Рішення
від 30.08.2022 по справі 640/4065/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Київ № 640/4065/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксани Юріївни, третя особаКиївська міська радапровизнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з позовом до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, треті особи: Київська міська рада, державний реєстратор прав на нерухоме майно Урдюк Оксана Юріївна, в якому просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 31.01.2020 №50913818;

- зобов`язати Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України внести відомості про набуте право спільної сумісної власності на земельні ділянки:

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0200 площею 0,0258 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0201 площею 0,0052 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0202 площею 0,0057 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0203 площею 0,0497 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0204 площею 0,0422 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 площею 0,0217 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0206 площею 0,0295 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0207 площею 0,0309 га,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частинах на кожну ділянку за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачам встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 25.03.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі, розгляд якої вирішив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 13.07.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України про заміну відповідача в адміністративній справі, залучив до участі у справі співвідповідачем державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксану Юріївну та вирішив розгляд справи розпочати спочатку.

В обґрунтування позовних вимоги позивачі зазначили про протиправність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксани Юріївни від 31.01.2020 №50913818, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 за ОСОБА_2 , вмотивоване висновком державного реєстратора про неможливість з поданих документів встановити набуття заявником права власності на земельну ділянку. Позивачі стверджують, що в установленому порядку набули право спільної сумісної власності в рівних частинах на земельні ділянки: кадастровий номер 8000000000:66:149:0200 площею 0,0258 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0201 площею 0,0052 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0202 площею 0,0057 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0203 площею 0,0497 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0204 площею 0,0422 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 площею 0,0217 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0206 площею 0,0295 га; кадастровий номер 8000000000:66:149:0207 площею 0,0309 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , придбавши на підставі договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 16.05.1997 №481, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву цілісний майновий комплекс ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» за вищевказаною адресою, що розташований на загаданих земельних ділянках. При цьому законність набуття права власності на ці земельні ділянки підтверджена низкою судових рішень.

Відповідач - Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову до нього, стверджуючи про його необґрунтованість. Зокрема, зазначив, що відповідно до вимог законодавства після 30.04.2016 Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України не має повноважень щодо вчинення реєстраційних дій як орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки ці права передані органам місцевого самоврядування. Окрім того, оскаржуване рішення прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю., а не посадовою особою Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, тому названий Департамент не є належним відповідачем за вимогами позивачів, що містяться у вищевказаній позовній заяві.

Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. надала суду пояснення/відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову, наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення, прийнятого на підставі пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В обґрунтування наведеного зазначила, що відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Частиною першою статті 27 цього Закону визначено перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав. Проте, з поданих позивачем документів до зави про державну реєстрацію прав та їх обтяжень неможливо було встановити факт набуття ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:149:0205.

Указаний відзив з порушенням установленого судом строку, проте з огляду на повідомлені названим відповідачем причини, що зумовили його пропуск (перебування у відпустці) суд визнав їх поважними, поновив указаний строк та прийняв цей відзив до розгляду.

Третя особа - Київська міська рада своїх пояснень щодо даного спору суду не надала, хоча належним чином повідомлена про судовий розгляд справи.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що 27.01.2020 ОСОБА_2 через Управління (Центр) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації подав заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205. Заяву зареєстровано за №38148153.

Згідно з карткою прийому заяви №197831291 до заяви додано такі документи:

- копію договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу при викупі від 16.05.1997 №481, укладеного між товариством покупців членів трудового колективу ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву;

- рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10.01.1967 №60 «Про відвод земельних ділянок Управлінню громадського харчування міськвиконкому під будівництво об`єктів громадського харчування»;

- акт від 22.05.1997 передачі майна державного підприємства ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

- акт від 07.09.1999 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу ЦМК ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

- лист Фонду держмайна від 26.12.2019№30-03810762, адресований адвокату Кляровській Лесі Валентинівні ;

- Закон України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію»;

- довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14.02.2018 №113910266;

- рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.222010 у справі №2-1487/10;

- додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09.09.2010 у справі №2-1487/2;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2014 НВ №-8000146382014 щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:149:0205.

За результатом розгляду вищевказаної заяви Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. прийняла рішення від 31.01.2020 №50913818, яким відмовила ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205. Прийняття такого рішення обґрунтоване статтею 24 Закону Україну «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 у зв`язку з неможливістю встановити з наданих заявником документів набуття ним права власності на заявлену земельну ділянку.

Оцінюючи правомірність такого рішення суд виходить із наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

- заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;

- реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру;

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності та речові права на нерухоме майно, похідні від права власності (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону).

Частиною першою статті 5 вищевказаного Закону визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено організаційну систему державної реєстрації прав, яку становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органи державної реєстрації, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та /або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Отже, після 30.04.2016 Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції не має повноважень щодо вчинення реєстраційних дій як орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки ці повноваження передані органам місцевого самоврядування.

В свою чергу, такими повноваженнями щодо вчинення реєстраційних дій наділена державний реєстратор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксана Юріївна , рішення якої від 31.01.2020 №50913818 про відмову позивачу у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 ним оскаржується.

Відтак, належним відповідачем за позовною вимогою щодо визнання протиправним і скасування зазначеного рішення є саме державний реєстратор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксана Юріївна, а не Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції, тому ця вимога не підлягає задоволенню в частині, що стосується названого Департаменту.

Водночас указана вимога не підлягає задоволенню також і в частині, що стосується державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк Оксани Юріївни, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до частини першої статті 18 вищевказаного Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

За змістом частини дев`ята статті 18 згаданого вище Закону заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна. Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Як убачається з матеріалів справи, до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 звернувся ОСОБА_2 , зазначивши, що є власником цієї земельної ділянки, на підтвердження чого надав до вказаної заяви низку документів, перелік яких встановлено судом вище.

За наслідками перевірки поданих ОСОБА_2 документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. встановила, що жоден з цих документів не дає можливості встановити набуття ним права власності на вищевказану земельну ділянку, що стало підставою для прийняття нею оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 за ОСОБА_2 .

Суд вважає обґрунтованим такий висновок названого відповідача, оскільки ознайомившись зі змістом кожного документа, наданого ОСОБА_2 на підтвердження його права власності на вищевказану земельну ділянку, суд також не встановив набуття ним права власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» неможливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження з поданих документів є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Ураховуючи неможливість встановити набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205, державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. в межах компетенції та відповідно до законодавства обґрунтовано прийняла оскаржуване рішення від 31.01.2020 №50913818 про відмову у державній реєстрації за ним права власності на згадану земельну ділянку.

Відтак, підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання цього рішення незаконним і його скасування відсутні.

З огляду на встановлену судом правомірність цього рішення не підлягають задоволенню вимоги решти позивачів у цій справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

При цьому суд звертає увагу, що оскаржуване рішення в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є актом індивідуальної дії, який стосується прав або інтересів виключно позивача ОСОБА_2 та не стосується жодних прав та інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , отже не порушує їхні права та інтереси, що також є підставою для відмови їм задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування цього рішення.

Водночас не підлягає задоволенню вимога позивачів про зобов`язання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та/або державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. внести відомості про набуте право спільної сумісної власності на земельні ділянки:

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0200 площею 0,0258 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0201 площею 0,0052 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0202 площею 0,0057 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0203 площею 0,0497 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0204 площею 0,0422 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 площею 0,0217 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0206 площею 0,0295 га;

- кадастровий номер 8000000000:66:149:0207 площею 0,0309 га,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частинах на кожну ділянку за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що обґрунтовується наступним.

Насамперед доцільно зауважити, що позивачі в указаній позовній вимозі не зазначили, куди саме мають бути внесені відомості про набуте ними право спільної сумісної власності на земельні ділянки.

Разом з тим зі змісту позовної заяви можливо дійти висновку, що звертаючись до суду з такою позовною вимогою, позивачі мали на увазі зобов`язати відповідного суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора здійснити державну реєстрацію набутого ними права спільної сумісної власності на вищевказані земельні ділянки.

При цьому позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не надали суду жодного доказу щодо звернення в установленому порядку до відповідного державного реєстратора із заявою/заявами про державну реєстрацію їхнього права власності на ці земельні ділянки із наданням підтверджуючих документів про набуття такого права та про неприйняття державним реєстратором відповідного рішення за наслідками розгляду такої/таких заяви/заяв або про прийняття рішення про відмову у державній реєстрації цього права. Наведене виключає можливість суду зобов`язати державного реєстратора зобов`язати здійснити державну реєстрацію набутого ними права спільної сумісної власності на земельні ділянки.

Так само позивач ОСОБА_2 не надав доказів щодо звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію набутого ним права спільної сумісної власності на вищевказані земельні ділянки, окрім земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:149:0205, що виключає можливість суду зобов`язати суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора здійснити державну реєстрацію набутого ним права спільної сумісної власності на вищевказані земельні ділянки.

В інакшому випадку матиме місце втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора.

Дискреційними є повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. Тобто, в даному випадку, лише суб`єкт державної реєстрації прав або державний реєстратор, які є суб`єктами владних повноважень, можуть прийняти рішення про державну реєстрацію набутого позивачами права власності на відповідні земельні ділянки.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства шляхом контролю за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та його перевірки на відповідність встановленим критеріям.

Також з огляду на встановлення судом правомірності рішення державного реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. від 31.01.2020 №50913818 про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:149:0205 за ОСОБА_2 , прийнятого за наслідком розгляду його заяви від 27.01.2020 №38148153, підстави для зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію набутого ним права спільної сумісної власності на цю земельну ділянку також відсутні.

До того ж як зазначалось вище, після 30.04.2016 Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції не має повноважень щодо вчинення реєстраційних дій як орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки ці повноваження передані органам місцевого самоврядування.

Відтак, позовні вимоги в цілому є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачі належним чином виконали свій обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, тому позовні вимоги у повному обсязі не підлягають задоволенню судом.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для вирішення судом питання про відшкодування позивачам судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись вимогами статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 123, 139, 240, 241 - 246,250,255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.08.2022
Оприлюднено08.09.2022
Номер документу106088957
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Судовий реєстр по справі —640/4065/20

Рішення від 30.08.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 13.07.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 25.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 27.02.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні