Постанова

від 24.08.2022 по справі 523/14812/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/293/22

Справа № 523/14812/20

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.

За участю секретаря - Хухрова С.В.

розглянула у судовому засідання м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тертицького Вадима Олександровича на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Одеська міська рада, Управління Державного будівельного контролю Одеської міської ради

-про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст заявлених вимог

30.09.2020 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. звернувся до суду та просив поділити спільне майно подружжя, а саме:

- нежитлову будівлю АДРЕСА_1 ;

-швейні станки марки JUKI у кількості 66 шт.,

- систему автоматизованого проектування з програмним забезпеченням і плотер , 4-ри персональні комп`ютери; ПП «Світ стилю»(ІН:32404972).

15.04.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову в якій просив:

- накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю за адресом: в АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер майна в реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 10531843) до набрання рішенням по справі законної сили( а.с. 67-68).

Зазначає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захисту так як власником нерухомого майна зареєстрований відповідач та у нього є необмежені можливості користуватись та розпоряджатись спільним майном, без її згоди.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-і особи: Одеська міська рада, Управління Державного будівельного контролю Одеської міської ради про поділ спільного майна подружжя - відмовлено.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову на спірне майно, районний суд виходив з того, що :

-«...заявник не зазначив, про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим, виконання рішення суду у разі задоволення позову.;

-«Подана заява про забезпечення позову не містить доказів про існування обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду, у разі невжиття, вказаного в заяві виду забезпечення позову, зокрема, заява не містить обґрунтування ризиків здійснення відповідачами будь-яких дій направлених на відчуження майна».

-«Заявником не наведено обґрунтованих підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову, впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення вимог позову, не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідачів навмисно ухилитися від виконання рішення суду.»

-заява представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем висунуто вимоги, немайнового характеру.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 05 травня 2021 року з прийняттям нової ухвали, якою заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тертицького В.О. про забезпечення позову від 30 квітня 2021 року задовольнити:

-накласти арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 10531843), до набрання рішенням по справі законної сили;

-накласти арешт на майно ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СВІТ СТИЛЮ.» (ідентифікаційний код юридичної особи 32404972).

Звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову були зазначені об`єктивні обставини вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також надані беззаперечні докази, що відповідач намагається відчужити (продати) як нежитлову будівлю, так і майно ПП «СВІТ СТИЛЮ», що є предметом розгляду в даній справі.

Вимоги позивача по даній справі є вимогами майнового характеру (ціна позову -13000000,00 грн.), а не вимогами немайнового характеру, як зазначив про це суд першої інстанції.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 30.09.2020 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. звернувся до суду та просив поділити спільне майно подружжя, а саме: нежитлову будівлю АДРЕСА_1 ; швейні станки марки JUKI у кількості 66 шт., систему автоматизованого проектування з програмним забезпеченням і плотер,4-ри персональні комп`ютери; ПП «Світ стилю»(ІН:32404972).

15.04.2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову в котрій просить накласти арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 10531843), до набрання рішенням по справі законної сили( а.с.66-68).

Зазначає, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки спірний будинок зареєстрований за відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, позивач заявив вимогу про поділ спільного майна, яке за його доводами, є спільним майном подружжя. При цьому зазначав, що відповідач, будучи власником спірного нерухомого майна, користується ним та має намір продати його без його згоди, у зв`язку з чим він звернувся з позовом про поділ майна.

Висновок районного суду, що позивачем висунуті вимоги немайнового характеру є помилковим , оскільки поділу підлягає майно, що на думку позивачки, придбано в період спільного проживання.

Щодо арешту на нежитлову будівлю

З матеріалів справи вбачається про те, що відповідно до технічного паспорту, який виготовлений станом 07.04.2005р. на виробничий будинок, нежитлову будівлю № 1/11, загальною площею 874,6 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 (яка є предметом позову), вбачається про те, що в технічному паспорті міститься письмова відмітка про те, що вищевказана нежитлова будівля є повністю самовільно реконструйована. Документи на земельну ділянку не оформлені. За підписом начальника КП "РБТІ та РОН " Гончаренко А.Д., та ОСОБА_4 .

Також, із матеріалів справи вбачається про те, що 30.11.2009р. відповідачу ОСОБА_2 було видано технічний паспорт на нежитлову будівлю № 1/11, загальною площею 659,1 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_2 (яка є предметом позову), який міститься в матеріалах справи. Із зазначеного технічного паспорту вбачається письмова відмітка про те, що документи на земельну ділянку на якій розташована нежитлова будівля не оформлялися в встановленому законом порядку. Крім того, в технічному паспорті міститься відмітка про те, що будівлю під літ. "Б" - повністю реконструйовано та збудовано. (а.с.23-32)

Також, із матеріалів справи вбачається про те, що 09.04.2019р. відповідачу ОСОБА_2 було видано технічний паспорт на нежитлову будівлю № 1/11, загальною площею 1535,6 кв.м., яка складається з трьох поверхів, яка розташована по АДРЕСА_2 (яка є предметом позову), який міститься в матеріалах справи (а.с.122-127).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.08.2003р., який укладено між ЗАТ Одеське виробничо-торгівельне суконе обєдання "Лазур" та відповідачем ОСОБА_2 , вбачається про те, що ЗАТ Одеське виробничо-торгівельне суконе обєдання "Лазур" продало, а відповідач ОСОБА_2 купив нежитлову будівлю № 1/11, загальною площею 874,6 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О., зареєстровано в реєстрі за № 3922 (а.с.18).

Судом встановлено про те, що в нежитловій будівлі АДРЕСА_1 (яка є предметом позову), здійснено реконструкцію вбудованих та прибудованих приміщень в спірній нежитловій будівлі № 1/11, а саме: у 2005р. площа нежитлової будівлі № 1/11 складала - 874,6 кв.м.; у 2009 р. площа нежитлової будівлі № 1/11 складала - 659,1 кв.м.; у 2019р. нежитлова будівля № 1/11 складається з трьох поверхів, і площа нежитлової будівлі № 1/11 у 2019р. складала - 1535,6 кв.м.

Враховуючи, відсутність доказів, що позивачеві ОСОБА_2 належить спірна будівля на праві власності площею 1535, 6 кв.м., оскільки право власності зареєстровано на площу 874,6 кв.м. спірної будівлі, заява про накладення арешту на неї не підлягає задоволенню.

Щодо накладення арешту на майно ПП «СВІТ СТИЛЮ»

Заява про забезпечення позову від 05.05.2021 року в частині накладення арешту на майно Приватного підприємства «Світ стилю» до Суворовського суду м. Одеси надійшла після ухвали Суворовського районного суду від 19 квітня 2021 року та не була предметом розгляду судом першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Одеська міська рада, Управління Державного будівельного контролю Одеської міської ради про поділ спільного майна подружжя, залишено без розгляду.

В силу п.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З врахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що висновок районного суду, що заявлені вимоги є немайнового характеру є помилковим, оскільки майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. а тому судова колегія скасовує зазначену ухвалу та змінює підстави відмови з мотивів наведених в цій постанові.

Керуючись ст.367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 травня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 06.09.2022 року.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді- С.М.Сегеда

О.С. Комлева