Рішення
від 05.09.2022 по справі 375/416/22
РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/416/22

Провадження № 2/375/360/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

До Рокитнянського районного суду Київської області звернувся позивач з позовом до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після свого батька ОСОБА_2 оскільки лише у травні місяці 2022 року дізнався про існування заповіту від 06 квітня 2021 року, де батьком на його користь зроблено розпорядження щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:04:026:0013, площею 3,3579 га.

Маючи намір прийняти спадщину він звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І.. Однак, листом від 03 червня 2022 року вих. № 47-01-6 йому роз`яснено, що ним пропущено строк прийняття спадщини, тому рекомендовано завернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

Відповідач, в особі представника Мосейчук М.В. , позов визнає та щодо його задоволення не заперечує.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 15.06.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 16.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Проведення судового розгляду призначено на 14 годину 00 хвилин 06.09.2022.

Зазначена ухвала разом з копією позовної заяви з доданими документами направлено відповідачеві. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, на судовий розгляд справи не прибув. Проте через канцелярію суду подав заяву, відповідно дго якої позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Судовий розгляд справи просить проводити у його відсутності.

Відповідач - Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила. Однак, представник відповідача Мосейчук М.В. надіслала до суду заяву, в якій позов визнає, щодо його задоволення не заперечує та просить розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області 28 серпня 2021 року.

Згідно з довідкою №1120, виданої 01 червня 2022 року Рокитнянською селищною радою Київської області ОСОБА_2 був зареєстрований у житловому будинку по АДРЕСА_1 з 26 вересня 1978 року по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №9687991, виданого Управлінням земельних ресурсів у Рокитнянському районі Київської області 11 серпня 2009 року, власником земельної ділянки площею 3,3579 га, з кадастровим номером 3223755100:04:026:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області є ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого спадкоємцем належної йому земельної ділянки площею 3,3579 га, з кадастровим номером 3223755100:04:026:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області призначив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Зазначений заповіт ОСОБА_2 складено 06 квітня 2021 року та посвідчено приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано у реєстрі за №259.

Про те, що батько заповів йому земельну ділянку площею 3,3579 га, з кадастровим номером 3223755100:04:026:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області позивач дізнався лише у травня 2022 року.

У передбачений чинним законодавством шестимісячний термін позивач не зміг звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не був обізнаний про посвідчений заповіт на його користь на земельну ділянку товарного виробництва.

Листом приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. № 47-01-16 від 03.06.2022 рекомендовано позивачеві звернутися до суду про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, так як останім пропущено встановлений законодавством строк.

Представник відповідача - Рокитнянської селищної ради Київської області, заявою від 28 червня 2022 року визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти задоволення їх судом. Також представник відповідача не заперечує проти розгляду справи за наявними матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу положень статтей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 1 статті 1225 передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно із положеннями статтей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 доведено існування перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом шестимісячного строку, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України, та наведені ним причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим статтею 82 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так у відповідності до частини 1 вказаної статті обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на те, що відповідач Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області заявою від 28.06.2022 визнала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо добровільності їх визнання, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, досліджених доказів, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вбачає поважними причини пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 206, 247 ч. 2, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1225, 1233, 1235-1236, 1270, 1272 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном в три місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2022 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 -в;

відповідач: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄРДПОУ: 04358997, юридична адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net;

представник відповідача: Мосейчук Марія Василівна, що діє на підставі довіреності від 14.05.2021 № 03, електронна пошта: mariya.moseichuk@gmail.com.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА

СудРокитнянський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення05.09.2022
Оприлюднено09.09.2022
Номер документу106092319
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —375/416/22

Рішення від 05.09.2022

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Чорненька О. І.

Ухвала від 15.06.2022

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Чорненька О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні