Рішення

від 22.08.2022 по справі 640/29823/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року м. Київ № 640/29823/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.І.Д.О.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.І.Д.О.» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00053280702 від 20.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00053290702 від 20.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки комп`ютерна програма svido.net була придбана з метою отримання майбутніх економічних вигід, відповідала критеріям визнання нематеріального активу згідно П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», використовувалась в господарській діяльності ТОВ «С.В.І.Д.О.» протягом всього строку використання. Товариство і надалі очікувало отримувати економічні вигоди від її використання, з огляду на що, віднесення до складу інших операційних витрат 615000,00 грн. амортизаційних відрахувань, було правомірним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.12.2020 до суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, позаяк, в порушення п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. п. 138.3.2. п.138.3 ст.138 ПК України, ТОВ «С.В.І.Д.О.» завищено показники рядка 2180 «Інші операційні витрати» показників Звіту про фінансові результати всього на 615000 гривень, адже у власній господарській діяльності ТОВ «С.В.І.Д.О.» комп`ютерну програму svido.net не використовувало.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «С.В.І.Д.О.» є юридичною особою, перебуває у стані припинення, за кодом КВЕД. 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.І.Д.О.» 27.10.2020 отримало примірник акта перевірки № 184/26-15-07-02- 06/40508905 від 27.10.2020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2017 по 20.10.2020.

За результатами вказаної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві дійшло висновку, що ТОВ «С.В.І.Д.О.», порушивши п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п.138.3.2. п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, завищив від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 21959 грн., в тому числі по періодам: 2017 рік на суму 410000 грн., 2018 рік на суму 21959 грн. 2019 рік на суму 21959 грн. три квартали 2020 на суму 21959 грн. та занизив податок на прибуток на загальну суму 106747 грн., в тому числі по періодах: 2018 рік на суму 106747 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, ТОВ «С.В.І.Д.О.» було направлено заперечення та клопотання про участь у їх розгляді.

Листом ГУ ДПС у м. Києві № 431/1/26-15-07-02-06 від 12.11.2020, було повідомлено ТОВ «С.В.І.Д.О.» про запрошення на проведення розгляду заперечення від 09.11.2020 вих. б/н (вх. Головного управління ДПС у м. Киві від 10.11.2020 №120175/10) на акт перевірки № 184/26-15-07-02-06/40508905 від 27.10.2020 року в online-режимі з використанням відео-зв`язку «Skype».

До матеріалів перевірки позивачем було додатково додано договори із контрагентами за вказаний у перевірці період.

20 листопада 2020 року позивачем було отримано лист від ГУ ДПС у м. Києві № 849/1/26-15-07-02-06 від 19.11.2020 із податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2020 № 00053280702 та № 00053290702 про нарахування ТОВ «С.В.І.Д.О.» грошового зобов`язання.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, за висновками проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «С.В.І.Д.О.» не використовувало комп`ютерну програму svido.net у власній господарській діяльності, при цьому, до складу інших операційних витрат віднесло 615000,00 грн. амортизаційних відрахувань. Таким чином, порушивши п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п. 138.3.2. п. 138.3 ст.138 ПК України. ТОВ «С.В.І.Д.О.» завищено показники рядка 2180 «Інші операційні витрати» показників Звіту про фінансові результати всього на 615000 гривень, в тому числі по періодам: 2017 рік на суму 410000 гривень, 2018 рік на суму 205000 гривень та занижено податок на прибуток на загальну суму 106747 гривень, в тому числі по періодах: 2018 рік на суму 106747 гривень.

