Постанова

від 05.09.2022 по справі 240/30562/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30562/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №589-к від 24.09.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

З матеріалів справи встановлено, що з червня 2017 року ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу у Черняхівському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області №299-к від 03.06.2021 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків державного кадастрового реєстратора відділу у Черняхівському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

На підставі службової записки заступника начальника Управління - начальника відділу інформаційного забезпечення державного земельного кадастру Управління державного земельного кадастру від 10.08.2021 №1703/3-21-02 було прийнято наказ №485-к від 16.08.2021 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " яким наказано: "1.Порушити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Відділу у Черняхівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. 2. Утворити Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості".

У службовій записці від 10.08.2021 №1703/3-21-0.2 вказано: стосовно надходження листа селищної голови Черняхівської селищної ради від 04.08.2021 №1633; суть питання: Рішенням 9 сесії Черняхівської селищної ради 8 скликання від 11.06.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 1825686800:04:000:0032 включено до переліку земельних ділянок комунальної власності селищної ради для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, однак 05.07.2021 державну реєстрацію вказаної раніше земельної ділянки в Державному земельному кадастрі скасовано у зв`язку з її поділом на земельні ділянки з кадастровими номерами 1825686800:04:000:0034-1825686800:04:000:0051 та 1825686800:04:000:0054-1825686800:04:000:0058.

Державну реєстрацію вказаних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснював начальник Відділу у Черняхівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - в.о. державного кадастрового реєстратора даного відділу - Полулях Андрій Віталійович на підставі заяв №№ЗВ-9708405762021-9708405802021, та №№ЗВ- 9708405842021-9708406002021 про державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, а також долученого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0000 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 1825686800:04:00:0032, що знаходиться на території Черняховського району за межами населених пунктів. Черняхівської селищної (Пекарщинської сільської) ради Житомирської області, розробленого ЖФ ДП «Науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» (сертифікований інженер-землевпорядник - Д.Г. Дубінець). Під час аналізу вказаної раніше документації із землеустрою виявилась невідповідність наявних матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування вимогам законодавства, а саме нормам ст. 198 та п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та нормам ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині зазначення зовнішніх меж земельної ділянки (суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів).

Як вбачається з протоколу №28 від 19.08.2021, було обрано голову, секретаря та доповідача Дисциплінарної комісії по дисциплінарному провадженню стосовно державного виконавця ОСОБА_1 .

У поясненнях безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 від 25.08.2021 зазначено, що вказані у службовій записці від 10.08.2021 №1703/3-21-0.2 обставини щодо можливого порушення норм чинного законодавства ОСОБА_1 потребують з`ясування та дослідження під час дисциплінарного провадження.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 14.09.2021 було складено Акт про ненадання пояснень та відсутність державного виконавця, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, на засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Як вбачається з Протоколу №34 від 14.09.2021, за результатом розгляду дисциплінарного провадження, порушеного наказом Головного управління від 16.082021 №485-к, Дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

У поданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно державного виконавця ОСОБА_1 від 16.09.2021 рекомендовано в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивача було повідомлено про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) подання від 16.09.2021 та необхідність надання позивачем письмового пояснення.

У Акті від 24.09.2021 зафіксовано ненадання позивачем пояснень.

Наказом №589-к від 24.09.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " наказано: "За вчинення дисциплінарного проступку. що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах повноважень, а саме порушення норм статті 198 та пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та норм статті Закону України "Про державний земельний кадастр" в частині зазначення зовнішніх меж земельної ділянки (суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів), притягнути ОСОБА_1 , начальника Відділу у Черняхівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани".

Вважаючи наказ №589-к від 24.09.2021 протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не спростовано, що в матеріалах документації, поданої позивачу для вчинення реєстраційної дії була відсутня існуюча на момент вчинення реєстраційної дії інформація про власників, користувачів суміжних земельних ділянок, враховуючи приписи п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, однак позивачем не було застосовано норми ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та не відмовлено у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з цих підстав.

Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Засади дисциплінарної відповідальності врегульовані главою 2 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», в редакції Закону України №805-IX від 16.07.2020, (далі - Закон №889-VIII).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. (частина 1 статті 64 Закону №889-VIII).

За приписами статті 65 Закону №889-VIII Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

До державних службовців може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як догана (пункт 2 частини 1 статті 66 Закону №889-VIII).

Статтею 69 Закону №889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Закону №889-VIII, Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає «Порядок здійснення дисциплінарного провадження», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).

Пунктом 2. Порядку №1039 визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку […] дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.08.2021 №485-к відносно позивача порушено дисциплінарне провадження.

Відповідно до п. 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Крім того, п. 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Судом встановлено, що всупереч вимог Порядку №1039 дисциплінарна комісія не повідомила позивача не менше як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії про дату, час і місце засідання, що, у свою чергу, позбавило позивача права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Водночас варто зазначити, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. А певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Щодо суті дисциплінарного проступку, що слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідач як підставу його прийняття зазначив порушення позивачем положень статті 198 Земельного кодексу України, що виразилось у прийнятті останнім рішення про поділ земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:04:000:0032 за відсутності погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами якими, з урахуванням приписів п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України є не держава, як вказано у кадастрових планах, а територіальна громада.

З даного приводу варто врахувати, що приписами ч.4 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 79-1ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч. 6 ст. 79-1 ЗК України).

Статтею 50 ЗК України встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:

а) пояснювальну записку;

б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) кадастровий план земельної ділянки.

Приписами ч. 1 ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці;

відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).

Приписами ст .11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом встановлено, що станом на дату вчинення позивачем спірної реєстраційної дії, у кадастровому плані земельної ділянки щодо якої розроблявся проект землеустрою власником суміжних земельних ділянок вказано державу, однак, враховуючи чинні на той час приписи п. 24 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, яким закріплено, що всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад вважаються землями комунальної власності територіальних громад.

Однак, позивачем не було враховано вказану вище обставину та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, незважаючи на те, що в матеріалах документації, поданої позивачу для вчинення реєстраційної дії була відсутня існуюча на момент вчинення реєстраційної дії інформація про власників, користувачів суміжних земельних ділянок, враховуючи приписи п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Позивачем не було застосовано норми ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та не відмовлено у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з цих підстав.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Так, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на підпункт «е» п. 24 «Перехідні положення» Земельного кодексу України, оскільки вказана норма визначає надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Окрім того, доводи апеляційної скарги щодо чинності або не чинності дозволів наданих на розробку проекту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , не є підставою звернення з позовом та не впливає на суть справи.

Щодо посилання позивача у апеляційній скарзі на обставини викладенні у постановах Верховного Суду по справах 580/168/16, 350/67/15, 514/1571/14, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки вони не відноситься до суті спору про скасування наказу Головного управління яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача. Зокрема, посилання позивача на вказані висновки Верховного Суду, як доказу того що він не здійснював дисциплінарного проступку з підстав того, що законодавство не обмежує права на приватизацію земельних ділянок у зв`язку з відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних, колегія суддів безпідставним, оскільки воно стосується інших правовідносин і сам проект який розглядав позивач не містить будь яких відомостей про відмову суміжних землекористувачів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач звертає увагу, що обґрунтування позивача, відносно того, що розробник відповідальний за якість робіт із землеустрою і чому його не притягнуто до відповідальності, не є предметом розгляду справи. Окрім того з доводів позивача можливо зробити висновок, що позивачу були відомі факти порушення розробником норм чинного законодавства, але в порушення ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» позивач належним чином не перевірив відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, а отже самостійно підтвердив факт правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Водночас колегія суддів враховує, що порушення процедури прийняття наказу (якщо воно мало місце) про застосування дисциплінарного стягнення не є підставою для його скасування, так як саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.