службу морського та річкового транспорту України самостійно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2019 до 26.07.2021;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Чорноморському морському порту - капітана Чорноморського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць.

На виконання рішення Суду Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 22.09.2021 № 420/6843/19, на підставі якого державним виконавцем Яковенком В.А. 20.10.2021 р. відкрито виконавче провадження № 67190809.

В межах виконавчого провадження № 67190809 державним виконавцем 19.01.2022 р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 5 100,00 грн. у зв`язку з невиконанням рішення протягом 10 днів з дня відкриття виконавчого провадження.

Вважаючи рішення Суду таким, що підлягає скасуванню, Морською адміністрацією в установленому порядку використано право на апеляційний перегляд справи № 420/6843/19 та оскаржено рішення Суду до суду апеляційної інстанції. Так, за апеляційною скаргою Морської адміністрації ухвалою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 р. у справі № 420/6843/19 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 420/6843/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України, зокрема в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Чорноморському морському порту - капітана Чорноморського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління з 18.10.2019.

19.01.2022 до відділу від Морської адміністрації надійшло клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 420/6843/19 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022.

03.02.2022 р., керуючись пунктом 5 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону, державним виконавцем Яковенком В. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404 - VІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Морська адміністрація, дотримуючись приписів частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, - письмово повідомила про відповідні обставини державного виконавця шляхом надсилання клопотання від 19.01.2022 № 48/404.3/14-22 про закінчення виконавчого провадження № 67190809 (далі - клопотання).

Але державним виконавцем Яковенком В.А., вже після скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, незважаючи на приписи Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України 19.01.2022 винесено оскаржувану постанову до того ж після інформування боржником про наявність підстав, що зумовлюють закінчення виконавчого провадження.

Частиною першою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Так, постановою державного виконавця Яковенка В.А. від 20.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67190809 з метою примусового виконання рішення, яке підлягає негайному виконанню, а саме - поновлення працівника на роботі.

Таким чином, державний виконавець Яковенко В.А. зобов`язаний був перевірити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 420/6843/19 не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження, не пізніш як 25.10.2021. Тобто, постанову про накладення штрафу на сторону боржника державний виконавець Яковенко В.А. був повноважний прийняти після 25.10.2021 у разі встановлення невиконання рішення Суду, але у будь-якому разі до 18.01.2022. Такий підхід кореспондується з обов`язком виконавця вживати передбачених частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень своєчасно.

Додатково суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як слідує із постанови про закінчення виконавчого провадження від 03 лютого 2022 року, вона прийнята у зв`язку із скасуванням або визнанням нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Відповідно до п. 1. ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином, з аналізу наведеної норми, вбачається, що відповідач зобов`язаний був скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у сумі 5100,00 грн., винесену в рамках виконавчого провадження №67190809.

Враховуючи наявні у справі докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п`ятої статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. що підлягають стягненню на користь останніх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 90, 243-246, 287, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 41886120) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 19.01.2022 у ВП № № 67190809 про накладення штрафу

3. Стягнути на користь Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 41886120) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімсот одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Є.В. Аблов