Комп`ютерна програма svido.net була зарахована на баланс актом введення в експлуатацію від 30.06.2016 згідно наказу № 02-0 від 30.06.2016 «Про введення в експлуатацію прав інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» з метою отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Згідно змісту п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 750/4043 (Далі - П(С)БО), придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов`язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до приписів п.5 П(С)БО 8, бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об`єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на комерційні позначення права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; права на об`єкти промислової власності право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп`ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

За змістом п. 25, п. 26 П(С)БО 8, нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Так, за п. 26, для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством; п. 27, метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу; п.30, нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Згідно з нормами п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК України, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 138.3.4 ст. 138 Податкового кодексу України, нарахування амортизації нематеріальних активів протягом таких строків: група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) - відповідно до правовстановлюючого документа; група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) - відповідно до правовстановлюючого документа; група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті - відповідно до правовстановлюючого документа; група 4 - права на об`єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років; група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп`ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки; група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) - відповідно до правовстановлюючого документа.

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об`єктів, що входить до складу окремої групи.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.

Відповідно до приписів п. п. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України, розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

За приписами пункту 6 підрозділу4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, строк корисного використання об`єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Позивач наголошує на тому, що у 2016 році ТОВ «С.В.І.Д.О.» заключило договори на використання сервісу електронного документообігу на загальну суму 232000 гривень, згідно з якими користувачам сервісу було надано 47200 транзакцій (у позовній заяві наведено копії відповідних договорів), в 2017 році було надано 100 транзакцій на загальну суму 500 гривень. Згідно з актами звірки з клієнтами, станом на 31.12.2017, у клієнтів товариства залишались невикористані транзакції, які вони мали право використати протягом наступних періодів.

Згідно з п. 2.1, п. 2.3, п.2.4 та п. 2.5 Договору на використання сервісу електронного документообігу, у порядку та на умовах визначеним цим договором, виконавець зобов`язується надати клієнтові та або його користувачам доступ до сайту, сервіс електронного документообігу та використання всіх функціональних можливостей за допомогою комп`ютерної програми, засіб електронного цифрового підпису для виконання транзакцій з використанням посилених сертифікатів відкритих ключів, а клієнт в порядку та у розмірах, визначених у цьому договорі, оплачує адміністраторові сервісу плату у вигляді авторської винагороди (роялті) за використання ним та/або його користувачами комп`ютерної програми, яке тарифікується за кількістю транзакцій. Дозвіл на використання комп`ютерної програми надається у вигляді невиключної ліцензії, умови якої визначені у п.2.1. договору, та у вигляді можливості використовувати комп`ютерну програму шляхом поштучного здійснення транзакцій відповідно до умов п.2.4 договору, а також шляхом здійснення сервісу електронного документообігу. Право на використання комп`ютерної програми зазначеним в п. 2.4. способом переходить до клієнта з моменту сплати винагороди та надходження коштів на розрахунковий рахунок адміністратора сервісу. Невиключна ліцензія надається на строк в 1 (один) календарний рік, яка може бути автоматично продовжена в разі невикористання всіх наданих згідно даного договору транзакцій. Виконавець зобов`язаний: надавати консультації клієнту щодо забезпечення використання комп`ютерної програми за допомогою телефонного та електронного зв`язку в режимі 24/7; протягом всього строку дії цього договору сприяти клієнту у виконанні його зобов`язань за цим договором.

Згідно змісту договору на використання сервісу електронного документообігу, ТОВ «С.В.І.Д.О.», наголошує на тому, що у 2016 та 2017 роках товариство отримало дохід від використання комп`ютерної програми svido.net, який був відображений у фінансовій звітності відповідних періодів, але фактично дія договорів продовжувалась протягом 2017 та 2018 років, клієнти ТОВ «С.В.І.Д.О» користувались сервісом, комп`ютерна програма знаходилась в господарському обороті товариства, функціонувала в звичайному режимі та підлягала амортизації.

Згідно з п. 7 та п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Позивач акцентує увагу на тому, що комп`ютерна програма svido.net була придбана з метою отримання майбутніх економічних вигід, відповідала критеріям визнання нематеріального активу згідно П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», використовувалась в господарській діяльності ТОВ «С.В.І.Д.О.» протягом всього строку використання. Товариство і надалі очікувало отримувати економічні вигоди від її використання, про що свідчить, зокрема надана за 2017-2018 роки фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 у розмірі 223460,00 грн.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Водночас, із визначеного в ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Суд враховує, що перевіркою повноти декларування ТОВ «С.В.І.Д.О.» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності», встановлено його заниження на загальну суму 615000 гривень, в тому числі по періодах: 2017 рік на суму 410000 гривень, 2018 рік на суму 205000 гривень.

Так, станом на 01.01.2017 на рахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» у товариства позивача, обліковується комп`ютерна програма svido.net, акт введення в експлуатацію від 30.06.2016 - вартість 820000 гривень Згідно наказу № 02-0 від 30.06.2016 «Про введення в експлуатацію прав інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», затвердженого директором ОСОБА_1 встановлено термін корисного використання комп`ютерної програми 2 роки (24 місяці) з моменту воду в експлуатацію. Використовувати прямолінійний метод нарахування амортизації.

Згідно відомості по амортизації НМА, ТОВ «С.В.І.Д.О.» нарахована амортизація комп`ютерної програми svido.net та включено до складу витрат в 2017 в сумі 410000 гривень, в 2018 році в сумі 205000 гривень.

Згідно акта вибуття (ліквідації) об`єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів №1 від 30.09.2020, комп`ютерна програма svido.net знята з обліку об`єктів права інтелектуальної власності.

Під час проведення перевірки, встановлено, що ТОВ «С.В.І.Д.О.» було надано запит від 19.10.2020 щодо надання до перевірки свідоцтва про реєстрацію авторського права, ліцензії на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а листом б/н від 19.10.2020, ТОВ «С.В.І.Д.О.» повідомило, що свідоцтво про реєстрацію авторського права, ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності не отримувалось.

За період з 01.01.2017 по 20.10.2020, ТОВ «С.В.І.Д.О.» отримало від ТОВ «Лестро» (ЄДРПОУ 40064426) по договору № 2 від 10.09.2016 на використання сервісу електронного документообігу 500 гривень за послуги надання ТОВ «С.В.І.Д.О.» невиключної ліцензії на право використання комп`ютерної програми, (в тому числі 11.07.2017 - 100 гривень, 28.07.2017 - 100 гривень, 08.08.2017 - 100 гривень, 14.09.2017 - 100 гривень, 18.09.2017 - 100 гривень).

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу про те, що у власній господарській діяльності ТОВ «С.В.І.Д.О.» комп`ютерну програму svido.net не використовувало, дохід від її реалізації (права на використання) зведений до мінімуму, що не узгоджується зі змістом поняття розумної економічної причини (ділової мети), при цьому, до складу інших операційних витрат позивачем було віднесено аж 615000 гривень амортизаційних відрахувань на цей продукт, що дає підстави погодитись з висновками відповідача про те, що в порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п. 138.3.2. п.138.3 ст.138 ПК України, ТОВ «С.В.І.Д.О.» завищено показники рядка 2180 «Інші операційні витрати» показників Звіту про фінансові результати всього на 615000 гривень, тож, вбачається завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 21959 гривень, в тому числі по періодам: 2017 рік на суму 410000 гривень, 2018 рік на суму 21959 гривень, 2019 рік на суму 21959 гривень, три квартали 2020 на суму 21959 гривень; заниження податку на прибуток на загальну суму 106747 гривень, в тому числі по періодах: 2018 рік на суму 106747 гривень.

При цьому, надані позивачем на вимогу ухвали суду від 11.11.2021 копії оборотно-сальдових відомостей бухгалтерського обліку по рахункам 36, 63, 125 за 2017-2020 роки, не спростовують висновків акта перевірки та прийнятих за наслідком їх розгляду податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, проаналізувавши ці та всі інші доводи позовної заяви, суд вважає, що вони не спростовують правильності висновків відповідача, покладених в основу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що такі доводи позивача є непідтвердженими та необґрунтованими.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.І.Д.О.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.І.Д.О.» (ЄДРПОУ 40508905, 04116, м. Київ, вул. Коперніка, 17, кв. 23);

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда