Рішення

від 29.08.2022 по справі 2-440/11

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-440/11

Провадження № 2/202/316/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у листопаді 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 750/08 від 15 квітня 2008 року у розмірі 12243 грн. 79 коп., судовий збір в розмірі 122 грн. 44 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору №750/08 від 15 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 840 грн., зі сплатою за користування нею відсотків у розмірі 1,95% в місяць на суму остатку заборгованості по кредиту, строком на 12 місяців, тобто до 14.04.2010 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № 750/08 від 15.04.2008 року, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року позовні вимоги Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» задоволено.

28.04.2021 року ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2021 року, справа передана судді Слюсар Л.П.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2021 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року скасовано і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2021 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов`язано Кредитну спілку «СОЮЗ-ДНІПРО» надати суду оригінал кредитного договору №750/08 від 15.04.2018 року, який укладений між Кредитною спілкою «СОЮЗ-ДНІПРО» та ОСОБА_1 .

При новому розгляді справи представник позивача Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначала, що жодного кредитного договору з Кредитною спілкою «СОЮЗ-ДНІПРО» не укладала, а також будь-яких фінансових зобов`язань сплати за Кредитним договором №750/08 від 15 квітня 2008 року не має, тому просила суд витребувати від позивача оригінал кредитного договору, оскільки навіть візуально видно, що підпис в кредитному договорі не відповідає її дійсному підпису. Вказала, що метою витребування оригіналу кредитного договору є проведення почеркознавчої експертизи, оскільки тільки експерт має можливість та спеціальні знання довести та надати докази того, що підпис на кредитному договорі зроблено не нею, а іншою особою. В подальшому в судові засідання не з`явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялась належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань до суду не надійшло.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 750/08 від 15 квітня 2008 року, ОСОБА_1 уклала з Кредитним союзом «СОЮЗ-ДНІПРО» кредитний договір

Відповідно до п.1 Договору Кредитор видає позичальнику кредитні кошти у розмірі 6 840 грн., зі сплатою за користування нею відсотків у розмірі 1,95% в місяць на суму остатку заборгованості по кредиту, строком на 12 місяців, тобто до 14.04.2010 року.

Відповідно до видаткового касового ордеру №1226 від 15.04.2008 року кредитні кошти в розмірі 6840,00 грн. видані.

Зобов`язання Позичальника ОСОБА_1 , що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № 750/08 від 15.04.2008 року. Відповідно до Договору поруки №750/08 від 15 квітня 2008 року поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Як зазначає в своїй позовній заяві позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору № 750/08 від 15.04.2008 року заборгованість в загальній сумі склала 12 243,79 грн.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, а також забезпечення прав та інтересів кредитора в охоронних правовідносинах регламентовано частиною другою статті 625 ЦК України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.553ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

02.09.2021 року до суду, від відповідача ОСОБА_1 , надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач зазначила про те, що вказаний кредитний договір вона не укладала та згоду на його укладення не давала, та Кредитна спілка «СОЮЗ-ДНІПРО» намагається незаконно заволодіти її грошовими коштами шляхом підробки її підпису. На розгляд та вирішення експерта просила поставити наступне питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на Кредитному договорі №750/08 від 15.04.20018 року нею чи іншою особою? Просила доручити проведення судової почеркознавчої експертизи у справі Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС (адреса: Будівельний тупик,1, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

За клопотанням відповідача ОСОБА_1 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2021 року витребувано у Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» оригінал кредитного договору №750/08 від 15 квітня 2008 року укладеного між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та ОСОБА_1 .

Проте, Кредитною спілою «СОЮЗ-ДНІПРО» не надано суду оригіналу кредитного договору, що витребувався ухвалою суду.

Так, відповідно до заяви Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» від 20.01.2022 року за №122/22 надати оригінал кредитного договору №750/08 від 15 квітня 2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «СОЮЗ-ДНІПРО» та ОСОБА_1 не мають можливості, у зв`язку з його відсутністю в матеріалах кредитної справи. Кредитна спілка володіє копією даного договору.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Ненадання позивачем Кредитна спілка «СОЮЗ-ДНІПРО» оригіналу договору унеможливило проведення експертизи.

Виходячи з розумності процесуальних строків щодо розгляду цивільних справ та враховуючи тривалість розгляду даної справи суд доходить висновку про можливість винесення судового рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Як вбачається, з позовної заяви, Кредитна спілка «Союз-Дніпро» просить стягнути солідарно з відповідачів виниклу заборгованість за кредитним договором № 750/08 від 15 квітня 2008 року у розмірі 12243 грн. 79 коп.

Однак, матеріали кредитної справи не містять кредитного договору № 750/08 від 15 квітня 2008 року укладеного між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити дійсність укладання кредитного договору та отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 без дослідження оригіналу кредитного договору №750/08 від 15 квітня 2008 року, оригіналу видаткового касового ордеру №1226 від 15.04.2008 року та розрахунку заборгованості за кредитом.

Суд приймає до уваги, що позивачем позовні вимоги не уточнювалися та зазначено борг в загальній сумі

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України.).

Частина 2 ст.76ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Проте, суду не надано будь-яких належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову позивачу в задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів з підстав її недоведеності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 525, 530, 633,634, 610, 625, 1050, 1054,1055 ЦК України, ст.ст. 4,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» (49000, м. Дніпро, вул.Воскресенська, 17А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар