Рішення

від 23.08.2022 по справі 640/35781/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2022 року м. Київ № 640/35781/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства юстиції України до Політичної партії "Партія українського народу" пропро анулювання реєстрації політичної партіїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство юстиції України з позовом до Політичної партії «Партія українського народу» та просить суд анулювати реєстрацію політичної партії ««Партія українського народу» (реєстраційне свідоцтво №202 - п.п. від 10.10.2011, код ЄДРПОУ: 37932584, вул. О. Гончара, 35, м. Київ, 01034).

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилаючись на положення статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», пункт 1 підпункту 83-13 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України вказує, що ПП «Партія українського народу» за період з 10.10.2011 по 10.10.2021, а також станом на час подання позову не висувала своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України, тобто відповідач не виконує вимоги чинного законодавства та Статуту щодо обов`язкової участі у політичному житті суспільства. Враховуючи наведе Мін`юст вказує про наявність у нього права на звернення до суду із позовними вимоги про анулювання реєстрації ПП «Партія українського народу».

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник Політичної партії «Партія українського народу» зазначає, що висував своїх кандидатів для участі у виборах у 2012 році на відповідному з`їзді, проте реєстрація таких кандидатів не відбулась, з огляду на неможливість сплати партією гарантійного внеску. Також 21.02.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів, де зазначено про виконання вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де ним зазначено про те, що факт висування кандидатів від політичної партії для участі у виборах без подальшої реєстрації такого кандидата Центральною виборчою комісією та подальшої участі у виборчому процесі є незавершеним процесом висунення кандидата, оскільки не свідчить про реальну участь партії у виборах. Враховуючи наведене, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

На підставі заяви про реєстрацію політичної партії від 24.06.2011 та доданих до неї документів Державною реєстраційною службою України видано свідоцтво про реєстрацію політичної партії №202-п.п. від 10.10.2011, яким зареєстровано політичну партію «Партія українського народу», місце знаходження: 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, б. 35, основні цілі політичної партії - сприяння побудові в Україні демократичного суспільства на основі народовладдя, соціальної захищеності всіх громадян України, вирішення ключових проблем українського суспільства, покращення якості життя, участь у виборах та інших політичних заходах.

Рішенням Міністерства юстиції України від 22.09.2020 №430/194 проведено державну реєстрацію змін у складі керівних органів Партії, прийнятих на підставі рішень Політичної Ради Партії від 11.09.2020, а також змін інформації для здійснення зв`язку з Партією.

Як вказує позивач, він звернувся до Центральної виборчої комісії України із листом від 15.10.2021 №94376/19.3.1/6-21 щодо надання інформації про висування Політичною партією «Партія українського народу» своїх кандидатів на виборах народних депутатів України та Президента України протягом останніх 10 років, за наслідком розгляду якого листом від 27.10.2021 №21-41-3819 Центральна виборча комісія України повідомило Мін`юст, що за останні 10 років документів щодо реєстрації кандидатів від вказаної політичної партії до Центральної виборчої комісії не надходило (т. 1, а.с. 110).

У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Конституції України установлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2011 №2365-III встановлено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону №2365-III).

Відповідно до приписів статті 23 Закону №2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Частиною 1 статті 24 Закону №2365-III передбачено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина 2 ст. 24 Закону №2365-III).

У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону №2365-III).

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 із змінами (далі - Положення №228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення №228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

Аналізуючи матеріали справи суд вказує, що спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією Міністерством юстиції України повноважень на звернення до суду про анулювання реєстрації політичної партії на підставі статті 24 Закону №2365-III.

Як вже було вказано судом вище, норми частини 1 статті 24 Закону №2365-III містять вимогу до зареєстрованих у встановленому порядку політичних партій дотримуватися обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом встановленого законом десятирічного терміну. Виконання цієї вимоги є умовою для збереження статусу зареєстрованої політичної партії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12.06.2007 №2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону №2365-III), якою було встановлено: «У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються».

Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини 2 статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26.11.2015 №835-VIII внесено зміни до статті 24 Закону №2365-III та викладено її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.

При цьому, «невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років» залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Таким чином, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Таких висновків дійшов Верховний Суд при вирішенні справ у подібних правовідносинах у постановах від 20.04.2021 у справі №640/2968/20, від 30.06.2021 у справі №640/2895/20 та від 17.11.2021 у справі №640/2919/20.

Анулювання реєстрації партії не є заходом впливу (санкцією) за порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України, перелік яких наведений у статті 19 Закону №2365-III.

