Постанова

від 29.08.2022 по справі 340/1674/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1674/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ярал"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року

у справі № 340/1674/22

за позовом Фермерського господарства "Ярал"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2022 р. фермерське господарство "Ярал" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311488 від 16.02.2022 відносно Фермерського господарства «ЯРАЛ» ЄДРПОУ 44085497, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті - Романенком Володимиром Васильовичем.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №340/1674/22 в задоволені адміністративного позову фермерського господарства "Ярал" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про скасування постанови відмовлено.

Судом зазначено, що факт перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм є підставою для застосування штрафних санкцій, за умови відсутності дозволу на таке перевезення, а позивачем допущено порушення Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки маса навантаження транспортного засобу перевищувала норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами.

Не погодившись з рішенням суду, фермерським господарством "Ярал" подано апеляційну скаргу, відповідно якої скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №340/1674/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, станом на дату складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів діяла редакція ПДР, яка регламентувала навантаження в 11 тонн, а при розгляді справи 16.02.2022 діяла редакція ПДР, що дозволяла перевезення з навантаженням в 14 тонн. Зазначає, що оскільки автодорога М-14 відноситься до міжнародних автомобільних доріг, це дозволяє навантаження у 18 тонн на одну вісь.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 10.01.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі щотижневого графіку та направленням на перевірку на а/д М-14 203 км+500м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

За результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки МАН реєстраційний номер НОМЕР_1 співробітниками відповідача встановлено перевищення вагових параметрів на одиничну вісь, а саме 11 950 кг, при нормативно допустимій 11 000 кг, згідно п.22.5 Правил дорожнього руху, тобто на 950 кг більше нормативно допустимого, у зв`язку з чим складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.01.2022 №325583.

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.01.2022 встановлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, в т.ч. порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 14 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% але не більше 10% включно при перевезенні вантажів без відповідного дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 01.02.2022р. складено повідомлення до позивача про дату та час (16.02.2022 з 09:00 до 12:00) розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 16.02.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311488, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн. на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись із накладенням адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 34 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» установлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі ПДР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, рух транспортних засобів з перевищенням встановлених вагових норм, у разі перевезення подільних вантажів, автомобільними дорогами забороняється, а можливість отримання дозволу на перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених вагових норм відсутня.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, станом на дату складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів діяла редакція ПДР, яка регламентувала навантаження в 11 тонн, а при розгляді справи 16.02.2022 діяла редакція ПДР, що дозволяла перевезення з навантаженням 14 тонн, суд зазначає:

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно застосував приписи пункту 22.5 ПДР, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, згідно яких заборонено рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 тонн у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами.

Також, апеляційний суд враховує, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи).

З огляду на це, колегія суддів зауважує, що у спірних правовідносинах до позивача як суб`єкта господарювання не застосовуються положення статті 58 Конституції України.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 805/1819/18-а, від 17.02.2021 у справі № 0740/1012/18, від 19.05.2021 у справі № 2340/4811/18.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що оскільки автодорога М-14 відноситься до міжнародних автомобільних доріг, це дозволяє навантаження у 18 тонн на одну вісь.

Так, положеннями ст. 8 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.

В свою чергу, приписними пункту 22.5 ПДР, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, визначено заборону руху транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 тонн у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами. Тобто, вказана заборона поширюється й на міжнародні автомобільні дороги, які входять до складу автомобільних доріг.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що оскільки автодорога М-14 відноситься до міжнародних автомобільних доріг, це дозволяє навантаження у 18 тонн на одну вісь.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що за наслідками габаритно-вагового контролю відповідачем встановлено перевищення позивачем законодавчо встановлених габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10 % включно при перевезенні вантажу, а саме допущено навантаження на одиночну вісь 11950 кг, при нормативно допустимій 11 000 кг, згідно п.22.5 Правил дорожнього руху, тобто на 950 кг більше нормативно допустимого. Матеріали справи не містять відповідного дозволу позивачу на рух автомобільними дорогами України, документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивачем не надано.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем допущено порушення Закону України "Про автомобільні дороги", а спірна постанова є правомірною.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ярал" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №340/1674/22 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №340/1674/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко