Постанова

від 24.08.2022 по справі 140/10553/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 рокуСправа № 140/10553/21 пров. № А/857/7898/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Большокової О.О., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елбі-Транс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року (суддя Каленюк Ж.В., м.Луцьк),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Елбі-Транс» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2021 №0049060712 (далі ППР).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано ППР в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 189614,83 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що граничні строки розрахунків поширюються на операції з експорту товарів та незавершені розрахунки за операцією, якщо сума такої операції або її залишок перевищує незначну суму; кожен конкретний випадок розрахунків між підприємством і нерезидентом за експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу, в яких проведені зовнішньоекономічні операції. Також заперечує проти суми стягнених витрат на правничу допомогу.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що нарахування пені після завершення банком валютного нагляду на суму незавершених розрахунків, що є меншою незначного розміру, за період з 25.01.2020 по 29.07.2021 є протиправним.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради 25.07.2014, номер державної реєстрації №11871022222221920, взято на податковий облік 28.07.2014, 01.09.2014 йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі ПДВ). Основним видом його діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 29.07.2021 по 04.08.2021 Головним управлінням проведена документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньо економічних операцій, за результатами якої складено акт від 11.08.2021 №6451/07-12/39319648 (далі Акт).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473-VIII);

пункт 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі Положення), а саме порушено законодавчо-встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті за експортним контрактом від 08.01.2019 №08/01/2019 (далі Контракт) за експортною операцією в сумі 7200 євро (229671,96 грн), що здійснена 18.01.2019.

06.09.2021 відповідачем на підставі Акта прийнято ППР, яким за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ нараховано пеню у сумі 193682,16 грн.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовано Законом №2473-VIII ( в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частинами першою, другою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

За приписами частин третьої, четвертої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 названого Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як визначено у підпункті 4 пункту 3 розділу I «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція №7), днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

За доводами позивача відповідно до пункту 22 розділу II Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ цього Положення (365 календарних днів), не поширюються на експортну операцію за Контрактом, яка мала місце 18.01.2019 та сума якої становить 7200 євро (еквівалент 229671,96 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу II Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

За приписами статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 №361-IX (чинний з 28.04.2020; далі Закон №361-IX) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Разом з тим, станом на час здійснення експортної операції (18.01.2019), підпунктом 1 пункту 22 розділу II Положення було встановлено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення, не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

За змістом підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702-VII (діяв до 28.04.2020; далі Закон №1702-VII) фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150000 гривень.

У розглядуваному випадку сума експортної операції перевищує 150000 грн, тому граничні строки розрахунків за цією операцією становлять 365 календарних днів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог). Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій; 2) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що Законом №2473-VІІІ визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються такі граничні строки. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно зі статтею 13 Закону №2473-VІІІ, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленому на день виникнення заборгованості. Нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення граничного строку розрахунків, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7. При цьому якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується.

Визначення «дроблення валютних операцій» наведене у підпункті 2 пункту 2 «Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №8. Ним є штучне ділення загальної суми валютної операції, яка підлягає аналізу та перевірці відповідно до вимог Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що передбачає одночасну наявність таких ознак: валютні операції здійснюються однією особою; валютні операції пов`язані між собою одними контрагентами, підставами (договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може уважатися договором), призначенням валютної операції; кожна валютна операція здійснюється на суму, що є меншою, ніж розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; валютні операції здійснюються не менше, ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць; загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір та/або за календарний місяць - восьмикратний розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; інші ознаки дроблення валютних операцій, які установлені на власний розсуд уповноваженої установи.

Підпункт 5 пункту 3 розділу І Інструкції №7 містить визначення поняття «дроблення операції з експорту товар» - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак: операції з експорту товару здійснюються одним резидентом; операції, пов`язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором); сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону №1702-VII (далі - незначна сума); сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

На день здійснення експортної операції (18.01.2019) її розмір (229671,96 грн) перевищував незначний розмір валютної операції (150000 грн), така операція підлягала валютному нагляду та на таку експортну операцію поширюються граничні строки розрахунків, визначені у пункті 21 Положення (365 календарних днів). Граничний строк розрахунків закінчився 17.01.2020.

За розрахунком пені сума простроченої заборгованості за період з 18.01.2020 по 24.01.2020 становить 7200 євро (еквівалент 193682,16 грн); сума пені (0,3% від простроченої заборгованості) за цей період становить 4067,33 грн, що з урахуванням наведених вище положень нормативно-правових актів є правомірним(а.с.21).

Після часткової сплати нерезидентом-покупцем 24.01.2020 коштів у сумі 2655 євро та їх надходження на валютний рахунок позивача, загальна сума неодержаних грошових коштів становить 4545 євро, що станом на дату останнього платежу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти становить 122261,86 грн. Отже, станом на 25.01.2020 сума незавершених розрахунків за Контрактом є меншою порогової суми, визначеної статтею 20 Закону №361-ІХ (150000 грн).

Відтак, після досягнення сумою незавершених розрахунків за операцією з експорту, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної суми, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, припиняється нарахування пені, бо в іншому випадку її нарахування створює нерівні умови у порівнянні із суб`єктами господарювання, операції з експорту, імпорту яких початково не підпадають під валютний нагляд у зв`язку із незначним розміром (150000 грн до 28.04.2020 та 400000 грн з цієї дати).

Докази дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій у цій справі відсутні.

Станом на 01.02.2020 валютний нагляд за експортною операцією банком завершений, про що свідчить додаток до листа Державної податкової служби України від 06.03.2020 №3755/7/99-00-05-07-02-07 (а.с.58 зворот).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування пені після завершення банком валютного нагляду на суму незавершених розрахунків (4545,євро або 122261,86 грн), що є меншою незначного розміру (150000 грн), за період з 25.01.2020 по 29.07.2021 є протиправним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову частково у спосіб, що наведений у рішенні суду.

Щодо заперечень скаржника стосовно стягнення в користь ПП витрат на правничу допомогу у розмірі 6853 грн, то оцінивши подані документи на понесення судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд підтримує висновки суду першої інстанції, що такі витрати є реальними, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору і підтвердженими матеріалами справи, тому повністю доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу у цій справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 5 вересня 2022 року.