Суд наголошує, що анулювання реєстрації партії є передбаченим законом наслідком недотримання політичною партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом установленого десятирічного терміну, як обов`язкової умови для збереження статусу зареєстрованої політичної партії, який застосовується виключно судом на підставі звернення уповноваженого органу, що здійснює відповідний державний контроль.

Суд вказує, що Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.04.2021 у справі №640/2968/20, від 30.06.2021 у справі №640/2895/20 та від 17.11.2021 у справі №640/2919/20 сформовано правовий підхід, відповідно до якого, ураховуючи, що обов`язок політичної партії висунути своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років виникає у політичної партії з дня її реєстрації, то і обрахунок цього строку, як і визначення періоду дотримання вимог частини 1 статті 24 Закону №2365-III починається з дати реєстрації партії.

Проміжок часу дотримання цих вимог партією не може визначатися контролюючим органом державної влади довільно, а повинен охоплювати весь період діяльності політичної партії починаючи з дати її реєстрації.

Водночас оскільки частиною 1 статті 24 Закону №2365-III проміжок часу чітко окреслений 10 роками, наступний період обов`язку висування кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України розпочинається за закінченням першого десятирічного строку.

Між тим, розділом IV Закону України «Про вибори народних депутатів України» ( далі - Закон 541/97-ВР) визначено такі стадії виборчого процесу як висування і реєстрація кандидатів у депутати та є невід`ємно поєднаними стадіями виборчого процесу та, відповідно, результатом діяльності політичної партії, є однією з первинних стадій (єдиною стадією) в рамках виборчого процесу, що слідує власне й із назви цього з розділу «Висування і реєстрація кандидатів у депутати».

При цьому, частиною 1 статті 21 Закону 541/97-ВР регламентовано, що політичні партії, виборчі блоки партій висувають кандидатів у депутати єдиним списком для участі у виборах по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу.

Наведене вказує, що висунення кандидатів у депутати не є самостійною і суто формальною процедурою, а має реалізовуватись у формі реєстрації кандидатів у депутати. Висунення кандидатів у депутати не є самоціллю діяльності політичних партій, а відбувається саме для участі у виборах з метою просування через обраних кандидатів програми партії та реалізації наказів виборців, що передбачає реєстрацію кандидатів у депутати, а не їх формальне висунення.

Водночас, частиною 7 статті 21 Закону 541/97-ВР визначалося, що представники політичних партій, виборчих блоків партій подають до Центральної виборчої комісії витяг з протоколу вищого представницького керівного органу політичної партії, виборчого блоку партій про формування списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій, а також список кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій, підписаний представником партії, виборчого блоку партій з дотриманням вимог пункту 2 частини 1 статті 24 цього Закону. Після цього Центральна виборча комісія протягом доби видає представникам політичної партії, виборчого блоку партій необхідну кількість підписних листів встановленої форми.

Наведене вказує на те, що висунення кандидатів у депутати супроводжується також формальними взаємовідносинами з ЦВК.

У свою чергу частиною 1 статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 25.03.2004 № 1665-IV (далі - Закон № 1665-IV) регламентовано, що виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 11 Закону № 1665-IV виборчий процес включає такі етапи, зокрема: висування та реєстрація кандидатів у депутати, що додатково вказує, що положення частини 1 статті 24 закону №2365-III застосовуються у значенні невід`ємності та взаємопов`язаності процесу не тільки висунення кандидата у депутати, але й його реєстрації.

Закон України «Про вибори народних депутатів України від 17.11.2011 № 4061-VI також передбачав, що за стадією висування кандидата у депутати однією з наступних стадій є реєстрація кандидата у депутати (ч. 5 ст. 11 Закону № 4061-VI). При цьому, назва розділу VII цього Закону містить назву «Висування і реєстрація кандидатів у депутати», що знову-таки вказує на взаємопов`язаність цих стадій, що є наслідком реалізації одного із важливіших напрямків діяльності політичних партій - просування інтересів певної частини населення через обрання представників Українського народу до парламенту.

Водночас, за правилами статті 54 Закону № 4061-VI передумовою реєстрації кандидатів у депутати є отримання ЦВК низки документів від політичних партій.

Також слід вказати, що Виборчий кодекс України передбачає послідовність та взаємопов`язаність таких складових однієї із стадій виборчого процесу як висування та реєстрація кандидатів (п. 1 ч. 1 ст. 79 у розділі XVIII. «Висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України»; п. 1 ч. 1 ст. 137 розділ XXVIII «Висування і реєстрація кандидатів у народні депутати України»; п. 4 ч. 1 ст. 197 розділу XXXVII «Висування та реєстрація кандидатів на місцевих виборах» Виборчого кодексу України»).

Відтак, положення частини 1 статті 24 Закону №2365-III застосовуються через призму та у системному взаємозв`язку з наведеними вище положеннями статті 36 Конституції України, висновками Конституційного Суду України та наведеними вище положеннями Закону України «Про політичні партії», а саме: здійснення політичної діяльності, із закономірним результатом такої діяльності - через вираження волі громадян шляхом саме участі у виборах, піддаючи таким чином свою кваліфікацію та послужний список ретельному громадському контролю, а не задля формального висунення претендентів у кандидати у народні депутати з метою створення зовнішнього уявлення про активну політичну діяльність політичної партії та її суспільну значимість.

Формальне ж висунення претендентів у кандидати у народні депутати нівелювало би конституційні принципи діяльності політичної партії - участь у виборах задля проведення у життя програми партії, як волевиявлення певної частини населення.

Саме лише висування кандидатом у депутати від партії не є окремим юридичним фактом, який є достатнім для не застосування такого заходу як анулювання реєстраційного свідоцтва партії. Сполучником «ТА» висування кандидатом у депутати невід`ємно пов`язується з фактом реєстрації кандидата у депутати, що є, як вбачається з вищевикладеного, однією стадією виборчого процесу. Лише сам факт висування кандидата у депутати не свідчить про виконання основних цілей діяльності партії.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що само по собі висування кандидата у депутати не створює юридичних наслідків для цілей визначення партії як спроможної політичної сили та не є підставою для не застосування положень частини 1 статті 24 Закону №2365-III.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований як політична партія 10.10.2011, отже обрахунок десятирічного терміну щодо участі у висуванні своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України розпочався з 11.10.2011, тобто з наступної дати з дати реєстрації політичної партії.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо неналежності доказів відповідача, а саме: 1) рішення IV З`їзду Політичної партії «Партія українського народу» від 02.02.2022 «Про висування кандидата у народні депутати України на проміжних виборах народного депутата України 27.03.2022 в одномандатному виборчому окрузі №206»; 2) постанови Центральної виборчої комісії від 15.02.2022 № 39 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народного депутата України 27.03.2022»; 3) посвідчення кандидата у народні депутати України № КД-5 ОСОБА_1 від Політичної партії «Партія українського народу», оскільки 10-річний термін за станом на лютий 2022 року вже сплинув.

Як вже було вказано вище, відповідно до свідоцтва про реєстрацію політичної партії основні цілі політичної партії є сприяння побудові в Україні демократичного суспільства на основі народовладдя, соціальної захищеності всіх громадян України, вирішення ключових проблем українського суспільства, покращення якості життя, участь у виборах та інших політичних заходах.

Суд зазначає, що за обставин цієї справи, періодом протягом яких ПП «Партія українського народу» повинна була виконати вимоги частини 1 статті 24 Закону №2365-III є період з 11.10.2011 до 11.10.2021 відповідно.

Відповідно до листа Центральної виборчої комісії України від 27.10.2021 №21-41-3819 ПП «Партія українського народу» за останні 10 років документів щодо реєстрації кандидатів від вказаної політичної партії не подавала.

Тобто, в ході розгляду справи підтверджено, що відповідач протягом 10 років з дня реєстрації політичної партії не подавав документи до Центральної виборчої комісії України для реєстрації кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

Варто наголосити, що за весь період існування зміна найменування партії - «Партія українського народу» не змінювалась.

Суд вказує, що відповідач не заперечує проти обставин не реєстрації кандидатів у ЦВК для участі у виборах Президента України та виборах народних депутатів України, проте вказує, що такі обставини були обумовлені відсутністю матеріальної можливості сплатити гарантійний внесок для реєстрації останніх ЦВК.

Суд враховує те, що ПП «Партія українського народу» на з`їздах висувались кандидати для участі у виборах у 2012 році, однак вказує, що неможливість сплатити розмір гарантійного внеску з метою реєстрації кандидатів ЦВК не є, на переконання суду, підставою для не застосування положень частини 1 статті 24 Закону №2365-III, а безпосередньо саме висування кандидатів, без їх реєстрації в ЦВК не створюють юридичних наслідків для цілей визначення партії як спроможної політичної сили.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги те, що Політична партія «Партія українського народу» жодного разу не прийняла участь у виборах народного депутата України чи Президента України через висунення та реєстрацію ЦВК кандидатів від партії, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для застосування положень частини 1 статті 24 Закону №2365-III.

Отже, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) до Політичної партії «Партія українського народу» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, б. 35) про анулювання реєстрації політичної партії задовольнити повністю.

2. Анулювати реєстрацію політичної партії ««Партія українського народу» (реєстраційне свідоцтво №202 - п.п. від 10.10.2011, код ЄДРПОУ: 37932584, вул. О. Гончара, 35, м. Київ, 01034).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева